Торецька військово-цивільна адміністрація повідомила, що міський палац культури «Україна» ремонтується, і там вже відновили заняття дитячих гуртків. Чому ми звернули на це увагу? Бо це – дивна та вражаюча споруда. Вона вміщує 900 глядачів лише в головному концертному залі, й це означає, що там можна вмістити 3% населення цього невеличкого Торецька.
Зараз може здатися дивним: навіщо це тут, на краю вільної території, перед самим фронтом, у 30-тисячному місті? Але у 70-х цей радянський розмах був типовим – коли на повну потужність працювали торецькі шахти, було кому тут розважатися, а тепло для опалення нічого не вартувало.
Після початку російської агресії на Донбасі будівля палацу була зранена осколками. Всі приміщення, що прилягали до постраждалого боку, мають зараз сліди руйнувань, колишній бар просто рознесений ущент, пошкоджений дах і вікна, а в розташованому поряд танцмайданчику виламані шматки бетонної огорожі. Проте, уже більше року тут потроху тривають ремонтні роботи.
Радіо Донбас.Реалії побували у цій споруді у лютому 2020 року. Подивіться, яка вона всередині.
Раніше палац належав підприємству «Торецьквугілля», тобто чотирьом торецьким шахтам. Усе було настільки масштабно, що в ДК навіть був свій штат артистів.
На початку 2019-му збиткове шахтоуправління передало палац на баланс місту.
Крім концертного залу з оркестровою ямою та сценою, яка обертається, тут є кілька танцювальних залів, зал боротьби, більярдна, зимовий сад і бар, куди, як ми вже казали, якраз і влетіли осколки снаряду під час обстрілу міста російськими гібридними силами.
Зараз опалення будівлі, за даними військово-цивільної адміністрації, коштує 340 тисяч гривень на рік. Коли ми тут були, теплолюбиві рослини зимового саду підігрівали електрообігрівачами. У залі під прозорим дахом ростуть інжир, ліани, а ще бананова пальма – все з 70-х.
Весь проєкт реконструкції, який розроблений для цієї будівлі, вартує 250 мільйонів гривень. Звісно, це неможливо профінансувати коштом Торецька, де і так немає роботи й вісім кілометрів до лінії фронту. Але опалення вже відновили.
У планах зробити тут бібліотеку, музей, молодіжний центр, гуртки, кінотеатр, спортивно-розважальний комплекс, офісні приміщення і кафе.
Все утримання палацу у часи, коли він працював на повну, обходилось держпідприємству «Торецьквугілля» в 1,7 мільйона гривень, кажуть у ВЦА.
Директор палацу Владислав Третяченко запевняє, що, хоч місто і невелике, концертний зал не буде простоювати, тому що запит на культурні заходи у Торецьку великий – тут мало що відбувається. Третяченко каже, що мріє про інвестицію в палац, яка б дозволила зробити з нього сучасний об'єкт. Концерти в період війни тут проводилися рідко, але ті, що були, збирали повний зал – тим більше, зараз у місті розташовується багато військових.
Бюсти стаханівцям перших радянських п'ятирічок Степанові Рябошапці і Захару Козодоєву. Адже це шахтарський будинок культури. Козодоєв працював саме на торецькій шахті.
Якщо зацікавило життя Торецька більше – подивіться наш спецпроєкт «Ті, що качають місто».
А ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС.РЕАЛІЇ – ТУТ.
