Росія вивозить український врожай і намагається продати його як свій. Президент України Володимир Зеленський повідомляв, що «окупанти вкрали вже, як мінімум, пів мільйона тонн зерна і шукають, як їх десь і вчорну продати». Росія вивозить, в тому числі, те зерно, яке Україна мала би експортувати до Африки, Азії, країн Європи, але його основні запаси нині залишаються на складах через заблоковані військовими РФ українські морські порти.

«Схеми» поговорили з аграріями, у яких окупанти відбирають зерно, проаналізували десятки супутникових знімків і показують масштаби: як, куди та скільки зерна загарбники вже встигли вивезти з України. Починаючи від шляху, який долають вантажівки з окупованих територій до порту у Севастополі «Авліта», та закінчуючи кораблями, якими Росія вивозить зерно за кордон для подальшого продажу.

Погрози аграріям

До повномасштабної війни Україна – один із найбільших в світі експортерів пшениці та виробників кукурудзи.

Після початку повномасштабної війни Україна не може у звичних обсягах вивозити зерно покупцям – країнам Африки, Азії та Європи. Бо основний шлях для його транспортування – морем. Нині ж порти Чорного та Азовського морів заблоковані російськими військовими.

Про глобальну продовольчу кризу через війну в Україні говорять усі – від президента Зеленського до світових лідерів.

• «Ми не можемо відправити 22 мільйони тонн зернових, які вже є на складах в Україні», – казав Володимир Зеленський.
• «Війна Путіна перекрила критичні джерела постачання їжі. Якщо ці тонни не потраплять на ринок, багато людей в Африці помруть з голоду», – заявляв президент США Джо Байден.
• «Невідкриття цих портів в Одеській області буде оголошенням війни глобальній продовольчій безпеці. І це призведе до голоду, дестабілізації та масової міграції по всьому світу», – висловлювався виконавчий директор Всесвітньої продовольчої програми Девід Бізлі.

Блокуючи можливість Україні експортувати зерно морем, російські окупанти водночас почали його забирати силоміць в українських аграріїв. І вивозити – щоб самим заробляти на його продажі.

Вивозять з елеваторів нині окупованих територій Херсонської, Донецької, Луганської та Запорізької областей.

Ті власники агропідприємств, з якими «Схемам» вдалось поговорити, досі залишаються на окупованих територіях. Побоюючись за власну безпеку, вони не захотіли говорити під запис, але розповіли, як це було. А саме: російські військові або вимагали продати зерно за безцінь, або забирали його просто так.

Окремі приклади – збирають і у «Всеукраїнській аграрній раді».

«Російські військові фактично погрожували розправою аграріям, якщо б вони не погоджувались добровільно віддати. Просто забирали б зерно, яке міститься на елеваторах, підганяючи свої автомобілі у приміщення, де воно б зберігалось, або завантажували на автомобілі, які рухались у напрямку тимчасово окупованого Криму», – розповідає заступник голови громадської спілки «Всеукраїнська аграрна рада» Денис Марчук.

У травні окупанти змінили тактику, розповідають у раді – змушуючи аграріїв підписувати договори. Щоб таким чином спробувати легалізувати власні незаконні дії.

«Коли те, чим ти володієш, приблизно 70%, повинен віддати на потреби окупанта. Йдеться і про старий врожай, і фактично вони вже закладають такі умови на наступний врожай озимих», – каже Марчук.

Ще один спосіб узаконити привласнення чужого зерна – так звана «націоналізація». За словами Марчука, окупаційна влада видає «документи», відповідно до яких продукція та майно фермера «переходять у власність громади».

Як окупанти вивозять захоплений врожай?

З окупованих територій зерно загарбники спершу вивозять переважно фурами.

«Крадуть, вантажать на відповідний свій транспорт і везуть у напрямку тимчасово окупованого Криму або в напрямку Російської Федерації», – розповідає перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький.

«Яскравим прикладом цьому є заяви «Красноярського законодательного совета», який офіційно сказав, що готовий приймати вкрадене в Україні в Херсонській і Запорізькій областях зерно для того, щоб забезпечити продовольчу безпеку свого регіону. І так само є інші незахищені аграрні регіони Росії, які залюбки будуть приймати вкрадене, а частину вони, звісно, будуть відправляти, тому що це досить коштовний бізнес. Це мільйонні прибутки, які вони фактично будуть отримувати, нічого не затративши для цього. Просто заволодівши територіями військовим способом», – каже Денис Марчук.

Втім, до Росії везуть меншу частину збіжжя. Більша частина вкраденого українського зерна потрапляє в окупований Крим.

Це відео наприкінці травня у своєму телеграм-каналі виклав голова так званої кримської «Асоціації вантажоперевізників» та колишній призначений Росією «міністр транспорту» Криму Анатолій Цуркін. Схоже, що на відео – саме зерновози, якими окупанти вивозять в Крим українську пшеницю та жито.

Більше того, окупанти навіть хизуються тим, що збільшився потік фур в бік півострова. І заявляють, що почали роботи з розширення пунктів пропуску з Херсонської та Запорізької областей.

«Сьогодні йде облаштування додаткових смуг пункту пропуску. Насипані вже майданчики. І найближчим часом тут почнеться огляд вантажних автомобілів», – розповів Цуркін.

Окремо «Схеми» проаналізували супутникові знімки і побачили колони зерновозів, що тягнуться в бік Криму. Супутник Planet Labs фіксував їх протягом травня. Наприклад, ось це дорога, яке веде з Запорізької області до півострова – через місто Чонгар.

Такі ж черги з фур у травні були біля пропускних пунктів міста Армянськ, до якого веде дорога з Херсонської області. Черги з вантажівок з’являються не тільки у бік Криму, а й у бік Херсону.

Транспортування фурами – це лише один із етапів вивезення російськими окупантами українського зерна.

Далі його вантажать на судна в кримському порту.

Журналісти проаналізували, що це за кораблі та куди саме окупанти вивозять українську пшеницю.

Судна, якими вивозять зерно

Лише за травень, за допомогою супутникових знімків Planet Labs, «Схеми» нарахували прибуття до морського порту Севастополя 12 вантажних суден.

З вимкнутими радарами вони підходили до причалу найбільшого зернового терміналу Криму – «Авліта». Це підтверджують і знімки з землі, які вдалось зробити журналістам проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.

До 2016 року цим зерновим терміналом через ланцюжок фірм володів український олігарх Рінат Ахметов. Тепер «Авліту» фактично контролює Російська Федерація.

Те, що продукція, яку вантажать у порту Севастополя, належить Україні, у профільному міністерстві сумніву не мають.

«Якщо ми говоримо про Крим, ми розуміємо, які там площі сіялись минулого року, там зрощення не було уже понад 7 років. Зерно там вирости не могло», – каже Тарас Висоцький.

Коли і якими суднами безпосередньо вивозили зерно з України протягом місяця?

2 травня в порт Севастополя зайшло російське судно «Матрос Позинич».

За тиждень, 9 травня, до причалу зернового терміналу пристав порівняно невеликий суховантаж. Його назву поки встановити не вдалось.

13 травня біля «Авліти» помічений сирійський балкер Finikia.

18 травня вже вдруге до зернового терміналу зайшов російський суховантаж «Матрос Позинич». Там судно перебувало до 20 травня. «Матрос Позинич» вийшов в море, вказуючи портом виходу – Керч.

29 травня судно з’явилось на супутникових знімках в сирійському порту міста Латакія, де можна було побачити, як розвантажують українське зерно.

21 травня на місце «Матроса Позинича» біля терміналу стало інше російське судно «Матрос Кошка». Завантажилось зерном і вийшло з Севастополя. Вказуючи портом призначення Ліван, попрямувало до Середземного моря. Однак 30 травня його слід загубився: «Матрос Кошка» вимкнув радари, перебуваючи біля Кіпру.

25 травня до «Авліти» прибуло ще одне російське судно «Михайло Ненашев». Процедура повторилась: воно завантажилось зерном та попрямувало до Середземного моря. Згідно з інформацією Marine Traffic, «Михайло Ненашев» дійшов до турецького Іскандеруну. Пізніше судно знову попрямувало у бік Криму. 15 червня «Ненашев» був зафіксований біля «Авліти» – на фото з землі журналістами Крим.Реалії. При цьому, відповідно до Marine Traffic, порт прибуття був вказаний інший – російський «Кавказ».

27 травня супутник зафіксував біля «Авліти» невелике судно для насипних вантажів.

А 29 травня – вже сирійське судно Souria, що прибуло з турецького порту Іскендерун.

Наступного дня біля нього стало ще одно невелике судно класу ріка-море, на яке завантажували зерно.

3 червня це судно та згадане сирійське Souria – вийшли з порту Севастополя. І знову на їхні місця стали аналогічні за класами вантажні судна.

4 червня їх знову замінюють два схожих за класом судна. Вони також прибули за зерном.

Журналісти вирішили підрахувати, скільки збіжжя за місяць таким чином могли вивезти окупанти. На основі даних сервісу Marine Traffic та відповідно до аналізу експертів з морського транспорту, виходячи з розрахунку місткості суден та за умов їхнього повного завантаження, загарбники могли вивезти понад 180 тисяч тонн зерна.

Куди саме?

Сирія як «аграрний хаб»

«Перша спроба була реалізувати в країни Північної Африки. Спочатку була пропозиція Єгипту. За нашим зверненням і, дякую, Єгипет відмовився. Потім – в Ліван, там теж відмовились. І у кінцевому результаті – в Сирію. Це країна, яка підтримує агресора і є «сірою зоною», – каже Тарас Висоцький.

«Сьогодні території Сирії використовуються як певний аграрний хаб для краденого українського зерна. І, власне, Росія, згідно з договорами, які вони між собою мають, зобов’язана постачати до Сирії близько 1 мільйона тонн зернових. Тому Росія виконує це за рахунок України, грабуючи і вивозячи українське», – розповідає Денис Марчук.

Незаконне вивезення викраденого Росією українського зерна через окупований Крим до третіх країн вже почала розслідувати українська прокуратура.

Що про вивезення зерна кажуть в Росії? Ось як нещодавно голова російського МЗС Сергій Лавров відреагував на запитання журналіста Суспільного.

– Що ще із пограбованого, окрім зерна, Росії вдалося продати? – запитав журналіст.

– У вас постійно голова болить про те, де б і що вкрасти, думаєте, всі так роблять? Я вам відповідаю. Ми займаємось реалізацією мети, яка була оголошена публічно: позбавити схід України від «тиску неонацистського режиму». Ось цим ми займаємось. А зерно може вільно транспортуватись в пункти призначення – з боку Росії ніяких перепон немає, – відповів Лавров.

В Україні пояснюють: будь-які домовленості щодо розблокування морських портів, які не враховуватимуть інтереси України, будуть відкинуті.

«Я вважаю, що це загроза світова. Є тільки одна сторона цієї загрози - Російська Федерація. Тут немає ніяких діалогів. Він конкретно загрожує Азії, країнам Африки і деяким країнам Європи. Потім може бути голод в Африці та може бути міграційна загроза щодо європейських країн. Тобто наслідки можуть бути страшні», – казав Володимир Зеленський.

Зупинений через війну експорт – це не тільки втрати важливого для України прибутку. За даними українського уряду, через заблоковані порти Україна щодня втрачає 170 мільйонів доларів.

Зупинений через війну експорт – за даними ООН – це ще й 44 млн людей у всьому світі, яким загрожує голод.