«Фонд борьбы с коррупцией» российского оппозиционера Алексея Навального выпустил очередное расследование о роскошной жизни российских чиновников, которая никак не обоснована их доходами. На этот раз речь шла о заместителе министра обороны России Тимуре Иванове и его жене Светлане. При чем здесь Мариуполь? Рассказываем.
Адский март для мариупольцев и luxury отдых супруги Тимура Иванова Светланы – так начинается материал расследователей: контрасты смерти и роскоши. Авторы делают ремарку: все бы ничего, если бы люди Мариуполя не погибали от российских ракет, направленных туда под руководством Тимура Иванова.
Среди прочих обязанностей Иванова российские журналисты называют контроль строительства военных городков, кадетских училищ, больниц, детских садиков, военных аэродромов, космодромов и других сооружений для армии России. Среди них главный храм Министерства обороны России.
Занимается этим «Военно-строительная компания» при Минобороны России. Теперь же она занимается и строительством в Мариуполе, который практически полностью разрушен во время осады.
А вот и эти дома
Радио Донбасс.Реалии уже писало о «Военно-строительной компании» (ВСК), которая находится в подчинении Министерства обороны России и строит объекты по его заказу.
Сейчас в структруе заявляют о том, что уже возвели 12 пятиэтажек в Мариуполе. О них снимают много обзоров российские блогеры и журналисты.
Из сайта компании понятно, что она ведет несколько строек на оккупированной части Донбасса: это еще и Луганск, восстановление монумента на Савур-Могиле и прокладка водопровода от Ханженковского водохранилища на оккупированную часть Донецкой области. Но именно мариупольское строительство ярко освещается в российских СМИ и, очевидно, является показательным объектом.
Но даже на этих пропагандистских видео российские журналисты не могут спрятать то, что новенькие дома окружены руинами. Кто составит основное количество жильцов нового комплекса, не упоминается. Так как в Мариуполе разрушены большинство зданий, кто бы ни стал счастливыми обладателями квартир, современного детсада и школы, их будет окружать руина.
«ФБК» установил, что это строительство обогащает семью замминистра обороны РФ
В материале «Фонда борьбы с коррупцией», основном на письмах из электронной почты Светланы Ивановой, указаны цифры растрат семьи за предыдущие годы.
На протяжении шести лет семья замминистра минобороны России тратила на квартиры, яхты, бриллианты, люксовые часы, антиквариат и отдых в Сан-Тропе 1300 000 евро в год, подсчитали рассладователи. При официальном доходе супругов не более 250 тысяч рублей в год. По словам авторов материала, жизнь не по средствам возможна именно благодаря строительству. Теперь это оккупированный Мариуполь.
На жилых комплексах Мариуполя, по словам расследователей «ФБК», Иванов с партнерами уже заработали более 17 миллиардов рублей.
В октябре 2022 года Тимур Иванов попал под европейские санкции, а Светлана – нет, поскольку в июне этого же года они официально развелись. «Фонда борьбы с коррупцией» полагает, что связан развод с желанием вывести из-под санкций семейное имущество и деньги.
ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС.РЕАЛІЇ:
Ми працюємо по обидва боки лінії розмежування. Якщо ви живете в ОРДЛО і хочете поділитися своєю історією – пишіть нам на пошту Donbas_Radio@rferl.org, у фейсбук чи телефонуйте на автовідповідач 0800300403 (безкоштовно). Ваше ім'я не буде розкрите. Матеріал опубліковано мовою оригіналу
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.
