Проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії продовжує стежити за тим, як російська влада переслідує жителів анексованого Кримського півострова за протести проти повномасштабного вторгнення Росії в Україну, яке в Росії називають «спецоперацією». Антивоєнні акції, як і переслідування за них стають все більш масовими у Криму. Ціла хвиля таких протестів і переслідувань була у липні. Про них – у нашому матеріалі.
Антивоєнні протести розпочалися у Криму з перших днів повномасштабних військових дій Росії в Україні. Через п’ять місяців в умовах активних переслідувань з боку силовиків і судів кримські акції проти війни не лише не припинилися, а й стали масовими. Публічні антивоєнні думки все частіше лунають на Кримському півострові.
У цьому матеріалі ми наводимо лише публічні факти, підтверджені кримськими судами чи фігурантами таких справ. Ми не виключаємо, що існують інші випадки переслідувань, про які не повідомляється публічно, в тому числі й тому, що їхні фігуранти не завжди хочуть афішувати подію. Крим.Реалії готові надати слово тим, кого торкнулися переслідування за антивоєнні погляди, якщо вони забажають висловитися.
Стаття проти журналістки
У липні підконтрольний Росії Керченський міський суд взяв до провадження адміністративну справу за статтею 20.3.3 КоАП Росії («дискредитація Збройних сил Росії») стосовно журналістки проєкту Крим.Реалії української служби Радіо Свобода Олени Юрченко. Раніше про переслідування журналістів за статтею про «дискредитацію російської армії» в Криму не повідомлялося, цей випадок може стати першим.
За інформацією сайту Керченського міського суду, справа Олени Юрченко надійшла до суду 18 липня на розгляд судді Олени Богданович. Якоїсь інформації про цю справу немає. Тому поки що невідомо, в чому саме звинувачують журналістку і чи виніс суд рішення у цій справі.
Керчанка Олена Юрченко у 2014 році вимушено залишила рідне місто через російську анексію Криму та живе в Києві. З 2014 року працює журналістом, редактором Крим.Реалії. Є автором статей на політичні та економічні теми, а також публікацій про воєнне вторгнення Росії в Україну. Вона не визнає легітимність підконтрольного Росії суду Керчі і не має наміру виконувати його рішення.
Росія може намагатися судити за правду, але це не допоможе їй приховати воєнні злочини в УкраїніОлена Юрченко
«Дії російської армії дискредитує сама російська армія. Росія вторглася в Україну в 2014 році та веде загарбницьку війну, знищуючи мирні міста, вбиваючи українців, загрожуючи світові голодом. Я не визнаю легітимність суду, який працює в окупованому українському Криму. Це фейкова справа, що не має нічого спільного з реальністю. Росія може намагатися судити за правду, але це не допоможе їй приховати воєнні злочини в Україні», – заявила журналістка.
На підтримку Олени Юрченко виступили президент Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода (RFE/RL) Джеймі Флай та Національна спілка журналістів України.
У Керчі карають «оптом»
У липні підконтрольний Москві Керченський суд переслідував за адміністративною статтею 20.3.3 ще щонайменше трьох земляків Олени Юрченко. За даними сайту суду, у всіх випадках стосовно керчан були винесені ухвали про адміністративне покарання.
Фігурантка однієї з цих справ, за версією кримського управління МВС Росії, поширювала «дискредитуючі» матеріали з посиланням на відеозаписи популярного відеохостингу. Але про що ці відео – не уточнюється.
Як випливає з рішення суду, текст якого мають Крим.Реалії, керчанку звинуватили в тому, що вона на своїй сторінці в російській соцмережі «Вконтакте» «висловлювала публічні заклики до перешкоджання використання Збройних сил Росії з метою демілітаризації та денацифікації України».
Фігурантка справи в суді визнала, що публікувала пости в соцмережі, але зараз ці публікації вже видалені, йдеться у судовому акті. Від підписання протоколу про адмінправопорушення та надання пояснень по суті керчанка відмовилася, йдеться у рішенні суду.
Зрештою суддя Олена Богданович оштрафувала жінку на 40 тисяч рублів.
У другому випадку керчанину було призначено штраф у 30 тисяч рублів, але за що саме – невідомо. Його дії, розцінені силовиками як адмінправопорушення, у рішенні суду приховані.
Фігурант справи в суді провину визнав, розкаявся і заявив, що те, що сталося, пам’ятає погано, оскільки «був у стані алкогольного сп’яніння». Свої дії він пояснив тим, що на материковій частині України живуть його мати і сестра, тому «на тлі сильних душевних переживань за них він не зміг контролювати свої емоції, через що припустився поведінки, зазначеної в протоколі поліцейського».
Подробиці ще одного випадку переслідування керчанина за антивоєнний протест поки що залишаються невідомими, оскільки матеріалів суду немає у відкритому доступі.
Виходячи з відкритої судової інформації випливає, що лише за один місяць тільки в одному місті Керчі переслідували за антивоєнні настрої чотирьох людей. Зв'язатися з фігурантами цих справ Крим. Реалії не вдалося.
Штраф за військовий ешелон
Двоє жителів сусіднього з Керчю Ленінського району в липні постали перед судом за те, що зняли на відео та оприлюднили в соцмережах ешелони російської військової техніки, які Росія перекидає через територію півострова для захоплення південних областей України з перших днів свого повномасштабного вторгнення у країну.
«Кожен із правопорушників зняв відеозапис проходження військового ешелону з військовою технікою Збройних сил Росії та виклав цей запис у соціальну мережу, де ведеться постійна дискредитація Збройних сил Росії», – повідомляється на сайті суду.
Кожному фігуранту справи призначено покарання у вигляді штрафу 30 тисяч рублів. У судовому засіданні вони «цілком визнали свою провину», стверджують у суді.
Самі фігуранти справи про неї публічно не висловлювалися, тому їхня позиція залишається невідомою.
Тракторний демарш
Такий самий штраф за «дискредитацію» російської армії було призначено наприкінці липня ще одному жителю Ленінського району. За інформацією суду, фігурант справи, перебуваючи на зернотоку в селі Семисотка, змусив водія трактора зірвати напис у вигляді букви «Z» із лобового скла трактора МТЗ-80. Таким символом російська армія маркує свою військову техніку в рамках повномасштабного вторгнення в Україну, а в Криму дехто розміщує такі символи на цивільному транспорті.
За інформацією сайту Ленінського райсуду, з моменту розгляду справи до вручення копії ухвали минуло не більше від 10 хвилин.
Цього часу судді Олександру Кузьміну вистачило, щоб розібратися в нюансах справи та визнати пенсіонера винним у «дискредитації» Збройних сил Росії.
У суді стверджують, що фігурант справи «цілком визнав свою провину, розкаявся у скоєному».
Сам фігурант справи публічно про це не висловлювався, тож його позиція невідома.
«Дискредитація» замість непокори
У «дискредитації Збройних сил Росії» в липні співробітники російського «Центру з протидії екстремізму» звинуватили кримськотатарського активіста, громадянського журналіста Ролана Османова.
За інформацією об’єднання «Кримська солідарність», йдеться про репост Роланом Османовим запису в соцмережах російського адвоката Миколи Полозова, який назвав «фашизмом» бомбардування російською армією українських міст.
Ролана Османова затримали російські силовики за іншим епізодом, у рамках якого йому пропонували записати відеозвернення на підтримку російської армії, щоб уникнути іншої статті – про непокору силовикам. Але він відмовився.
Розгляду справи про «дискредитацію армії Росії» щодо Ролана Османова ще не було. Його, за словами активістів, розглядатиме підконтрольний Росії Київський районний суд Сімферополя.
Скільки антивоєнних протестів у Криму?
Скільки загалом протестних акцій відбулося в окупованому Криму з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, достеменно невідомо, оскільки вони не мають єдиного координаційного центру і не про всі повідомляють навіть місцеву владу.
За інформацією російського правозахисного проекту «ОВД-Инфо», з березня в Криму порушили 70 справ за статтею 20.3.3 про «дискредитацію Збройних сил Росії», ще 19 справ було в Севастополі.
За даними Кримської правозахисної групи (КПГ), починаючи з березня російська влада Криму передала на розгляд судів 73 адміністративні провадження за статтею 20.3.3 КоАП Росії, з яких за 62-ма були винесені постанови про призначення покарання. Загальна сума штрафів, стягнутих за «дискредитацію Збройних сил Росії», за підрахунками правозахисників, становить близько двох мільйонів рублів.
Практику переслідування кримчан за статтею 20.3.3 КоАП Росії правозахисники називають порушенням свободи висловлення поглядів та свободи зібрань (якщо антивоєнний протест був у формі одиночного пікету), а також порушенням міжнародного законодавства.
Окупація та анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся не визнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу.
Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції.
Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості».
Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.
