Путін прагне «перемог» в Україні, і здобути хоч якісь йому потрібно швидко. Оглядачі вважають, що на саміті Шанхайської організації співробітництва (ШОС) у вересні президент РФ отримав ультиматум – закінчити війну. І зробити це він має до 15 листопада, коли на Балі почнеться вже саміт «Великої двадцятки».
Яким буде фінал війни, азійським країнам не принципово. На відміну від Путіна. З цим ультиматумом спостерігачі пов’язують і посилення атак РФ на українські міста та критичну інфраструктуру, і активізацію росіян на фронті.
Про суперкліщі Росії для ЗСУ на Сході, де може відбутися прорив українських захисників та до якого кроку з відчаю може вдатися РФ – в ефірі Радіо Донбас.Реалії розповів військовий льотчик-інструктор, полковник ЗСУ у запасі Роман Світан. Переповідаємо коротко головне.
Прорив ЗСУ
Українські війська розтягнули російських військових по флангах. ЗСУ перебувають практично в середині фронту. Зараз відбувається накопичення резервів та техніки. Крім того, буде можливість за лічені години перекидати їх з одного флангу на інший завдяки гарним рокадним дорогам (залізничні, шосейні або ґрунтові дороги в прифронтовій смузі, розташовані паралельно лінії фронту – ред.).
У ЗСУ є готовність працювати на Херсонському і Луганському напрямку. Одним із ключових факторів тут є суха погода, аби ґрунт був достатньо твердим для руху техніки – після дощів на це може знадобитися десь тиждень. Тоді українські підрозділи зможуть виконати фронтальний наступ чи прорив в Луганській або Херсонській області. Поки ґрунт вологий, бійці здійснюють радіальні наступи, типу тактичних просочувань. А ще далекою артилерією випалюють росіян на всій лінії фронту.
Чому Росію не зупиняє багнюка?
Бездоріжжя для ворога, звісно, теж проблема. Про те, наскільки велика, свідчить те, що зараз відбувається біля Вугледару. Російські військові на околицях Павлівки (село на підступах до міста – ред.) ув'язають у ґрунті, наступати не можуть, а ЗСУ їх накривають «артою».
Не зупиняється агресор з двох головних причин. По-перше, росіяни мають певні лаги щодо постачання. Тому мають визначений час для визначених завдань, а потім їм треба переміщатися. По-друге, Росія поспішала і поспішає досягти хоч якихось позитивних для себе результатів до таких дат: 8 листопада, дня проміжних виборів до Конгресу США, та 15 листопада – старту саміту G20 на Балі.
Чого домагається Путін на Сході?
Можливо, хоче здійснити прорив у районі Бахмуту або Пісок чи Мар’їнки. Для них також є важливим питання Вугледару, і вони дуже хочуть його вирішити. Ворог боїться – щойно земля просохне, українські підрозділи звідти підуть на окуповану Волноваху. А це відріже окупантів від постачання з материкової Росії на захід у бік Херсону та Мелітополя. Тому росіяни всі сили кидають для того, щоб навіть у таку погоду зупинити очікуваний рух ЗСУ з Вугледару.
Херсон: два сценарії ворога
Росія перекинула з правого на лівий берег Херсону здебільшого важку техніку та підрозділи, які її обслуговують. Все це потрібно в обороні великих міст чи ділянок фронту, але не потрібно під час кидка. Тому є два варіанти, що ще можуть зробити на правому березі понад 25 тис. російських військових, які там залишилися.
Перший варіант: вони зберуть кулак для прориву і рвануть у напрямку Одеси – на Миколаїв, Вознесенськ і далі на Придністров’я, перерізати трасу Київ-Одеса. Згоріти, але показати якийсь кидок. Це 1%, але наразі ця вірогідність ще існує. Але якщо вони на це наважаться, у русі будуть розбиті нашою авіацією та нашими частинами.
Другий варіант, вірогідність якого 99%, – що таки відійдуть повністю на лівий берег. Про це свідчить те, що Росія залишає стрілецькі війська. Такі підрозділи якраз і використовують для прикриття відступів. Є лінія оборони, куди їх зараз виводять із самого Херсону і міст типу Берислава і вони займають плацдарми для прикриття загального відступу.
Чи зможе Росія створити суперкліщі для ЗСУ?
Росія може спробувати створити суперкліщі і взяти в них Східне угруповання військ ЗСУ. Вона вже намагалась це зробити на початку повномасштабного вторгнення – це би дозволило не штурмувати певні укріпрайони українських військ на сході в районі Донбасу, а оминути їх.
Але для виконання таких грандіозних завдань потрібна певна кількість сил і засобів. Як мінімум, це мають бути зібрані півмільйонні угруповання в районі Сум і Запоріжжя. І не лише зібрані, а й якісно екіпіровані та навчені. Вони не змогли це реалізувати тоді, коли мали кращі і більші ресурси, а зараз тим паче. Ці ворожі угруповання чекатиме така сама доля, як і ті, які виходили на початку цього року – вони просто будуть розбиті на марші.
Що відбувається на Донбасі
- Російські війська пішли у наступ на Донбасі. Лінію оборони ЗСУ у Донецькій області військові РФ намагаються прорвати цілодобово. Водночас українська армія хоче розвинути успіх харківських операцій та взяти під контроль ключову трасу Сватово-Кремінна у Луганській області.
- 21 вересня Росія вперше за останні шість місяців назвала свої втрати у війні проти України – 5937 загиблих. Міністр оборони Великої Британії Бен Воллес 5 вересня заявив, що вони сягнули 25 тисяч осіб убитими. Дані Генштабу ЗСУ – 77 170 військових.
- Як повідомив Генштаб ЗСУ у зведенні на ранок 8 листопада, українські захисники відбили нову атаку на околицях Бахмуту, а також двох сіл на підступах до нього – Іванграда та Кліщіївки. Ворог продовжує тиснути і на Авдіївському напрямі. ЗСУ дали відсіч російським підрозділам поблизу Мар'їнки та населених пунктів поблизу міста: Красногорівки, Досвідченого, Водяного, Майорська та Павлівки.
ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС.РЕАЛІЇ:
Ми працюємо по обидва боки лінії розмежування. Якщо ви живете в ОРДЛО і хочете поділитися своєю історією – пишіть нам на пошту Donbas_Radio@rferl.org, у фейсбук чи телефонуйте на автовідповідач 0800300403 (безкоштовно). Ваше ім'я не буде розкрите. Матеріал опубліковано мовою оригіналу.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.
