Франція передала Україні самохідні артилерійські установки (САУ) Caesar навесні 2022 року. Відтоді ці гармати активно працюють на лінії фронту. Журналісти проєкту Радіо Свобода «Донбас Реалії» спостерігали за бойовою роботою українських артилеристів, а також поспілкувалися з екіпажем Caesar про особливості ведення вогню, нюанси експлуатації гармати, а також про досвід участі в операції по звільненню острова Зміїний.
У небі пара українських вертольотів, а у лісопосадці, над якою вони пролітають, екіпаж САУ Caesar отримує команду – до бою.
«Ціль – «взлітка» БПЛА ворожих. Це передала нам розвідка, треба її знищити», – розповідає про отримане завдання військовослужбовець 55-ї окремої артилерійської бригади ЗСУ Гліб.
Ще дорогою на вогневу командир гармати вводить у комп'ютер координати цілі. На бойовій позиції машина сама прив'язується до місцевості, розвертається за хвилину і починає працювати.
«Три хвилини вистачає, щоб привестись до бою, кинути 4-5 снарядів та залишити вогневу, дуже швидко. Це є основна перевага Caesar перед іншими. Зараз працюємо з піхотними підрозділами, хлопці запускають свою розвідку, дають нам цілі, ми їх відпрацьовуємо», – каже Гліб.
«Caesar виконує дуже широкий спектр задач. Це можуть бути як піхота, яка укрилась на передній лінії в своїх окопах, так і зенітні установки, танки, артилерійські установки, пункти управління, точки взльоту БПЛА, коптера, їхні установки «Корнет», які вони встановлюють, щоб не давати нашій техніці [пройти] – різноманітність, за рахунок використання спектра снарядів широкого, він виконує завдання по будь-яких цілях, у будь-яку погоду», – каже офіцер 55-ї окремої артилерійської бригади ЗСУ Микола.
Caesar – одна з гармат, за якою полюють російські безпілотники – як розвідувальні, так і ударні, ті ж «Ланцети».
«Проблема з їхніми безпілотниками висока, їх забагато. Не вистачає ближніх систем ПВО, але ті системи, які є, збивають, ми стараємось від тих, що не можуть збити, ми стараємось ховатися, маскуватися краще, є системи РЕБ наші, які глушать. Але їх настільки багато, що, на жаль, не може завжди вистачити, їх вилітає по 15 штук і хочуть нас знайти, деякі давлять системи РЕБ, деякі давлять системи ППО, ну а від деяких ми ховаємось, незалежно від того - скільки б вони їх не випускали, все одно ми виконуємо завдання», – продовжує Микола.
Цей екіпаж працює на Caesar понад рік. Командира гармати, Гліба, Донбас Реалії вже знімали минулого літа. Тоді артилеристи лише починали звикати до західної техніки.
«Мені доводилось працювати із Zuzana, доводилось працювати з Pantserhaubitse, тому ні, Caesar я не проміняю, дуже гарна машина», – каже Гліб.
За цей рік Гліб встиг взяти участь не лише у боях на Донбасі, а й в унікальній операції зі звільнення острова Зміїний.
«Працювали на великих дальностях, майже на максимальних, 35 кілометрів. Було знищено дуже серйозні цілі, системи РЛС, систему ППО було знищено, яка заважала висадити десант на острів, тому це вагомий вклад», – каже Гліб.
«Caesar – машина універсальна, маневрена, швидкострільна. І за допомогою цього ми вигравали багато баталій навіть з контрбатарейної боротьби один по одному перемогу отримував Caesar. Його великий плюс, ще раз повторюсь, маневреність. Тобто якщо є загроза десь на якомусь сусідньому напрямку і потрібно швидко відкрити вогонь – у бій вступає Caesar відразу. Команда, 15 хвилин, Caesar наведений і працює», – каже Микола.
Французьку САУ артилеристи хоч і називають примхливою, але бойовий досвід показує – в обслуговуванні у неї все за планом – електроніка, гідравліка, ходова. Щодо стволу, то 5 тисяч пострілів відпрацьовує без проблем.
«Стріляємо більше, трошки падає дальність, але можемо працювати далі. Нам вже міняли стволи, коли вони відпрацювали свій ресурс, нам замінили на всіх машинах стволи. Своїми силами все дуже просто робиться. Західні партнери навчили наших техніків, вони знають, як це робиться, нам прислали стволи, ми їх самі поміняли», – каже Гліб.
Артилеристи 55 окремої артилерійської бригади ЗСУ працюють зараз на різних ділянках фронту. На Авдіївському напрямку допомагають відбивати атаки російської армії, на півдні – просуватись українським піхотинцям вперед. За словами Миколи, для них неважливо працювати на оборону чи наступ – в артилеристів завдання «знищувати ворога», шансів в якого, переконує офіцер, немає.
