За матеріалами Білоруської служби Радіо Свобода та «Настоящего времени» – телеканалу, створеного Радіо Свобода з участю «Голосу Америки»
Центрвиборчком Білорусі 14 липня зареєстрував кандидатів у президенти Білорусі. Основні опоненти чинного президента Олександра Лукашенка, які набрали найбільшу кількість підписів на свою підтримку, банкір Віктор Бабарико і колишній директор мінського Парку високих технологій Валерій Цепкало до виборів не були допущені. Бабарико перебуває в СІЗО , він заарештований у справі про несплату податків. Стосовно Цепкала МВС також проводить перевірку – за заявою про хабарництво; а для реєстрації кандидатом йому, за твердженням Центрвиборчкому, забракло підписів.
Вибори у Білорусі: нові дані після реєстрації кандидатів
- Шості вибори в історії незалежної Білорусі
- Відбудуться 9 серпня 2020 року;
- ЦВК Білорусі зареєструвала 15 ініціативних груп зі збору підписів із 55 заявок;
- 14 липня ЦВК Білорусі зареєструвала Олександра Лукашенка, Світлану Тихановську, Ганну Конопацьку, Андрія Дмитрієва та Сергія Черечня кандидатами у президенти.
- Люди в багатьох містах Білорусі вийшли на вулиці ввечері 14 липня після того, як Центрвиборчком відмовився зареєструвати кандидатами Віктора Бабарика та Валерія Цепкала, яких називають найреальнішими конкурентами Олександра Лукашенка.
- З початку виборчої кампанії правозахисники нарахували понад 700 затриманих: учасників «ланцюгів солідарності», членів ініціативних груп, активістів, політиків, блогерів, журналістів та просто перехожих на вулицях. 129 людей були покарані адміністративними арештами, 252 оштрафовані.
- Головного опозиційного політика Миколу Статкевича, як й інших його колег по опозиції, не допустили до збору підписів;
- 65-річний Олександр Лукашенко керує країною беззмінно вже майже 26 років;
- Окрім перших виборів 1994 року, на яких переміг Лукашенко, жодні інші на міжнародному рівні не були визнані вільними і справедливими (2001, 2006, 2010, 2015 роки).
Кого ж ЦВК допустив до президентських перегонів і хто складе конкуренцію чинному президенту?
Світлана Тихановська, дружина заарештованого блогера
Світлані Тихановській 38 років, за освітою перекладачка і викладач іноземних мов. Зараз домогосподарка, виховує двох дітей.
Балотуватися в президенти Світлана вирішила, коли ЦВК не зареєструвала ініціативну групу її чоловіка, відеоблогера Сергія Тихановського, власника каналу «Країна для життя». Сам Сергій перебуває під арештом із 29 травня: він був затриманий у результаті провокації під час пікету на підтримку своєї дружини. Його звинувачують у грубому порушенні громадського порядку, а також у втручанні в роботу виборчих комісій. Із 13 червня Тихановський перебуває в карцері.
У нечисленних інтерв’ю Світлана говорила, що у них із Сергієм звичайна сім’я і вона хотіла б «від цього [від виборів] звільнитися»: «Мені хочеться жити моїм спокійним життям. Але без Сергія це вже не буде таке життя. З іншого боку, я думаю, що це [реєстрація] було б більш безпечно для мене. Просто так кандидата в президенти за щось притягнути вже набагато складніше».
Довідка:
Сергій Тихановський – відеоблогер, автор ютуб-каналу «Країна для життя».
Він оголосив про намір балотуватися у президенти Білорусі на виборах 2020 року, але його ініціативній групі ЦВК відмовила у реєстрації, а його самого затримали.
Однак зареєстрували групу його дружини Світлани Тихановської, і блогер став лідером цієї групи.
Під час збору необхідних для реєстрації підписів Світлана Тихановська повідомила, що їй надійшли погрози у зв'язку з кампанією: з незнайомого номера їй сказали, що її можуть посадити, а її дітей – відібрати. «У мене є вибір: діти або подальша боротьба. Гадаю, мій вибір буде очевидним, – говорила тоді Тихановська. – Я прошу вас поставитися до будь-якого з моїх рішень з розумінням. Я хочу сказати, що, якби Сергій був вільний, він би сказав не здаватися».
Але пізніше жінка заявила, що продовжуватиме участь у виборчій кампанії, не дивлячись на погрози, тому що тільки так зможе допомогти чоловікові.
На пікетах зі збору підписів за альтернативних кандидатів у президенти в різних містах Білорусі до Тихановської стояли величезні черги. У підсумку багато координаторів і членів її ініціативної групи були затримані. Лукашенко назвав учасників пікетів на підтримку Світлани та Сергія Тихановских «майданутими» і звинувачував збирачів підписів у «каруселі».
Після засідання ЦВК 14 липня, на якому Світлану зареєстрували кандидатом у президенти, вона заявила, що зробила це заради свого чоловіка і «тих, хто йому повірив», пише TUT.BY. «Сергію, я тебе дуже кохаю, я роблю це заради тебе і тих, хто тобі повірив. Я вірю, що він не зламається». Тихановська також сказала, що подумає над доцільністю об’єднання з іншими кандидатами.
Ганна Конопацька, «дочка легального мільйонера»
Конопацькій 43 роки. За освітою вона юрист.
Працювала директором приватної юридичної фірми. З 1995 року була членом Об’єднаної громадянської партії, з якої вийшла в 2019 році.
У 2016 році стала депутатом Палати представників Національних зборів Білорусі. Депутатські повноваження склала в 2019 році, на другий термін не переобиралась.
Як депутатка Конопацька розробила законопроєкт, який зберігав недоторканність президента після закінчення його повноважень, а також надавав такому політикові істотні матеріальні гарантії і блага для нього самого і його сім’ї.
Батька Ганни, Анатолія Трухановича, місцеві медіа називають «легальним білоруським мільйонером». Відомо, що Труханович відмовився від державної пенсії, тому що вона «дуже мала». Сам він заявляв, що «залучив у державу інвестицій на мільйон доларів». Колись він брав участь у фінансуванні Об’єднаної громадянської партії, але вже давно цього не робить, тому що «став жебраком», розповідав він TUT.BY.
Коментуючи висунення своєї дочки кандидатом у президенти, Труханович зазначив, що не вірить в успіх цієї справи, але підтримує її. «Я, звичайно, благословляю Ганну, але розумію, скільки у нас людей відсиділо, зникло. Але в добру путь, нехай пробує», – зауважив він у розмові з TUT.BY.
Ганна Конопацька активно веде фейсбук, де публікує в основному свої світлини. У тому числі – з новим автомобілем Range Rover. В одному з постів Канопацька писала, що вибирає сукню на інавгурацію.
Експерти вважають, що Конопацька – це «спойлер» чинного президента Лукашенка, а її тактика – «лаяти не так чинну владу, як усіх інших претендентів».
Вона дозволяла собі досить некоректні висловлювання на адресу інших потенційних кандидатів. Говорячи про Віктора Бабарика в програмі телеканалу «Белсат», Конопацька заявила: «Менеджер «Газпрому» не може бути президентом нашої країни. Це рівнозначно тому, що педофіл не може бути вихователем у дитячому садку».
Сама вона стверджувала, що не збирається підігравати чинному президентові, а ті, хто вважає її «спойлером», помиляються.
Цікаво, що підписів, необхідних для реєстрації кандидата в президенти, після перевірки в Центрвиборчкомі у Ганни Канопацької виявилося більше, ніж вона заявила під час подачі: 110 тисяч зданих проти 146 588 дійсних і зареєстрованих ЦВК. Глава ЦВК Єрмошина, коментуючи це, послалася на активність ініціативної групи кандидатки: «Коли все на рівні самодіяльності, коли в групі тисяча осіб і вони працюють безкоштовно, то, природно, завжди можуть бути проблеми з передачею інформації і звітністю».
Сама Конопацька, відповідаючи на запитання журналістів, не змогла згадати точну кількість підписів, поданих нею у ЦВК. Зате, виступаючи на зустрічі в Гродні, куди вона приїхала 13 липня підтримати координатора своєї ініціативної групи, якого судили за участь у нещодавній акції «Ланцюг солідарності», Конопацька заявила, що в нинішній президентській кампанії беруть участь тільки два серйозних політика – вона і чинний президент Олександр Лукашенко.
Сергій Черечень і «зайві» підписи
Сергію Черечню 35 років. Висуваючись кандидатом у президенти, він заявив, що хоче «набути досвіду».
У нього технічна та економічна освіту (Білоруський державний університет інформатики і радіоелектроніки, Інститут бізнес-технологій «Атлант-М»). Згідно з даними на його особистому сайті, з 2008 року Черечень працював консультантом із кризового менеджменту, розробляв і впроваджував стратегії розвитку і проводив оцінку, аудит стану підприємств. В останні два роки керує ТОВ «С58 Технолоджіз», яке займається інвестиційною і консалтинговою діяльністю.
Активно громадською діяльністю Черечень почав займатися в 2016 році, коли балотувався до Палати представників від Комуністичної партії (через рік вийшов із неї за власним бажанням). Зараз він голова Білоруської соціал-демократичної партії («Грамада»).
В одному з інтерв’ю Черечень говорив, що його мета – «побудувати в Білорусі країну можливостей. Країну, громадянам якої будуть по-доброму заздрити школярі і студенти, робітники і бізнесмени, молоді сім’ї і пенсіонери інших країн».
У передвиборчій програмі Череченя, розміщеної у нього на сайті, він пропонує скасувати «податок на дармоїдство», транспортний податок і обов’язковий розподіл випускників вишів, який досі існує в Білорусі. Також він виступає за введення в Білорусі мораторію на смертну кару і суду присяжних, а також за «ремонт державного апарату», розвиток національних цінностей і самоідентичності, повернення історичного прапора і герба, дружбу з сусідами і оголошення нейтралітету.
Черечень не приховує своїх симпатій до президента України Володимира Зеленського. У своїй кампанії використовує слоган «Час Че – Час Змін!» Також він оголосив, що готовий знятися з виборів, якщо це не принесе певного результату.
З підписами виборців, які потенційний кандидат у президенти повинен був здати в ЦВК, щоб зареєструватися кандидатом, у Черечня стався той же казус, що і в Конопацької. За своє висунення політик зібрав 106 тисяч підписів. Однак, оголошуючи результати перевірки, ЦВК заявив, що його ініціативна група нібито здала значно більше – 149 750 підписів. Після перевірки в Центрвиборчкомі були зареєстровані 149 109 підписів.
Глава ЦВК Лідія Єрмошина на запитання агентства «БелаПАН», звідки у Черечня майже 50 тисяч зайвих підписів, відповіла:
«Це ще один доказ того, що у нас деякі претенденти взагалі не контролюють діяльність своїх ініціативних груп». «Приписати щось керівникові, скажімо так, опозиційної партії – це таке повне безглуздя, навіть нічого тут коментувати. Ми маємо тільки те, що представлено нам знизу, а низові комісії мають те, що вони зібрали у координаторів», – пояснила вона.
Сам потенційний кандидат в президенти пояснив, що це могли бути підписи, які не пройшли перевірки: «Ми зібрали статистику на 106 500, її вичитали, подали цю інформацію, все інше було в авралі, і нам було абсолютно не принципово, скільки було подано в надлишку», – зазначив він.
Андрій Дмитрієв і найспокійніша кампанія
Дмитрієву 41 рік. Він бакалавр політичних наук, закінчив Європейський гуманітарний університет у Вільнюсі.
На президентських виборах 2010 і 2015 років він був керівником штабів Володимира Некляєва і Тетяни Короткевич, а зараз – лідер громадянської кампанії «Говори правду».
В інтерв’ю Білоруській службі Радіо Свобода Дмитрієв заявив, що готовий підтримати інших претендентів, окрім Конопацької і Лукашенка.
Подаючи документи до ЦВК, Дмитрієв сказав журналістам, що робить це «з дуже важким серцем», тому що те, що зараз відбувається в Білорусі, – це «абсолютне свавілля».
На запитання, чому він все одно продовжує президентську кампанію, Дмитрієв відповів, що потрібно використовувати її, щоб розповісти всім про це беззаконня і домагатися звільнення Бабарика, Тихановського, Лосика та інших політв'язнів.
Кампанія Андрія Дмитрієва не вирізнялася жодними гучними подіями чи заявами. Багато хто вважав його «спойлером» Лукашенка. Дмитрієв на це відповів, що, на його погляд, така думка виникла, тому що «влада фактично грає з людьми, знищуючи тих, хто був на передньому краї атаки, і здається, що ті, хто не такий популярний, є спойлерами».
Виступаючи в Центрвиборчкомі під час реєстрації його як кандидата в президенти, Дмитрієв заявив, що Білорусь втратила п’ять років від минулих виборів, коли на посаді президента знову залишився Лукашенко.
«Замість розвитку та реформ, отримали стагнацію з вічною показухою, ворогів серед своїх громадян, хамство і безвідповідальну політику під час коронавірусу. Тому такі важливі для нас ці вибори. <...> У нас намагаються вибити ґрунт із-під ніг, у всіх тих, хто хоче змін, нас не бажають помічати і помічати наш вибір. Ця кампанія стала вже немов протистоянням, а не виборами. За кількістю затримань – сьогодні більше ніж 700 – тиском на опонентів, членів їхніх команд, блогерів, політики сидять у в’язниці, обмежені місця агітації. Багато хто дивиться на це і вже хоче махнути рукою, не піти голосувати – цього від нас і домагається влада», – сказав Дмитрієв і закликав не здаватися.
Олександр Лукашенко, чинний президент
Для Олександра Лукашенка ці вибори будуть шостими. Він прийшов до влади в 1994 році і кілька разів змінював Конституцію, щоб залишатися на президентській посаді.
Із декларації чинного президента стало відомо, що він усе ще одружений. Галина Лукашенко заробила минулого року 5560 рублів, що є її пенсією та доходом від акцій. Галина Лукашенко володіє 56 акціями Шкловського маслозаводу.
Люди в багатьох містах Білорусі вийшли на вулиці ввечері 14 липня після того, як Центрвиборчком відмовився зареєструвати кандидатами в президенти Віктора Бабарика та Валерія Цепкала.
Люди виходили без плакатів та транспарантів, збиралися в різних частинах міста, вигукували гасла та плескали в долоні. Деяких затриманих демонстрантам вдалося відбити у силовиків.
Того вечора було затримано понад близько 300 людей, серед яких 15 журналістів, повідомляє Білоруська служба Радіо Свобода з посиланням на дані правозахисників. 15 липня відбуваються судові процеси щодо затриманих.
Частина затриманих була звільнена без складання протоколів.
Протести у Білорусі: поліція затримує активістів (фоторепортаж)
Коментуючи затримки понад 300 учасників акцій протесту в Мінську та інших містах Білорусі 14 липня, старший директор відділення Amnesty International у Білорусі Айша Чжан зазначила: «Люди, які зібралися засудити невключення опозиційних політиків до кандидатів у президенти, мали право вийти на вулицю. Мирний протест є важливим способом реалізації права на свободу мирних зібрань та самовираження».
