Подорож кордоном України і Білорусі: тисяча кілометрів під загрозою вторгнення мігрантів?

Тисячі мігрантів намагаються з боку Білорусі прорватися у Євросоюз. Керівництво Польщі називає кризу гібридною атакою режиму Лукашенка, яким керує Володимир Путін. І попереджає Київ про можливі ризики. Кордон України та Білорусі – це близько тисячі кілометрів і Донбас Реалії вирішили проїхати їх зі сходу на захід, щоб побачити, яким чином цей кордон охороняють, а також дізнатися, як живуть українці по сусідству з білорусами.

Дрон українських прикордонників повільно летить вздовж контрольно-слідової смуги. Останнім часом військовослужбовці все уважніше вдивляються у бік Білорусі.

«Дальність у наших умовах до 5 кілометрів, дрон можна використовувати на висоті до 500 метрів – все залежить від погодних умов, швидкості вітру, вологості, туману, морозу. Сьогодні видимість не дуже, то використовуємо мінімально. Якщо треба, то переїжджаємо просто в інше місце, спостерігаємо там. В нас є камери для денного моніторингу, для нічного, використовується спеціальний тепловізор. Якщо він виявляє «теплі» цілі, тоді ми реагуємо на ситуацію», – розповідає військовослужбовець Державної прикордонної служби України Олег Яковенко.

Донбас Реалії приїхали у Волинську область на межу трьох кордонів — України, Білорусі і Польщі. Та перед тим як опинитися в найзахіднішому пункті триденної подорожі вздовж білоруського кордону ми знімальна група побувала поблизу Росії, а також ледве не перетнула кордон на річці Прип'ять.

«У Білорусі, за різними оцінками, вже накопичилось близько 15 тисяч мігрантів і вони продовжують прибувати різними маршрутами. Якщо до холодів Мінську не вдасться їх витіснити до Польщі та Литви, а це малоймовірно, оскільки там суттєві заходи вживаються для посилення кордонів, то, щоб не залишати їх у себе і не повертати додому, що буде коштувати дорого, існує велика ймовірність, що у Мінську вирішать, і, я думаю, в Москві тільки підтримають це рішення, витіснити цих мігрантів в Україну. Це можуть і самим мігрантам аргументувати, що в України безвізовий режим з ЄС. І, звісно, буде завдана шкода Україні, оскільки крім соціальних наслідків, які це матиме, це також може мати наслідки для ускладнення українського безвізового режиму з Євросоюзом», – розповідає директор програми російські та білоруські студії Ради Зовнішньої політики «Українська призма» Максим Хилько.

«Білорусь створила цілу інфраструктуру доставки мігрантів, використовуючи туристичні агентства, спеціальні організовані перельоти, можливість тимчасового розміщення людей у Мінську, канали доставки їх на кордон. У всьому цьому беруть участь білоруські силовики, прикордонслужба. Ми бачили кадри зняті польськими прикордонниками і самими мігрантами про дії білоруських силовиків, які відтісняють їх до кордону, не дають їм відходити від кордону, якщо вони там накопичились. Тобто ми бачимо пряму участь білоруської держави на всіх етапах цього перевезення людей — від початку і до кінця», — розповідає білоруський політолог, директор Центру європейської трансформації Андрій Єгоров.

«Біля кордону ми один народ — Росія, Білорусь, Україна»

Невелике містечко Городня Чернігівської області розташоване за 35 кілометрів від Білорусі і приблизно за стільки ж від Росії. На межі трьох кордонів ще радянською владою встановлено монумент з промовистою назвою «Три сестри».

«Новини дивимось – страшно, боїмося, але сказати, що це якось впливає на наше життя не можна. Новини про російські війська на кордоні, а те, що на польському кордоні, думаю, нас не зачепить – білоруси наче добре до України ставляться», – розмірковує жителька Городні Валентина Григорівна.

«Тут біля кордону ми, вважайте, один народ – Росія, Білорусь, Україна. У нас скрізь родичі, у мене дочка у Білорусі вийшла заміж, я вже два роки туди не можу поїхати», – розповідає місцева жителька Олена.

«Це поляки винні, тому що не пропускають. Хто почав війну? Лівія, Ірак. Хто Югославію розбомбив?», – відповідає питаннями на питання місцевий житель Петро Степанович.

«Про Лукашенка, що я думаю? Я думаю, що він з одного боку не правий, а з іншого він правий. Якби не так жорстко тримав, було б, може, ще гірше, ніж у нас в Україні. Але з іншого боку він вже перегинає палку», – розмірковує Олена.

«Ви знаєте, після останніх виборів моя думка дещо змінилася. Раніше я захоплювалася ним, я хотіла, щоб у нас був такий правитель. А тепер – трохи не туди його заносить», – додає Валентина Григорівна.

Ще ближче до білоруського кордону знаходиться село Хоробичі. За 10 хвилин роботи у селі камеру Донбас Реалії помічають місцеві прикордонники, перевіряють документи і не заважають працювати.

«У мене телевізор одну Росію показує, що воно таке зробилось? України я не бачу. А я тієї Росії не хочу дивитися, бо там тільки війна, тільки б'ються і стріляються», – жаліється жителька села Хоробичі пані Софія. На питання чи може щось подібне трапитися на білорусько-українському кордоні пенсіонерка каже, що «Лукашенко з Путіним зроблять, що хочуть».

Наступне село маршруту – Деревини. Село на самісінькому кордоні, тут знаходиться місцевий пункт пропуску, але від початку пандемії коронавірусу він не працює. Тут багато покинутих будинків, за словами місцевих, хоч тут і живе близько трьохсот чоловік, село потроху вимирає.

«Лукашенко – найкращий президент. Тому що він господарство тримає, колгоспи, а у нас все розпалося», – вважає місцевий житель Анатолій.

«Те, що диктатор, не знаю... Там люди нормально живуть. Наші українці нормально живуть. У кого троє дітей – держава квартиру дає. У нас квартиру ніхто не дасть, а в Білорусі дають», – розповідає житель Деревин Андрій. За його словами, минулого року білоруси на кордоні встановили загороджувальну сітку, а з українського боку нічого такого немає.

У Деревинах Донбас Реалії також працювали хвилин десять до того моменту, коли камеру помітив дільничний прикордонник. Він перевірив документи і оскільки дозволу на роботу у прикордонній смузі не було, попросив далі не знімати.

«Багато хто критикує дії уряду Польщі, партії «Право і Справедливість», за те, що вони так жорстоко обходяться з біженцями, які потрапили на польську територію, це опозиція говорить. Але загалом є такий певний консенсус у Польщі, що свою межу, свою державу треба берегти від подібних зазіхань. Винними вони бачать перш за все не цих біженців, мігрантів, а режим Олександра Лукашенка. Нещодавні цифри – протягом року у 37 разів виросла кількість мігрантів, які перетнули, спробували перетнути кордон. 32 тисячі цього року, а минулого року було лише 88 таких випадків», – розповідає журналіст білоруської служби Радіо Свобода Валерій Калиновський.

«У Литві вся ця ситуація на кордоні з Польщею і на кордоні з Литвою сприймається як гібридна атака проти Євросоюзу. Диктатор Лукашенко використовує нелегальну міграцію як зброю, щоб збільшити напругу і тиск на Євросоюз, щоб Євросоюз визнав його як справжнього президента. Ми також готуємось, що такий сценарій можливий і в Литві. Зараз у нас є п'ятикілометровий бар'єр з кордоном Білорусі, де введено режим і який зараз контролюють не тільки прикордонники, але також і литовські військові. Ми готуємось, що такий напад чи атака на кордони Литви може статися у найближчі дні», – розповідає литовський військовий експерт Даріус Антанаітіс.

Прип'ять розділяє Україну і Білорусь

На самісінькій півночі Рівненської області, польовими дорогами їдемо до річки Прип'ять, недалеко від місця, де вона розділяє Україну і Білорусь. Донбас Реалії, до речі, на цьому місці вже працювали – 4 роки тому напередодні військових навчань Росії та Білорусі «Захід-2017».

З українського боку чітко вздовж кордону пролітає літак. Місцеві рибаки, які допомогли зі сплавом по річці, розповідають, що зазвичай авіація тут не літає. Півтора кілометри вниз по течії і помічаємо український, а потім і білоруський прикордонний стовпчик.

Загалом візуально за 4 роки кордон у цьому місці не змінився, лише з'явилися прикордонні стовпи як з білоруського боку, так і українського. Щодо того чи помітили прикордонники знімальну групу Донбас Реалії – важко сказати. Цілком ймовірно, що за допомогою якихось технічних засобів переміщення могли контролювати, але оскільки сам кордон ми не перетинали ніяких питань до нас не виникло.

«Як це не прикро констатувати, але українсько-білоруський кордон з точки зору його захищеності реальної, з точки зору практичних речей, які б захищали цей кордон від несанкціонованого перетину, на жаль, він далеко не в такому стані, в якому можна було би очікувати. Тим більше, враховуючи загрози, які є сьогодні. Але, я думаю, тут ще був і політичний момент, тому що наші еліти так чи інакше намагалися першими не починати якийсь конфлікт, якусь суперечку політичну з Лукашенком. Наше одностороннє облаштування кордону виглядало б саме так. З іншого боку це була теж не безвихідна ситуація – можна було просто домовитися з Лукашенком – а давайте ми зі свого боку, ви зі свого боку, приведемо в порядок ці кордони. І це було б нормально», — вважає директор Центру досліджень проблем національної безпеки університету «Острозька академія» Тарас Жовтенко.

На кордоні України, Білорусі і Польщі

Посилювати охорону кордону з Білоруссю Україна почала з Волинської області. Очільник МВС України Денис Монастирський заявив, що додатково буде залучено 8, 5 тисяч військовослужбовців, визначено десять ділянок, де можливий підхід мігрантів. Під час поїздки разом із прикордонниками на одну з таких ділянок отримуємо смс-повідомлення англійської мовою, в якому йдеться про те, що «польський кордон закритий», «білоруська влада вас обманює» , «повертайтеся у Мінськ».

«Ця дiлянка знаходиться на стику трьох держав, Україна, Білорусь і Республіка Польща, тому вважаємо, що вона є найбільш загрозливою щодо можливого перенаправлення потоків нелегальної міграції», – розповідає начальник прес-служби 6-го Волинського прикордонного загону Маргарита Вершиніна.

Прикордонники у цій місцевості контролюють ситуацію за допомогою мобільного тепловізійного комплексу.

«Він призначений для спостереження за прилеглою місцевістю, є телескопічна вежа, камери. Зараз ми бачимо на екрані місце від нашої дислокації до дороги і контрольно-слідової смуги. Це звичайна камера і тепловізійна камера, повертається автоматично, зараз ми бачимо польську ферму з тваринами», – демонструє роботу спецавтомобіля військовослужбовець Державної прикордонної служби України Владислав Пащенко.

«Зараз активно посилено охорону кордону тепловізійними комплексами, відбувається моніторинг за допомогою безпілотних літальних апаратів. Наша авіація моніторить кордон. І, звісно, ми враховуємо всю інформацію, яку збирає розвідка, в тому числі і розвідка державної прикордонної служби, оскільки, як ми бачимо, не можна доставити таку велику кількість людей в пішому порядку. Їх, фактично, мають підвозити до державного кордону. А це, як правило, має бути і адекватна логістика на дорогах, які ведуть, як правило, до пунктів пропуску. Тому для себе ми чітко розуміємо, на яких маршрутах може відбутися підвіз цих мігрантів і, власне, де вони, в подальшому, будуть намагатися перетнути державний кордон України», – розповідає речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко.

Також до кордону перекинуто резерви ДПСУ. На Волині військовослужбовці облаштували польовий табір, наметове містечко. Тут, зокрема, тренуються відтісняти мігрантів від кордону. Окрім особового складу у таборі зібрано відповідну техніку, яка у разі необхідності може бути використана.

«Основне завдання нашого підрозділу — посилення прикордонних нарядів, які безпосередньо несуть службу з охорони державного кордону, і в разі скупчення незаконних мігрантів поблизу державного кордону маємо висунутися на визначений напрямок, де наявними силами та засобами будемо здійснювати стримування дій з метою недопущення незаконного перетину державного кордону групами незаконних мігрантів. Щодо обстановки на державному кордоні — вона є абсолютно контрольованою, жодної інформації щодо накопичення груп незаконних мігрантів на даний час немає, проте наш підрозділ знаходиться в постійній готовності до виконання завдань за призначенням», – розповідає комендант прикордонної комендатури швидкого реагування Олександр Масловський.

«Україна тут — дірява дірка з Білоруссю»

Неподалік від місцевості, де прикордонники облаштували табір, знаходиться село Залісся. На перший погляд доволі велике, але кожен другий будинок тут порожній. Живе зараз у селі близько 100 чоловік і, за словами місцевих мешканців, у них все спокійно, появи мігрантів тут не бояться.

«А що вони тут будуть робити, тут нам роботи немає», – сміється тракторист Володимир.

«Чимось воно закінчиться, тому що в Білорусі вже їх тисячі. Там обстановка дуже тривожна, я вважаю, що там добра немає, але Лукашенко буде старатись спихнути або в Польщу, або, може, і в Україну», – припускає місцевий житель Микола Григорович.

«Три секунди і вони будуть на кордоні в Ягодині. Чому? А тут є якась огорожа? Хто її тут городив? Зняли з Польщі від білоруського кордону, зняли повністю, ніде ніякої колючки немає, городили люди собі хати. Білоруси ще так-сяк, рови колись копали, а наші нічого там не робили і не роблять. Україна тут – дірява дірка з Білоруссю», – впевнений житель волинського села Залісся Віктор.

Протягом трьох днів складно об'єктивно оцінити тисячу кілометрів кордону. Очевидно, проблема є і це визнають у Держприкордонслужбі. Ліси, болота – територія, яку доволі складно контролювати. Щоправда у багатьох місцях через це і подолати складно потенційним мігрантам.

«Це використовується як елемент торгу, в тому числі Путіним у такій великій грі, торгівлі з Заходом. Черговий елемент натиснути на Захід. Якщо він отримає якісь поступки, які він очікує, то він зможе натиснути на Лукашенка і доволі швидко принаймні припинити потік мігрантів до Білорусі. Ті ж мігранти, які вже є, то їх так чи інакше спробує Мінськ просочити через кордон.

Якщо в Москві буде рішення натиснути сильно на уряд у Києві, то ми можемо одночасно побачити те, що ми вже бачимо. Це економічне провокування кризи в Україні, це припинення постачання вугілля з Росії, припинення транзиту казахського вугілля через територію Росії до України. Зниження поставок газу, транзиту через Україну.

Фактично, Москва зараз провокує енергетичну кризу в Україні, загострення на Донбасі, перекидання військ до українського кордону. Якщо додатково Москва вирішить тиснути на Київ, то може дати команду Лукашенку почати ще й міграційну кризу на кордоні. Все це сукупно на зиму може дати суттєве соціальне ускладнення в Україні, призвести до політичної кризи. Якщо таке завдання Москва поставить перед собою, то цілком може бути, що Україна стане не другорядною, а першочерговою ціллю», — розповідає Максим Хилько.

Українська влада обіцяє серйозно взятися за облаштування кордону з Білоруссю, але, зрозуміло, це величезні гроші. А за роки війни на Донбасі між Україною і РФ навіть кордон з Росією до кінця так і не облаштували, хоча б загороджувальною сіткою, не кажучи вже про сучасні засоби контролю і охорони.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

«Найбільший ризик війни за десятиліття»: напруження між Росією і Заходом через Україну