Дощ замішує із землі та пилу багнюку, вітер легко відриває пожовкле і почервоніле листя – бійцям на фронті осінь несе багато змін. Техніці важко пересуватись поза асфальтованими дорогами, «зеленка» зникає, через туман та вітер розвідка дронами часто стає неможливою.
Як українські захисники змінюють тактику з поправкою на сезон та чи здатна погода зупинити контрнаступ ЗСУ – Радіо Донбас.Реалії розпитало голову аналітичного відділу благодійного фонду «Повернись живим», колишнього офіцера воєнної розвідки Антона Муравейника. Головне переповідаємо коротко – у запитаннях та відповідях, а повну версію читайте тут.
Як зміниться робота артилерії ЗСУ?
Розвідка безпілотниками є критично важливою, зокрема, для роботи далекобійної артилерії – такої, як американських гаубиць M777 або французьких САУ CAESAR. Тому у разі поганої погоди (дощ, сильний вітер, туман) ЗСУ доведеться знижувати інтенсивність вогню. Без «очей» використання артилерії буде неефективним.
А у Росії буде те саме?
І так, і ні. Погода для них буде та сама, звісно. Однак ворог має більше і стволів, і снарядів. А головне, не має цілі вести вогонь прицільно. Тому на роботу артилерії росіян обмежене використання дронів навряд вплине. Вони можуть просто стріляти з максимальних відстаней по населеному пункту і знищувати його суто «вогневим валом».
Наскільки великою проблемою є зникнення «зеленки»?
За голими деревами дійсно важче ховатись. А там, де тривають активні бойові дії, і їх самих стає менше. Під час холодів дерева вирубують на бліндажі та обігрів, «проріджують» лісосмуги і ворожі обстріли. Однак війна триває вже 9-й рік, тому бійці ЗСУ знають, як вирішити цю проблему. Вони змінюють маскувальні сітки, додатково для приховання позицій використовують складки місцевості та природні матеріали.
Чи зможуть ЗСУ наступати по багнюці?
Дороги – один з найголовніших елементів на війні. Це питання не лише наступу/оборони, а й логістики. З частими дощами і перед заморозками дійсно у українських захисників буде проблема з постачанням, з пересуванням, з маневрами. Були вже випадки, коли ЗСУ пробували [йти] в контрнаступ, але кількаденні дощі його зупиняли. Тим не менш, зупинити бойові дії на якомусь з напрямків це не зможе. Скоріше за все, просто змінюватиметься їх інтенсивність і формат залежно від різних факторів.
Як погода вплине на тактику бойових дій найближчим часом?
Погода має велике значення. У разі заморозків може бути одна тактика безпосередньо на полі бою (вони, навпаки, дозволять пересуватися полями), а в разі потепління геть інша. Ще одним ключовим моментом є забезпечення. Це завжди важливо, але в холоди – особливо. Чим кращими будуть умови проживання, харчування, підвезення боєприпасів, тим ліпше воюватимуть бійці.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.
ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС.РЕАЛІЇ:
Ми працюємо по обидва боки лінії розмежування. Якщо ви живете в ОРДЛО і хочете поділитися своєю історією – пишіть нам на пошту Donbas_Radio@rferl.org, у фейсбук чи телефонуйте на автовідповідач 0800300403 (безкоштовно). Ваше ім'я не буде розкрите. Матеріал опубліковано мовою оригіналу
