Попри тиск Росії, місцеві вибори на Донбасі так і не провели. Залучення жителів непідконтрольних урядові територій до волевиявлення роками стоїть перед Молдовою – там якраз готуються до президентських виборів, що заплановані на 1 листопада. Який досвід голосів із окупації має Молдова? Як вони впливають на вибори і чи допомагає голосування об’єднанню?
18 територіальних громад – 10 у Донецькій і 8 у Луганській – на місцевих виборах в Україні не голосували, попри те, що ці громади перебувають на підконтрольній Києву території. Там керуватимуть призначені з Києва голови військово-цивільних адміністрацій, а не обрані на місцях депутати і мери. Непроведення виборів пояснили безпековою ситуацією, але офіційна позиція навряд чи є єдиною, вважає голова правління громадської мережі «Опора» Ольга Айвазовська.
Довіра до виборів і до того, що вони будуть чесними і вільними, по країні є близько 60%, тоді як на Донбасі це близько 15%Ольга Айвазовська
«Є громади, де точно вибори можуть бути проведені і вони також підпадають під цей список відмови фактично в реалізації конституційного права виборців обирати. Перш за все я говорю про великі населені пункти, такі, як Сєвєродонецьк, Лисичанськ. Тобто стверджувати, що безпека є передумовою для того, щоб там вибори не були організовані, я не можу. Очевидно, що мікс питань і безпеки, і політичних передумов є в цьому рішенні кінцевому», – каже вона.
Вибори і Донбас
«Довіра до виборів і до того, що вони будуть чесними і вільними, по країні є близько 60%, за даними соціологічних опитувань, проведених фондом «Демократичні ініціативи», тоді як на Донбасі, саме в підконтрольних урядові територіях, це близько 15%. Тобто оптимістів там набагато менше. І частково це пов’язано з тим, що в обох регіонах, областях, вибори не оголошено. І довіри до причин, чому процес не розпочався, немає», – веде далі
І на президентських у 2019-му, і на парламентських виборах того ж року поблизу лінії фронту, попри небезпеки, голосували. З окупованої частини Донбасу – лише після зміни місця голосування. Точної статистики немає, але на парламентських в двох областях Донбасу це зробили трохи більше від шістдесяти тисяч людей. Усього по країні на дільниці прийшли близько 15 мільйонів виборців. Тож голоси виборців із непідконтрольних Києву територій навряд чи мали значний вплив.
«Я б не сказала, що виборці на Донбасі є проросійськими. Є політичні сили, які грають на страхах громадян. Вони (виборці – ред.) не мислять категоріями Росії, інтересів Росії. Вони, як мінімум, мислять категоріями власної безпеки. І тому для того, щоб залучити цих виборців, зацементувати їх у певній електоральній групі, окремі політичні партії, національні в тому числі, займаються цією політичною девіацією. Розколом», – каже Айвазовська.
Голоси Придністров’я для молдовських виборів
1 листопада в Молдові будуть президентські вибори. Там теж частина території з 1992 року існує як непідконтрольна Кишиневу, як невизнана республіка – після воєнного конфлікту. Все ж громадяни Молдови з Придністров’я можуть голосувати на виборах. Для них відкриють 42 спецдільниці на підконтрольній урядові території Молдови.
Як і у випадку з непідконтрольною Києву частиною Донбасу, виборці з Придністров’я майже не впливали на виборчий процес у Молдові. Та останнім часом їхня роль змінилася, розповідає експерт Національного інституту стратегічних досліджень Артем Філіпенко.
«На парламентських виборах у лютому минулого року взяла участь рекордна кількість громадян Молдови з Придністров’я – близько 37 тисяч. Це близько 1,26% від всієї кількості громадян Молдови. Багато було застережень стосовно того, що ці голоси були куплені. Називалась навіть ціна – що за голос платили близько 20 доларів. Був організований підвіз», – розповідає він.
Загалом у Молдові, згідно з даними тамтешньої ЦВК, 3,29 мільйона виборців. Із них 230 тисяч за кордоном і 249 тисяч – на території Придністров’я. Здавалося б, кілька десятків тисяч виборців із непідконтрольної урядові території – це небагато в масштабах країни, але вони можуть значно вплинути на долю президентських виборів у Молдові.
Кожен громадянин країни має право брати участь у голосуванні. Але ця участь має бути вільною. Щоб громадян силоміць не возили в автобусах десятками і сотнямиРосіан Васілой
Там зараз два основні кандидати – проросійський чинний президент Ігор Додон і проєвропейський експрем’єр Майя Санду. Рейтинги перед виборами приблизно рівні – згідно з опитуванням молдовського Міжнародного республіканського інституту (IRI), в першому турі за Санду готові віддати голоси 20% виборців. За Додона – 18%. У цій ситуації голоси з непідконтрольного Кишиневу Придністров’я можуть мати значний вплив.
«Кожен громадянин країни має право брати участь у голосуванні. Але ця участь має бути вільною. Щоб громадянина ніхто не підштовхував. Щоб громадян силоміць не возили в автобусах десятками і сотнями. Це моя власна думка – у нас є громадяни, лояльні до держави, а є громадяни, які проживають на тій території (у Придністров’ї – ред.) і є лише носіями цих паспортів», – каже ексголова прикордонної поліції Молдови Росіан Васілой.
Вибори і реінтеграція
У теорії, участь людей у політичному житті країни має наближати завершення конфлікту, але в реальності на непідконтрольній урядові території є свої так звані вибори і органи влади.
Без зрозумілого, постійного плану і кроків влади для об’єднання країни вибори своє значення втрачають, кажуть експерти.
«Територія не контролюється. У кандидатів немає змоги проводити там агітаційну кампанію. Немає змоги показувати свої платформи. В тому числі, немає можливості показати, як кандидат бачить реінтеграцію країни. В ситуації, коли країна не контролює 11% території, а вона контролюється окупаційною владою і там процвітає корупція, хабарництво і схеми контрабанди, – ми не можемо говорити, що ці вибори або участь людей із того боку у виборчому процесі якось впливає на процеси реінтеграції», – вважає Росіан Васілой.
«Вибори – це конфлікт. Вибори – це протистояння. Навіть у регіонах відносно монолітних, абсолютно продержавницьких, і регіонах, де немає так яскраво виражених, скажімо, іноземних груп, які мають стосунок до конфлікту на Донбасі, ми розуміємо, що на момент агітації ті, хто були партнерами, інколи, ззовні, стають ворогами», – розповідає про вплив виборів на реінтеграцію Ольга Айвазовська.
Відмінність України від Молдови в тому, що в конфлікті на Дністрі Москва продавила участь у переговорах Придністров’я як сторони перемов, а щодо Донбасу – постійно намагається це зробити. Такий крок також ускладнює завершення конфлікту, каже Артем Філіпенко.
«Якщо Кишинів із Тирасполем про щось не домовляться або Придністров’я відмовиться виконувати свої зобов’язання, то Росія може просто потиснути плечима і сказати: ну, вибачте, хлопці, ви ж дві сторони переговорів. Домовляйтеся. Ми тут до чого. Ми – посередники. Ми можемо посприяти, якимось чином допомогти. Але все інше – це результат ваших домовленостей», – звертає увагу експерт.
Вибори на окупованій території – ще один крок, який від України вимагає зробити Росія на Донбасі. І те, що місцеві вибори минули без участі ОРДЛО, зовсім не означає, що це питання зняте з переговорів.
