Україна не втручається у справи Мінська, підтримує нові вибори і може застосувати санкції – Кулеба
Україна не втручається у внутрішні справи сусідньої Білорусі, але готова сприяти врегулюваннюситуації в цій країні, заявив на онлайн-брифінгу у п’ятницю міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.
«Україна не втручалася, не втручається і не втручатиметься у внутрішні справи сусідньої Білорусі... Ми вважаємо, що широкий національний діалог є єдиним шляхом виходу з тієї ситуації, що склалася, і стабілізації обстановки в Білорусі», – сказав Кулеба.
Він зазначив, що Україна підтримує ідею проведення нових виборів президента Білорусі.
«Ми вважаємо, що комплексно процес виборів з урахуванням усіх його етапів, він мав суттєві недоліки і не відповідав загальним стандартам, прийнятим у цій сфері. Тому, власне кажучи, і ми підтримуємо ідею про те, що чесно і справедливо організовані нові вибори могли б дати відповідь на багато ключових запитань у Білорусі», – сказав Кулеба.
Міністр закордонних справ також заявив, що Україна розгляне питання про ймовірність запровадження санкцій проти Білорусі після ухвалення відповідного рішення Європейським союзом.
«Злочини влади вже не зітруться з пам’яті». Інтерв’ю зі Світланою Тихановською
У Литві, з’єднавшись з дітьми, Тихановська заявила, що готова стати національним лідером, закликала прихильників до мирної акції, а владу – відмовитись від застосування насильства проти демонстрантів. Вона створила Координаційну раду для мирної передачі влади. Як вона оцінює стан протестів зараз? Які її плани? Ексклюзивне інтерв’ю радіо свобода зі Світланою Тихановською.
В ОБСЄ пропонують допомогу в організації діалогу сторін у Білорусі
В Організації з безпеки і співпраці в Європі запропонували допомогу в організації діалогу в Білорусі, де з дня президентських виборів 9 серпня неперервно тривають масові протести проти оголошеної перемоги на них чинного президента Олександра Лукашенка.
«Для просування вперед буде необхідне взаєморозуміння і співпраця», – сказав із приводу ситуації в Білорусі чинний голова ОБСЄ, прем’єр-міністр і міністр європейських і закордонних справ Албанії Еді Рама на спеціальному засіданні Постійної ради ОБСЄ, присвяченому цій ситуації.
«Пропоную, щоб ОБСЄ стала посередником у влаштуванні необхідного діалогу, щоб допомогти Білорусі вийти з цієї ситуації. Ми щиро сподіваємося, що влада Білорусі дасть позитивну відповідь на цю пропозицію», – сказав він. За його словами, цю пропозицію підтримала й майбутня голова ОБСЄ, міністр закордонних справ Швеції Анн Лінде.
Еді Рама наголосив, що при цьому має відбутися негайне і значне поліпшення в галузі прав людини в Білорусі – «не колись у майбутньому, а просто зараз, без ніяких «якщо» і «але».
При цьому, за його словами, ОБСЄ не буде нав’язувати свою допомогу, ставати на чийсь бік чи втручатися у внутрішні справи Білорусі – «ситуацію має бути вирішена в Мінську і самим народом Білорусі, з повною повагою до його суверенітету, незалежності і прав людини».
Лукашенко обіцяє відповісти Литві та іншим країнам ЄС на санкції проти Білорусі
Олександр Лукашенко 28 серпня пообіцяв, що Білорусь відповість країнам, які запровадили щодо неї економічні та інші санкції, повідомляє державна інформагенція «БелТА».
«От ми їм зараз покажемо, що таке санкції. Вони зажерлися і забули, що таке Білорусь. І думали, що нас можна нахилити, танками полякати, ракетами... Подивимося, хто ще кого полякає, – заявив він, спілкуючись з працівниками одного з підприємств у місті Орша. – Якщо поляки і литовці в Китай і Росію через нас баражували, то зараз вони будуть літати або через Балтику, або через Чорне море торгувати з Росією та інше…Ми їм покажемо, що таке санкції».
«Я доручив уряду внести пропозицію про переорієнтацію всіх торгових потоків з портів Литви на інші. От ми і подивимося, як вони будуть жити. 30% литовського бюджету формують наші вантажопотоки через Литву. Що ще треба? Зажерлися. Тому поставимо на місце», – заявив Лукашенко.
Він зауважив, що Білорусь вже проходила період санкцій. «Вижили. Виживемо і зараз. Світ не без добрих людей. Тому нас лякати не треба», – каже Лукашенко.
Наступного тижня Європейський союз може запровадити санкції щодо 15-20 громадян Білорусі, в тому числі особисто Лукашенка, за фальсифікацію результатів президентських виборів і застосування насильства до протестувальників.
Литва, Латвія і кілька інших країн наполягають на тому, що список білоруських чиновників під санкціями має бути значно ширшим, а самі санкції мають бути такими, щоб вони зачіпали саме високопоставлених білоруських чиновників і найближче оточення Лукашенка, а не білоруську економіку. Однак Лукашенко намагається представити їх саме як санкції проти білоруських підприємств.
У ЄС закликали владу Білорусі звільнити журналістів і всіх інших затриманих
У Європейському союзі закликали владу Білорусі звільнити журналістів і всіх інших людей, хто був затриманий під час чергової акції протесту в Мінську 27 серпня проти офіційного оголошеної перемоги на президентських виборах 9 серпня чинного президента Олександра Лукашенка.
«Білорусь: ЄС очікує від влади негайного і безумовного звільнення затриманих журналістів, як і всіх мирних учасників протесту. Засоби інформації мають робити свою роботу без залякувань. Вільна преса визначально важлива для демократії, якої вимагає народ Білорусі», – написав у твітері речник Євросоюзу з закордонних справ Петер Стано.
У Білорусі Міністерство внутрішніх справ заявило, що під час проявів «політичної активності громадян» у 37 місцях країни 27 серпня затримали загалом 114 громадян за «адміністративні порушення». Затримання близько пів сотні журналістів у міністерстві назвали «доставкою до райвідділів для перевірки документів» і заявили, що відпустили «практично всіх»: за словами МВС, на одного журналіста склали адміністративний протокол, іще одного «вислали з країни в добровільному порядку», наводить повідомлення міністерства Білоруська служба Радіо Свобода.
Білоруський правозахисний центр «Весна», зі свого боку, повідомляє про більш ніж 200 затриманих тільки в одному з епізодів – на площі Незалежності в Мінську.
Під вечір 27 серпня на площі Свободи в центрі Мінська міліція затримала кілька десятків журналістів, серед них і фотографа Радіо Свобода Володимира Гридіна, і повезла їх до райвідділу «для перевірки документів».
Пізніше, коли приблизно тисячна колона демонстрантів дійшла до площі Незалежності, її перепинив загін спецпризначення міліції і почав нові затримання. Серед затриманих там теж були журналісти Радіо Свобода – Олег Груздилович, Андрій Рябчик і Олесь Дащинський; їх затримали просто під час прямого ефіру, який вони вели.
Групу білорусів не впустили до України – прикордонники пояснили, чому
У Державній прикордонній службі України пояснили, чому не впустили до країни групу громадян Білорусі, які сподівалися на виняток із заборони в’їзду іноземців, але не отримали його.
Як повідомили Білоруській службі Радіо Свобода в Одеському прикордонному загоні, цим громадянам відмовили в аеропорті «Одеса» в ніч на 28 серпня в перетині державного кордону у зв’язку з рішенням Кабінету міністрів України про заборону в’їзду іноземцям у період із 00.00 28 серпня до 00.00 28 вересня, при цьому штампів про заборону відвідування України їм не ставили, їх повернуть до Білорусі найближчим часом.
Загалом після закриття кордону в аеропорті опинилися 20 іноземців, які вилетіли до Одеси напередодні, додали прикордонники.
Одна з недопущених на ім’я Вероніка повідомила Радіо Свобода, що всім громадянам Білорусі з того рейсу з Мінська, а їх було близько восьми, видали постанову про заборону відвідування України. Разом із білорусами, за її словами, в цій ситуації опинилися й інші іноземці, зокрема громадяни Молдови чи євреї, які планували паломництво до Умані.
25 серпня президент України Володимир Зеленський заявляв, що для громадян Білорусі варто передбачити полегшені умови в’їзду до України через «вкрай напружену внутрішньополітичну ситуацію» в тій країні. 27 серпня, коли уряд України вже вирішив узагалі на місяць заборонити в’їзд більшості іноземців через карантинні заходи проти COVID-19, прем’єр-міністр Денис Шмигаль запевняв, що громадяни Білорусі, які відчувають тиск або переслідування і потребують додаткового захисту, можуть завжди отримати його в Україні. «Ті громадяни Білорусі, які хочуть отримати захист в Україні, можуть прибути до пунктів пропуску на кордоні і повідомити про це нашим прикордонникам», – написав Шмигаль у фейсбуці.
При цьому можливість пропуску до України стосується тільки тих громадян Білорусі (як і всіх інших іноземців), які висловлять прохання про отримання захисту.
Як повідомив Радіо Свобода речник ДПСУ Андрій Демченко, в постанові уряду України про закриття кордону для іноземців не передбачено ніяких особливих механізмів для громадян Білорусі. «У випадку гуманітарних підстав окреме рішення може ухвалити керівник Державної прикордонної служби. В постанові немає окремої категорії про громадян Білорусі, але є перелік винятків, якими вони можуть скористатися», – сказав він.
За словами речника, громадяни Білорусі, які потерпіли від тиску і переслідувань під час масових акцій протесту, мають заявити про це в прикордонному пункті пропуску на території України, і в подальшому буде розглядатися питання про пропуск їх на українську територію. Також їх, які і громадян інших країн, стосуються й інші винятки з заборони, визначені в постанові.
«Коли говорити про преференції, то прикордонники України, зі свого боку, не будуть чинити перешкод громадянам України в перетині кордону. Але треба розуміти, що особливої категорії громадян Білорусі не визначено», – наголосив Демченко.
Від півночі 28 серпня, за рішенням Кабінету міністрів, до України обмежений в’їзд іноземців «із метою запобігання поширенню на території України другої хвилі гострої респіраторної хвороби СОVID-19» на термін до півночі 28 вересня. При цьому передбачені винятки для низки категорій іноземців, серед яких – для тих, що визнані біженцями або особами, які потребують додаткового захисту.
У Білорусі з дня президентських виборів 9 серпня щодня тривають масові протести проти оголошеної перемоги на них чинного президента Олександра Лукашенка на шостий термін поспіль. Силовики вдаються до репресій проти інціаторів і учасників протестів.
У ЄС домовилися про санкції щодо чільників нинішньої влади Білорусі
У Європейському союзі досягли загальної домовленості про необхідність санкцій щодо низки чільників нинішньої влади Білорусі, яких підозрюють у причетності до фальсифікації президентських виборів у цій країні і до жорстокого придушення акцій протесту, які не припиняються з дня виборів 9 серпня. Але за результатами неформальної зустрічі міністрів закордонних справ країн ЄС, що відбулася в Берліні наразі немає певності, чи буде в цьому списку і чинний президент Олександр Лукашенко, якого оголосили переобраним і на шостий термін.
«Ми вирішили запровадити цілеспрямовані санкції, мандат на розробку яких нам надав саміт ЄС (19 серпня – ред.). Ми укладемо перелік осіб, для цього потрібні певні юридичні кроки, і ухвалимо рішення щодо цього якнайшвидше, з урахуванням певних формальних процедур», – сказала в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода Анн Лінде, міністр закордонних справ Швеції, принаймні один громадянин якої, журналіст Пауль Гансен, був затриманий у Білорусі 27 серпня.
«Ми будемо також намагатися збільшити підтримку громадянського суспільства в Білорусі, наскільки це можливо. І, звичайно, ми вимагаємо, щоб були звільнені всі політичні в’язні і щоб вимоги народу про демократію і свободу були виконані», – додала вона.
Анн Лінде повідомила, що міністри домовилися не оголошувати публічно кількість білоруських посадовців, які будуть у санкційному списку, а на запитання, чи стосуватимуться санкції й Лукашенка, відповіла формулюванням із рішення: санкції будуть проти осіб «високого політичного рівня», але не «найвищого».
«Ми також вирішили залишити можливість поступово розширювати цей список у майбутньому», – додала вона.
Із заяв інших учасників зустрічі випливає, що в першій версії санкційного списку може бути до 20 білоруських посадовців і що не виключено, що сам Лукашенко потрапить до якогось подальшого його розширення.
Зокрема, як повідомив у Берліні журналістам голова МЗС Чехії Томаш Петржічек, на нинішній зустрічі досягли загальної домовленості про структуру списку і більш-менш про те, хто до нього потрапить, але юридичні моменти, яких необхідно дотриматися, будуть виконані не раніше як через тиждень.
На запитання про присутність Лукашенка в списку кілька міністрів заявляли, що, на їхню думку, він має там бути, але, можливо, «з тактичних міркувань» він не потрапить до першої черги, щоб не зашкодити ініціативі ОБСЄ про посередництво, – але може бути доданий до списку пізніше, якщо в урегулюванні в Білорусі не буде поступу.
Верховний представник ЄС із закордонних справ Жозеп Боррель сказав лише, що інформація про осіб у санкційному списку «має бути захищена, доки санкції не ухвалені юридично і не набули чинності». Він пояснив, що більшість країн виступили за поступовий підхід із посиленням санкційного тиску на все нових посадовців, якщо Лукашенко не піде на переговори з опозицією. За словами Борреля, в перших пропонованих версіях санкційного списку було 12 осіб, зараз їх стало «майже 20», і, можливо, наступними днями це число ще зросте – «все буде залежати від того, як будуть розвиватися події в Білорусі і які будуть дії режиму».
Раніше 28 серпня Олександр Лукашенко в очікуванні повідомлень про санкції заявив, що Білорусь відповість країнам, які запровадять щодо неї економічні й інші санкції, зокрема Литві й іншим країнам Євросоюзу. За його словами, він доручив урядові країни внести пропозицію про переорієнтацію всіх торговельних потоків Білорусі з портів Литви на інші. «От ми і подивимося, як вони будуть жити. 30% литовського бюджету формують наші вантажопотоки через Литву. Що ще треба? Зажерлися. Тому поставимо на місце, – стверджував Лукашенко. – …Ми їм покажемо, що таке санкції».
МЗС Білорусі відповіло на замороження Києвом контактів із офіційним Мінськом
У Міністерстві закордонних справ Білорусі відповіли на заяви голови МЗС України Дмитра Кулеби, який повідомив про замороження контактів Києва з офіційним Мінськом і закликав до нових виборів, і на інші заяви Києва останнього часу.
У коментарі речника МЗС Білорусі Анатолія Глаза мовиться, що в Мінську уважно ознайомилися зі змістом висловлювань керівництва МЗС України з білоруської тематики, які пролунали в останні дні.
«Повністю поділяємо тезу про неприпустимість будь-якого втручання у внутрішні справи Білорусі. У той же час оцінки взаємодії Білорусі з її союзниками і партнерами в інтеграційних об’єднаннях, настійні заклики до проведення нових президентських виборів розцінюємо саме як спробу втручання у внутрішні справи», – заявив він.
МЗС Білорусі заявляє, що «Білорусь ніколи, навіть у дуже непрості роки для наших українських друзів, не ставила під сумнів суверенітет, незалежність і територіальну цілісність України, право самостійного вибору народом шляхів свого розвитку».
«Нас не можна дорікнути в тому, що ми якимось чином брали участь у розпалюванні нестабільності в Україні, йшли на обмеження контактів з українськими друзями на будь-якому рівні. Навпаки, ми підходили і, сміємо всіх запевнити, будемо завжди дуже акуратно і зважено підходити до співпраці з усіма нашими сусідами, особливо з Україною, щоб потім не пояснювати своїм людям допущені помилки емоціями і геополітичної кон’юнктурою», – мовиться в заяві.
Мінськ вважає «дивними» запевнення Києва про невтручання з одночасним публічним визнанням координації своєї офіційної позиції з політичним керівництвом ЄС і США, про що було недвозначно заявлено міністром закордонних справ України в ході брифінгу 28 серпня.
«На наш погляд, це неприховано демонструє межі самостійності в прийнятті рішень», – стверджує представник МЗС Білорусі.
«Білорусь не ставила діалог з Україною на так звану «паузу» – це ж не просто натискання кнопки на програвачі. Це конкретний збиток для тісних багатогранних відносин двох сусідніх держав. Відповідальність за можливі наслідки цього кроку лежить повністю на українській стороні, а також, як ми бачимо, на її старших зовнішньополітичних партнерах. Зі свого боку, готові до продовження співпраці на всіх рівнях і в тому обсязі, до якого готова Україна і її дружній і братній нам народ», – заявили в офіційному Мінську.
Події у Білорусі – це не змагання між Росією і США – заступник державного секретаря США
Події у Білорусі представляють собою двобій між правителем Білорусі та його народом, а не геополітичне протистояння. Про це заступник державного секретаря США Стівен Біґен заявив на спеціальному засіданні постійної ради ОБСЄ у Відні у п'ятницю.
«Мені зрозуміло – і я сподіваюся, що це зрозуміло всім, – що це не змагання між Сходом і Заходом, і вже тим більше не змагання між Росією і США; пане голово, це битва між правителем і його народом. Сполучені Штати не прагнуть контролювати, або вирішувати долю громадян Білорусі. Цю долю повинні визначати лише вони. Але якщо ми в цьому органі не станемо на їх бік, ми зменшимо довіру до всіх принципів, які відстоює ОБСЄ», – йдеться у заяві доступні на сайті Місії США у ОБСЄ.
Біґен наголосив, що насильство проти громадян Білорусі має бути негайно припинено, а всі, хто несправедливо утримується під вартою, повинні бути звільнені. Американський дипломат також відзначив важливість проведення у Білорусі «дійсно вільних і справедливих виборів під незалежним спостереженням».
Заступник державного секретаря США також закликав до звільнення усіх несправедливо затриманих у Білорусі.
Раніше президент Росії Володимир Путін заявив про створення «резерву зі співробітників правоохоронних органів» на прохання білоруського президента Олександра Лукашенка. Путін зазначив, що ці сили не будуть задіяні, поки ситуація не почне виходити з-під контролю.
Олександр Лукашенко у п'ятницю пообіцяв відповісти на санкційні заходи. Як повідомляє державна інформаційна агенція «БелТА», Лукашенко заявив, що за кордоном мають подумати, на що перетвориться Європа, якщо «у Білорусі полихне». Лукашенко також вчергове заявив про побоювання з приводу військ НАТО поблизу країни та висловив думку, що ситуація у Білорусі становить загрозу для Росії.
Раніше генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ заявив, що Альянс не становить загрози для Білорусі та не здійснює посилення військ у регіоні. Столтенберґ також заявив, що у НАТО спостерігають за подіями у Білорусі і готові захистити союзників по НАТО.
Катування, приниження і нелюдські умови. Історії побитих і затриманих на протестах у Білорусі
У Білорусі третій тиждень тривають масові мирні протести проти офіційних результатів президентських виборів і насильства з боку силовиків. З початку протестів понад шість тисяч осіб були затримані, перебували під вартою до 10 діб, а їх місцезнаходження не було відомо. Коли затриманих стали випускати, стало відомо про масові катування.
Майже у 500 осіб правозахисники зафіксували сліди побоїв: гематоми, синці, тощо. Люди, які вийшли з ізоляторів, розповідають про жорстокі побиття, знущання над затриманими і нелюдські умови утримання в ізоляторах.
Незважаючи на численні повідомлення про злочини силовиків проти мирних демонстрантів, кримінальних справ не порушували, співробітників силових відомств, причетних до цих злочинів, не затримали і не звільнили.
Правозахисний центр «Весна», Білоруський Гельсінський комітет, Всесвітня організація проти тортур і Міжнародна федерація за права людини (FIDH) звернулися до спеціального доповідача ООН з тортур з проханням втрутитися в ситуацію в Білорусі через жорстоке придушення мирних протестів. Також близько десятка правозахисних організацій об’єдналися в Міжнародний комітет з розслідування тортур в Білорусі, скоєних проти учасників мирних акцій. Вони займаються фіксацією побоїв і правовою допомогою постраждалим.
Телеканал «Настоящее время» розповідає історії людей, які пройшли через тортури і побої в білоруських ізоляторах. Затримані розповіли про те, як вони опинилися в місцях тимчасового утримання, а також про жорстоке поводження і знущання з боку силовиків.
Читайте більше тут
Нові дані про затримання у Білорусі найманців «ПВК Вагнера»: хто і для чого планував операцію
Радіо Свобода вивчило нові документи про затриманих у Мінську російських найманців і прийшло до висновку про те, що українські спецслужби, ймовірно, дійсно намагалися виманити в Україну бійців «ПВК Вагнера», як про це заявив 27 серпня Володимир Путін. Нам також стали відомі імена двох затриманих, яких організатори операції підозрюють у можливій причетності до катастрофи борту Малазійських авіаліній MH17. Окрім того є ще один цікавий факт: росіянин Артем Міляєв ( «Шаман»), який вербував «вагнерівців» на прохання легендованого співробітника СБУ, пропонував йому також скористатися послугами громадян Китаю, відставних військовослужбовців китайської Народно-визвольної армії.
Читайте більше тут
Влада Білорусі позбавляє акредитації журналістів закордонних ЗМІ, серед них і Радіо Свобода
МЗС Білорусі позбавило акредитації десятки місцевих журналістів, що працюють на іноземні засоби інфлормації, повідомила в твітері кореспондентка The Daily Telegraph в Москві Наталія Васильєва.
Серед тих, кому відмовлено в акредитації, є і четверо співробітників Радіо Свобода, повідомляє білоруська служба РС.
Без акредитацій, що дозволяють журналістам легально працювати в країні, залишили журналістів бюро Reuters, Associated Press, AFP і Deutsche Welle, розповіла Васильєва. За її словами, якщо вони вестимуть репортажі з вулиць, то їх може затримати міліція.
Як повідомляє білоруське видання Tut.by, акредитацій позбавили також журналістів «Бі-бі-сі», німецького телеканалу ARD, «Міжнародного французького радіо» (RFI) і телеканалу «Настоящее время». У публікації Tut.by згадуються імена 17 журналістів, позбавлених акредитації.
Олександр Лукашенко ще до виборів президента Білорусі критикував журналістів іноземних ЗМІ, які, за його словами, «закликають до масових заворушень». «Не треба чекати ніякого кінця електоральної кампанії. Видворяти звідси, якщо вони не дотримуються наших законів і кличуть людей на майдани», – говорив Лукашенко.
Посольство США в Білорусі закликало владу «демонструвати стриманість» щодо журналістів
Посольство США в Мінську 29 серпня опублікувало заяву, в якій висловило стурбованість через «продовження переслідування журналістів» і закликало владу в Мінську «демонструвати стриманість».
«Ми дотримуємося нашого довгострокового зобов’язання підтримувати суверенітет і територіальну цілісність Білорусі, а також прагнення білоруського народу обирати своїх лідерів і свій власний шлях, вільний від зовнішнього втручання», – йдеться в заяві дипломатичного представництва.
У ЄС прокоментували обмеження владою Білорусі роботи ЗМІ
Влада Білорусі має дозволити журналістам виконувати роботу без залякування та штучних обмежень від владних структур, таких як затримання чи позбавлення акредитацій. Про це заявив спікер верховного представника Євросоюзу з закордонних справ Жозеп Боррель Пітер Стано.
«Останні обмеження щодо незалежних ЗМІ, зокрема іноземних репортерів з належною акредитацією, неприйнятні і являють собою ще одну спробу влади обмежити вільний потік інформації. Свобода ЗМІ і свобода інформації – ключова частина будь-якого демократичного суспільства», – мовиться у заяві.
У ЄС радять владі Білорусі замість того, щоб залякувати і заважати роботі ЗМІ, зосередитися на виконанні вимог білоруського народу, висловлених мирними протестувальниками під час акцій в останні кілька тижнів.
Раніше посольство США в Мінську 29 серпня опублікувало заяву, в якій висловило стурбованість через «продовження переслідування журналістів» і закликало владу в Мінську «демонструвати стриманість».
У Мінську відбувся Жіночий марш солідарності
У Мінську 29 серпня відбувся масштабний Жіночий марш солідарності. Як повідомляє білоруська служба Радіо Свобода, у акцію взяли участь кілька тисяч жінок.
Учасниці, які зібралися о 16:00 на площі Перемоги, намагалися пройти проспектом у напрямку Жовтневої площі, та шлях їм заблокував спецназ.
Поліція затримала кількох чоловіків, зокрема журналістів Радіо Свобода, які вели стрім акції.
У Human Rights Watch засудили позбавлення акредитації журналістів закордонних ЗМІ у Білорусі
У міжнародній правозахисній організації Human Rights Watch засудили позбавлення акредитації журналістів владою Білорусі.
«Позбавлення журналістів акредитації з боку влади Білорусі – це очевидна цензура, і здійснюється після того, як вони повідомили факти про порушення з боку міліції та про бажання громадськості мати вільні та чесні вибори. Влада хоче виштовхнути цих журналістів до меж закону, оштрафувати їх, використовувати їх як банкомати», – заявила ввечері 29 серпня у твітері Рейчел Денбер, заступниця директора Human Rights Watch у Європі та Центральній Азії.
Як вважає правозахисниця Денбер, позбавлення журналістів акредитації є частиною стратегії Олександра Лукашенка (якого ЦВК Білорусі оголосило переможцем президентських виборів 9 серпня, з чим не погоджуються протестувальники і опозиція) щодо протидії протестам.
«Первинна стратегія використання Лукашенком грубої сили дала зворотній результат. Тепер же йдеться про кілька великих кримінальних справ, точкові арешти, заляканих робітників державних підприємств, вигнання журналістів. Розрахунок та виснаження ... та на те, що закінчиться ретельна увага до ситуації. І ось тоді він вдасться до жорстких заходів, – твітує Денбер. – Ось чому треба більше міжнародної уваги до ситуації. Ось чому ОБСЄ має розпочати незалежне розслідування («Московський механізм»). Ось чому необхідна спеціальна сесія Ради з прав людини ООН».
Раніше у ЄС заявили, що влада Білорусі має дозволити журналістам виконувати роботу без залякування та штучних обмежень від владних структур, таких, як затримання чи позбавлення акредитацій.
Під час протестів у Мінську затримали понад 100 людей – МВС Білорусі
Під час протестів у Мінську затримали 125 людей, повідомило білоруське Міністерство внутрішніх справ.
За даними правозахисного центру «Весна», затримані є і в інших містах: Пінську, Орші, Могильові, Гродному та Речиці.
У Білорусі з 9 серпня, від дня президентських виборів, на яких офіційно переможцем оголосили Лукашенка, тривають акції протесту з вимогою призначення нового голосування через численні фальсифікації. В країні відбуваються затримання активістів, громадських діячів та журналістів.
Протести у Білорусі: десятки тисяч людей, ОМОН та військова техніка (відео):
Протести у Білорусі: жінки лягли на дорогу перед ОМОНом:
У центрі Мінська більше 200 тисяч людей – ЗМІ
За оцінкою кореспондента білоруської служби Радіо Свобода, на несанкціоновану опозиційну акцію "Марш миру і незалежності" в неділю прийшло більше людей, ніж на першу масову акцію, коли було 220 тисяч людей.