У Мінську затримали понад 20 журналістів, зокрема Радіо Свобода і «Настоящего времени»
Ввечері 27 серпня на площі Свободи в Мінську затримали понад 20 журналістів різних ЗМІ, у тому числі фотографа білоруської служби Радіо Свобода Влада Грідіна і кореспондента телеканалу «Настоящее время» (створеного Радіо Свобода за участю «Голосу Америки») Романа Васюковича.
Журналістів посадили в мікроавтобус і повезли в невідомому напрямку «для перевірки документів».
Як зазначили у Міністерстві внутрішніх справ Білорусі, журналістів доправили до відділення міліції, але «їх не затримали». У журналістів перевіряють «документи, що підтверджують законність їхньої професійної діяльності», заявили в МВС.
Журналісти зареєстрованих ЗМІ, а також іноземні журналісти, акредитовані при Міністерстві закордонних справ, будуть звільнені, пообіцяли в МВС.
За повідомленнями, серед затриманих – журналісти видань TUT.BY, «Наша Нива», телеканалу «Белсат», Reuters, Associated Press, фотограф ТАСС.
Це не перший випадок, коли білоруські силовики нападають на журналістів, які виконують свої професійні обов’язки і заважають їхній роботі.
Напередодні виборів президента Білорусі, які пройшли 9 серпня, МЗС Білорусі не видало у встановлений термін акредитації багатьом іноземним журналістам, незаконно позбавивши їх таким чином права виконувати свої обов’язки. За словами Бориса Горецького, прессекретаря Білоруської асоціації журналістів, число таких журналістів перевищило 100.
7 серпня з Мінська депортували знімальну групу телеканалу «Настоящее время».
21 серпня міліція затримала в Мінську журналістів російської служби Радіо Свобода Юлію Вишневецьку і Андрія Кисельова. Їх зупинили для перевірки документів біля Мінського тракторного заводу і кілька годин тримали у відділенні міліції. Пізніше стало відомо, що Вишневецьку і Кисельова депортують із Білорусі.
Україна надасть захист білорусам, які його потребують – Шмигаль
Громадяни Білорусі, які відчувають тиск або переслідування і потребують додаткового захисту, можуть завжди отримати його в Україні, заявив український прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
«Вчора уряд вирішив тимчасово обмежити в’їзд деяким категоріям іноземців до України з 29 серпня до 28 вересня, щоб запобігти швидкому розповсюдженню коронавірусу. Ті громадяни Білорусі, які хочуть отримати захист в Україні, можуть прибути до пунктів пропуску на кордоні та повідомити про це нашим прикордонникам», – написав Шмигаль у фейсбуці.
«Окрім осіб, що потребують захисту, на територію України зможуть в’їхати також іноземці, які тут навчаються чи проходять військову службу, які мають посвідку на постійне та тимчасове проживання в Україні, які перебувають тут транзитом, дипломати та консули», – додав він.
Напередодні Кабінет міністрів України продовжив адаптивний карантин через пандемію коронавірусу до 31 жовтня.
Окрім того, з півночі 29 серпня до 28 вересня включно в Україну заборонено в’їзд іноземцям та особам без громадянства через пандемію коронавірусу.
Посла Білорусі викликали до МЗС Польщі після заяв Лукашенка
Білоруського посла викликали до польського Міністерства закордонних справ 27 серпня через заяви білоруського президента Олександра Лукашенка.
Як написав у твітері заступник міністра закордонних справ Польщі Марцін Пшидач, виклик посла пов’язаний із «неодноразовими необґрунтованими звинуваченнями білоруської влади проти Польщі».
Лукашенко заявив сьогодні, що проти Білорусі почалася «дипломатична бійня на найвищому рівні». За його словами, сусіди Білорусі «не тільки відкрито заявляють про свою позицію щодо повторних виборів в країні, але і починають втручатися у внутрішні справи країни, тиснути на державу».
За словами Лукашенка, у разі розпаду Білорусі Польща претендує на Гродненську область. «Вони про це вже відкрито говорять, сплять і бачать. Нічого у них в цьому плані не вийде, це я знаю точно», – заявив він.
У Білорусі від дня президентських виборів, на яких офіційно переможцем оголосили Лукашенка, тривають акції протесту з вимогою призначення нового голосування через численні фальсифікації.
Заклики до проведення нових, чесних виборів озвучували і представники Заходу.
Путін назвав затримання «вагнерівців» у Білорусі операцією українських і американських спецслужб
Президент Росії Володимир Путін назвав затримання групи з понад трьох десятків росіян у Білорусі спільною операцією українських і американських спецслужб. Про це він заявив в інтерв’ю телеканалу «Россия 24», показаному 27 серпня.
«Просто їх затягли на територію Білорусії і представили як можливу ударну силу для розгойдування ситуації під час передвиборної кампанії. Що абсолютно не відповідало дійсності. Люди їхали на роботу в третю країну. Їх просто заманили туди, перетягнули через кордон. Наші прикордонники-то їх не випускали, до речі кажучи. Вони ж не могли в’їхати. Але за підробленими документами їх фактично ввезли. Це операція українських спецслужб спільно з американськими. Зараз це достовірно відомо», – розповів Путін.
Служба зовнішньої розвідки України 19 серпня заявила, що повідомлення про участь українських спецслужб у спецоперації із затримання бойовиків «ПВК Вагнера» в Білорусі є «спеціальною інформаційною операцією», що має «російське походження».
Росія створила резерв силовиків «для допомоги Білорусі» – Путін
Президент Росії Володимир Путін повідомив, що сформував резерв зі співробітників правоохоронних органів для допомоги Білорусі за потреби, передає «РІА Новости» 27 серпня. Путін додав, що необхідності в застосуванні російських сил у Білорусі поки немає.
Російські сили не використовуватимуться доти, доки «екстремістські елементи», як висловився Путін, «не перейдуть межі, не розпочнуть розбій». Росія виходить з того, що всі проблеми в Білорусі вирішуватимуться в мирний спосіб, заявив Путін.
«У нас є, звичайно, зобов’язання перед Білоруссю. І Лукашенко так і поставив питання: він хотів би, щоб ми надали йому за потреби відповідну допомогу. Я сказав, що Росія виконає всі свої зобов’язання. Олександр Григорович попросив мене сформувати певний резерв із співробітників правоохоронних органів, і я це зробив», – розповів Путін.
Після протестів медиків МОЗ Білорусі звільнило директора РНПЦ «Кардіологія»
Відомий білоруський кардіолог Олександр Мрочак вже не є директором РНПЦ «Кардіологія», повідомляє білоруська служба Радіо Свобода. Його звільнили з ініціативи роботодавця – МОЗ.
Як розповів Tut.by Олександр Мрочак, 26 серпня він мав розмову з керівництвом відомства, наказу не бачив. Але сьогодні повідомили, що його звільнили «з ініціативи роботодавця». Фахівець керував клінікою з 2008 року.
Чи не пов’язує лікар це рішення з тим, що медики клініки виходили на пікети?
«Припускаю, але я не можу сказати точно, бо про це не згадувалося. Але вчора чи позавчора мова йшла лише про пікети, на які небажано виходити ... Що поробиш, я не вільний протестувати чи докладати якихось зусиль, бо рішення ухвалене, є така стаття».
У РНПЦ збирають підписи під колективною заявою на захист директора.
Макей запросив послів на розмову
Міністр закордонних справ Білорусі Володимир Макей зібрав голів іноземних посольств для обговорення внутрішньої ситуації та зовнішньополітичної реакції на неї. Про це Білоруській службі Радіо Свобода повідомили в посольствах двох країн ЄС у Мінську. Деталі розмови досі невідомі. Прессекретар МЗС Білорусі недоступний для коментарів.
До члена Координаційної ради Ольги Ковалькової не пустили адвоката
Адвокат Ольги Ковалькової Євген Маслов заявив, що йому не дозволили зустрітися зі своєю клієнткою у Центрі ізоляції правопорушників на Окрестіна, посилаючись на складну епідеміологічну ситуацію. Адвокат подає скаргу до Мінського міського суду, а також скаргу до прокуратури за порушення права Ковалькової на захист, інформує Білоруська служба Радіо Свобода.
Міністри закордонних справ ЄС розпочинають обговорення санкцій проти Білорусі
Міністри закордонних справ ЄС 27 і 28 серпня в Берліні проведуть неофіційні переговори, на яких обговорюватимуться санкції проти Білорусі через суперечливі президентські вибори та репресії проти мирних протестувальників.
За повідомленнями, Євросоюз уже погодився запровадити санкції проти 15–20 осіб, яких звинувачують в участі у фальсифікаціях виборів або репресіях після голосування 9 серпня.
Як повідомила німецька інформагенція DPA з посиланням на неназване джерело, учасники переговорів у Берліні намагатимуться досягти політичної згоди щодо запропонованого списку осіб, що дозволить офіційно затвердити санкції проти них.
«Люди хочуть правди». Колишній дільничний звільнився після виборів і виїхав за кордон
Старший лейтенант міліції, дільничний інспектор Ленінського райвідділу міліції Мінська Євген Асінський після виборів написав рапорт на звільнення і 14 серпня просто не вийшов на роботу.
Євген зробив таку публікацію в Instagram: «Я не обіцяв. Я присягався перед вами! Я присягався захищати вас, не шкодуючи свого життя. Ви – мій народ. А я – ваш захисник. Робити шкоду своєму народові – це підлість і ницість. Виконувати злочинні накази – безчесно. Справжні офіцери так не вчиняють».
Білоруський рубль різко падає після виборів. У банкоматах немає валюти. У відділеннях банків невелику суму в доларах або євро можна купити, дочекавшись, коли хтось поміняє. Щоб зняти значну суму з валютного рахунку, потрібно замовити гроші заздалегідь, повідомила 26 серпня Білоруська служба Радіо Свобода.
Білорусь. Відкриття архівів КГБ – останній цвях у труну диктатури
«Точка зору» Ігоря Кулика, директора Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам’яті:
«Бацилою для Білорусі продовжує залишатися спадок комуністичного тоталітарного режиму, характерний для країн колишнього СРСР...»
«Чи мають бути при владі ті, хто знищує хрести на місці масових захоронень жертв комуністичних репресій?»
«Чи може влада розвивати Білорусь, якщо кольори прапора незалежності цієї держави вона сприймає як ворожі?»
«Наприкінці липня стало відомо, що Національний архів Республіки Білорусь закрив доступ до бази даних «Відомості про необґрунтовано репресованих громадян Білорусі...»
«Із відкриттям архівів білоруси дізнаються правду про репресії, знищення мови та культури...»
«Білоруси вже не хочуть жити, як раніше. Саме зараз громадянське суспільство починає усвідомлювати свою ідентичність».
У Мінську нові затримання протестувальників напередодні дводенної зустрічі глав МЗС країн ЄС
Поліція Білорусі затримала щонайменше 20 людей під час розгону акції протесту в столиці країни Мінську, в якій взяли участь близько тисячі людей на площі Незалежності пізно ввечері 26 серпня, на 18-й день протестів проти офіційних результатів президентських виборів.
Люди з червоно-білими прапорами у руках скандували «Йди!», вони вимагали, щоб президент Олександр Лукашенко покинув пост, а в країні були призначені нові вибори.
Повідомляється, що поліція заблокувала двері до одного з соборів у центрі Мінська, де сховалися кількадесят протестувальників. Як передає портал Tut.by, приблизно через 40 хвилин людям дозволили вийти.
Агенція AFP повідомляє, що велика кількість співробітників ОМОНу затримали щонайменше 20 людей, в той час як Associated Press стверджує, що були затримані десятки.
Як повідомляє Білоруська служба Радіо Свобода, щонайменше три людини були затримані під час іншої акції протесту в Бресті 26 серпня.
Ці затримання відбулися напередодні дводенної зустрічі міністрів закордонних справ ЄС, яка має розпочатися 27 серпня в Німеччині, і в перебігу якої можуть бути розглянуті санкції щодо 20 білоруських високопосадовців.
«Український дім» у Києві підсвітили кольорами прапора Білорусі
«Український дім» у Києві підсвітили кольорами біло-червоно-білого національного прапора Білорусі.
На Європейську площу прийшли кілька десятків активістів. Вони запалювали фальшфеєри і скандували «Жыве Беларусь».
Зеленський обговорив з Помпео ситуацію на Донбасі та в Білорусі – Офіс президента
Президент України Володимир Зеленський обговорив із державним секретарем США Майком Помпео ситуацію на Донбасі і в Білорусі, повідомив Офіс президента України.
Зокрема, президент України висловив сподівання, що ситуація в Білорусі стабілізується.
«Україна ніколи не втручалася й не планує втручатися у вибори будь-якої держави», – наголосив Зеленський. Він також надіється, що воля білоруського народу буде реалізована найближчим часом.
У Білорусі в справі про «спробу захоплення влади» допитали нобелівську лауреатку Світлану Алексієвич
Нобелівська лауреатка з літератури Світлана Алексієвич прибула 26 серпня на допит до Слідчого комітету Білорусі. Її викликали як свідка в кримінальній справі про спробу захоплення влади, порушеній після створення в країні Координаційної ради опозиції. Допит тривав близько 40 хвилин.
Алексієвич супроводжували члени Координаційної ради, перед будівлею Слідчого комітету її з оплесками зустріли десятки людей.
«Я йду [на допит] абсолютно спокійно, я не відчуваю себе винуватою, я відчуваю, що все, що ми робили, цілком законно, – сказала Алексієвич. – Наша мета була тільки об’єднати суспільство, ні до якого перевороту [ми не закликали]. Це народ прийшов до цього, це у нас перед очима робиться білоруська нація, білоруський народ»
«Не дай Боже, щоб пролилася кров з нашого боку, вона не повинна пролитися, ми повинні перемогти духом, перемогти силою своїх переконань», – додала вона.
На допиті Алексієвич відмовилася свідчити проти себе, і слідчі дії фактично на цьому завершилися, розповіла вона, вийшовши з будівлі Слідчого комітету. Письменниця залишається в статусі свідка.
Алексієвич була викликана як учасниця Координаційної ради, створеної опонентами Олександра Лукашенка під час акцій протесту. Раніше на допиті побували два інші учасники ради, колишній міністр культури Павло Латушко і адвокат кандидата на посаду президента Віктора Бабарика Максим Знак.
Двоє інших представників ради, Ольга Ковалькова і Сергій Дилевський, були затримані 24 серпня і засуджені до 10 діб арешту. Їх звинуватили в організації несанкціонованого масового заходу.
Думки українських і білоруських журналістів про становище в Білорусі:
Ситуація в Білорусі булв серед тем зустрічі, яку провів заступник держсекретаря США Стівен Біган із міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим
Синод РПЦ змінив предстоятеля Білоруської православної церкви
Синод Російської православної церкви змінив предстоятеля Білоруського екзархату Московського патріархату РПЦ митрополита Павла (Пономарьова). Митрополитом Мінським і Заславським призначили єпископа Борисовського та Мар’їнгорського Веніаміна (Тупеко).
Павло очолював Білоруський екзархат Московського патріархату РПЦ (Білоруську православну церкву) з 2013 року.
Під час політичної кризи в Білорусі Павла критикували як представники опозиції за те, що церква фактично не коментувала ситуацію з виборами і масове побиття затриманих, так і прихильники Лукашенка, які звинувачували його в ухилянні від прямої підтримки влади.
68-річний Павло привітав Лукашенка з обранням на наступний день після виборів, 10 серпня, слідом за предстоятелем РПЦ патріархом Кирилом. 14 серпня митрополит Павло приніс вибачення за привітання Лукашенка з перемогою на президентських виборах.
22 серпня президент Білорусі Олександр Лукашенко закликав священнослужителів не втручатися у політику. «Дорогі мої священнослужителі, станьте розсудливими і займіться своєю справою. У храми люди повинні приходити молитися. Церкви, костели – не для політики», – заявив він на мітингу в Гродні. До того гродненський єпископ Артемій (Кищенко) заявив про беззаконня влади.
Новому предстоятелеві БПЦ 51 рік. Він народився у місті Лунинець на заході Білорусі, у 1992 році вступив на перший курс Мінської духовної семінарії. У 1994 році пострижений у чернецтво. У 1999-му – став священиком, у 2010 році – єпископом.
Публічно події в Білорусі Веніамін не коментував.
Що означає ця зміна?
