За даними Генштабу ЗСУ, від початку повномасштабного вторгнення Росія втратила в Україні 316 військових літаків. Крім цього, регулярно повідомляється про успішні атаки дронів на аеродроми в РФ. Російських офіційних даних про втрати у військовій авіації немає, а пропагандисти називають число приблизно вдесятеро менше.
Чи здатна Росія швидко компенсувати втрати бойових літаків, попри санкції? Радіо Донбас Реалії дізналися, де і скільки Росія зараз виробляє літаків і як можна цьому протидіяти.
Втрати російської авіації за час війни
Українські експерти спираються на дані Генштабу ЗСУ – це 316 літаків, втрачених Росією у бойових діях станом на 3 жовтня 2023 року. Найбільше втрат припадає на перші місяці війни, коли літаки РФ не боялися залітати на територію України.
Міноборони Росії кількість втрачених бортів офіційно не називає, а кремлівські пропагандисти називають вдесятеро менші цифри.
Нідерландський аналітичний центр Oryx, який досліджує воєнні дії, збираючи інформацію із відкритих джерел, пише про 92 літака (84 знищених і 8 пошкоджених).
Аналітики Oryx враховують лише візуально підтверджені втрати, і його цифри деякі військові експерти вважають мінімальними вихідними даними для оцінок. Не завжди в умовах бойових дій знаходяться фото та відео докази, особливо, якщо літак впав на території, контрольованій армією РФ.
Несе агресор втрати у бойовій авіації і на своїй території. Після атак на аеродроми всередині Росії щонайменше були уражені чотири Іл-76, вантажний АН-124-100, знищений один стратегічний бомбардувальників Ту-22М3, ще кілька Ту-22М3 і Ту-95МС – зазнали пошкоджень.
Скільки військових літаків має Росія?
За даними The Military Balance – видання, що публікує щорічні звіти про військові потенціали країн, у Росії близько 818 літаків тактичної авіації (різні типи винищувачів):
- Су-30 – 122;
- Су-35 – 99;
- Су-34 – 112;
- Су-25 – 185;
- Су-24 – 100 літаків;
- близько 200 Су-27 та Міг-29 на зберіганні.
Стратегічну авіацію (різні типи бомбардувальників, здатні виконувати завдання на далеких відстанях) аналітики оцінюють у дві дивізії – тобто орієнтовно до 200 машин.
«Відома кількість бомбардувальників стратегічної авіації Ту-160 – їх 17, і понад 40 бомбардувальників Ту-95МС. З них не більше ніж 40-50% в льотному стані. Всі інші перебувають на збереженні. І приблизно 60 дальніх бомбардувальників Ту-22М3. З них теж не більше 40-45% в льотному стані», – розповідає авіаексперт, провідний науковий співробітник НАУ Валерій Романенко.
Також до стратегічної авіації належать винищувачі МіГ-31К – модернізовані під носії ракети «Кинджал». В РФ існує один полк таких літаків, але скільки там бортів, здатних нести «Кинджал», і чи вистачає їх хоча б на одну ескадрилью, невідомо, зауважує Романенко.
Як Росії вдається виробляти літаки?
Росія стверджує, що незважаючи на війну та численні західні санкції, виробництво військової авіації у неї залишилося на рівні до 24 лютого 2022 року.
Ось статистика російського Центру аналізу стратегій та технологій – це єдині дані із відкритих джерел. За перший рік повномасштабної війни проти України Росія, за даними Центру, поставила на крило 27 фронтових бортів (літаків тактичної авіації).
Це навіть трохи більше, ніж за кілька років до вторгнення. Але порахувати, скільки насправді Росія виготовила машин, – складно, наголошують експерти.
«Росіяни влаштовують гучні пропагандистські заходи з передачі літаків з заводу до Військово-повітряних сил, але не показують реальну кількість літаків. Зазвичай два літаки пролітають, їх фотографують, а скільки передали – невідомо», – пояснює Романенко.
Хоча в жодного західного аналітичного центру немає підрахунків – скільки бортів РФ зробила за час великої війни – українські аналітики погоджуються: кілька десятків на рік там таки збирають.
«Те, що росіяни досі можуть виготовляти навіть пару десятків літаків на рік, – це, на жаль, факт. Західні санкції тут ніяк не впливають. І в планах у росіян на цей рік зробити взагалі 40 військових літаків всіх типів, включно як мінімум з парою Ту-160М», – пояснює експерт військового порталу Defense Express Іван Киричевський.
Найбільш ходові – «Сушки»
Головною та найрозвиненішою залишається лінійка Су. Саме ці бойові літаки були побудовані 2022-го. І саме на завод у Комсомольську-на-Амурі, що виробляє Су-35 та Су-57, під час нещодавнього візиту в Росію привезли на екскурсію північнокорейського лідера Кім Чен Ина.
«Вони зробили за 10 років десь до 150-ти Су-34 та 150-ти Су-35. Насправді, дуже вагомий показник, особливо, якщо зіставити, якими темпами країни Заходу до цього виготовляли літаки», – говорить Іван Киричевський.
Але Росія не готувалася до виробництва у військових умовах десятків фронтових літаків, наголошує експерт. Збільшити темпи виробництва Росія організаційно і технологічно не спроможна.
«Почати штампувати літаки як пиріжки вони, на щастя, не можуть. Фізично завод не роздуєш в кілька разів, щоб було більше виробничих ліній і щоб виготовляти більше літаків обох типів (Су-35 та Су-57 – ред.). Тут для них диво, що вони досі добувають необхідні комплектуючі», – додає Киричевський.
Через санкції Росія все ж таки відчуває дефіцит комплектуючих, вважають експерти. Це насамперед електроніка, системи навігації та зв'язку, системи управління озброєнням, процесори, а також програмне забезпечення для верстатів з цифровим управлінням. Проте санкції стримують виробництво, але не зупиняють його.
«Є джерела «сірого» імпорту, тобто якісь комплектуючі подвійного призначення якось просочуються або постачаються через треті руки, через треті країни. Плюс імпорт з Китаю. Але у будь-якому разі, я думаю, це суттєво менше, ніж вони мали до того. І це не може не позначитися на темпах виробництва», – пояснює авіаційний оглядач Українського мілітарного центру Юрій Збанацький.
Також через санкції Росія втратила частину оборонних замовлень. Приміром, Єгипет відмовився купувати у РФ вже виготовлені Су-35. Це літаки, зроблені в експортному варіанті. Їх обладнання відрізняється від обладнання російських літаків – воно гірше.
«Їх потрібно переобладнувати. Але дешевше передати комусь чи подарувати, ніж переобладнати. І зараз росіяни думають, кому «втюхати» ці 24 непотрібні літаки», – пояснює Романенко.
Саме цими літаки, на думку експерта, ймовірно, Росія оплатить Ірану поставлені дрони-камікадзе «Шахед».
Стратегічні борти
Найбільше дошкуляє Україні стратегічна авіація. Саме через неї по всій країні оголошують повітряну тривогу і це вона найсильніше б'є по інфраструктурі та енергосистемі України, запускаючи ракети за сотні кілометрів від кордону. І тут у Росії ситуація важча.
Зараз РФ демонструє літаки так би мовити «нової збірки»: як от Ту-160М у Казані, що літом приступив до державних випробувань. Але це не нові борти, кажуть експерти.
«Це добудова з тих планерів, які лишались на заводі від Радянського Союзу. А також йде добудова потихеньку, по одному на три роки, дальніх бомбардувальників Ту-22М3. Теж були радянські фюзеляжі, а зараз росіяни встановлюють на них обладнання і поповнюють свою авіацію», – роз'яснює Романенко.
Але враховуючи обсяг виробництва, ці літаки навіть не дозволяють перекрити втрати, вважає експерт.
Читайте також: Кінець «м'ясних штурмів»? Як Росія змінила тактику під час наступу ЗСУ
Як Росія вирішує проблему авіавтрат
Не маючи змоги наростити виробництво, Росія вирішила берегти літаки. Стратегічну авіацію після «бавовни» на аеродромі «Енгельс» у грудні 2022 року частково перекинули подалі – на Далекий Схід, Полярне Передуралля та Кольський півострів.
Це зменшує кількість літаків, задіяних в атаках на Україну, та збільшує час дольоту до місця пуску ракет, – але дозволяє убезпечити борти від ударів БПЛА та диверсій. Фронтова авіація агресора ж намагається не залітати до зони ураження української ППО.
«До лютого 2022 року російська авіація звикла бомбити беззахисних, які не можуть відповідати. А тут раптом напоролися, як вони тепер самі визнають, на країну з найбільш потужною в Європі ППО», – пояснює Киричевський.
І саме для того, щоб уникнути контакту з українською ППО, Росія зробила ставку на модернізацію літакового озброєння.
«Це перероблення звичайних 500-кілограмових бомб в плануючі керовані бомби. Тобто Су-30, Су-34, Су-35 – вони можуть підходити і скидати цю бомбу з безпечної висоти і відстані. Розкриваються крила, бомба пролітає близько 70 кілометрів приблизно і влучає в ціль десь, наприклад, в ближньому тилу, або на передньому краї українських військ. При цьому літак – сам носій – не зазнає загрози», – додає Збанацький.
Читайте також: «Ви тут всі здохнете». Як військові РФ обговорюють своїх командирів та втрати на передовій
Чи можна атакувати авіазаводи в РФ?
Чи можуть підприємства російської військової авіапромисловості, наприклад, стати ціллю для ударів українських дронів? Основні заводи, що збирають військові літаки РФ, розташовані на значній відстані від кордону з Україною і наразі не досяжні для ударів.
Але туди і не обов'язково діставати: бити можна в інші місця, вважають експерти. І це може стати більш ефективним.
«Можна розбомбити в друзки завод у тому ж Брянську, який випускає напівпровідники, і проблема з бортовим обладнанням літаків може бути вирішена. Наносилися удари в Підмосков’ї по заводу оптики. Крім того, можна пошукати заводи, які критично важливі і постачають обладнання для всіх видів збройних сил», – каже Романенко.
Летовища також хороші цілі, додає Збанацький:
«З посиленням наших можливостей і з постачанням далекобійних ракет ми можемо вражати значну кількість аеродромів», – каже він.
І, ймовірно, Росія вже шукає способи протистояти таким атакам, створюючи хибні цілі для українських дронів. Американське видання The War Zone знайшло на супутникових знімках авіабази «Енгельс», зроблених Planet Labs, кілька намальованих ракетоносців Ту-95. Це означає – РФ бачить загрозу втрати літаків на летовищах цілком реальною.
Несподівана «бавовна» вже траплялася на підприємствах російського ОПК та аеродромах на території Росії. І продовжує. 1 жовтня українські БПЛА атакували авіазавод в Смоленську, що виробляв ракети Х-59. Це свідчить, наголошують експерти, що Україна все ж таки знаходить способи «приземляти» військову авіацію РФ ще до зльоту.
ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС РЕАЛІЇ:
Ми працюємо по обидва боки лінії розмежування. Пишіть нам на пошту Donbas_Radio@rferl.org, у фейсбук, телеграм або вайбер за номером +380951519505. Якщо ви пишете з окупованих територій, ваше ім'я не буде розкрите.
Форум