Оксана Шолота
Днями Радіо Донбас.Реалії розповіло історію Торецького музичного коледжу: цей навчальний заклад відстоює право на існування, хоча розташований майже на лінії розмежування. Обласна влада воліє, аби студенти перейшли вчитися до Бахмутського коледжу імені Карабиця: відремонтованого і, як там кажуть, перспективного. Проте в Торецьку і викладачі, і студенти цей варіант відкидають. Чому – читайте у матеріалі. Ми ж розпитали Аліну Певну, керівника управління культури Донецької обласної військово-цивільної адміністрації, про її бачення майбутнього музичної освіти в прифронтовому Торецьку.
– Чи ухвалене кінцеве рішення щодо Торецького музичного коледжу, адже за словами його керівництва, на розгляді перебуває документація для капітального ремонту та модернізації закладу?
– Сьогодні триває реорганізація Торецького коледжу шляхом приєднання до Бахмутського коледжу мистецтв, де є всі необхідні умови для навчання. Ми пропонуємо зберегти його як філію Бахмутського коледжу, за умови, що місто погодиться створити мистецький комплекс, об’єднавши музичну школу з коледжем в одному приміщенні. Це шанс для його розвитку, тому що за останні роки він набирає вдвічі менше студентів, ніж повинен. І взагалі, у коледжі зараз 57 студентів, це дуже мало – тому він найдорожчий в області.
– Якщо у Торецьку створять мистецький комплекс, хто його фінансуватиме?
– Він буде складатися з мистецької школи та коледжу – закладу вищої фахової освіти, тому фінансуватиметься із двох джерел. Це зекономить використання приміщень та об’єднає заклади для кращої роботи викладачів, а діти підготуються до вступу у ВНЗ. У музичній школі навчається 390 учнів, але за минулий рік з 8 випускників лише один вступив до коледжу. А при реорганізації вони виступатимуть у спільних хорах та оркестрах. Це об’єднає два рівні освіти навіть підсвідомо.
– Коли утворять філію, найбільш вірогідно, що коледж переведуть до Бахмута?
– Якщо міська влада відмовить, то звісно. Хоча вона підтримує створення філії у Торецьку, але невідомо, чи на ділі переведе школу у приміщення коледжу. Це єдиний мистецький заклад 1–2-го рівня акредитації у місті. Але там багато культурних осередків, тож можна зберегти роботу його працівникам і в Торецьку, і в Бахмуті.
– А які переваги функціонування закладу як філії?
Реорганізація забезпечить роботою всіх викладачів та студентів у сучасних умовах
– Це шанс, що він стане на ноги. Створиться фахова циклова комісія з теоретичних дисциплін, що оцінює діяльність напрямків коледжу. Зараз її немає (тому що там працює лише один теоретик), і це – порушення закону. Реорганізація забезпечить роботою всіх викладачів та студентів у сучасних умовах. Вони можуть переїхати на проживання до Бахмута, а можуть щодня доїжджати туди 38 км – ми готові організувати маршрут (38 км – це відстань в одну сторону – ред.).
Їм дешевше жити у гуртожитку у Бахмуті, ніж знімати житло у Торецьку
У Торецькому коледжі з 50-ти студентів тільки 20 – місцеві жителі, а 27 –це приїжджі. Там немає гуртожитку, тож їм дешевше жити у гуртожитку у Бахмуті, ніж знімати житло у Торецьку. А з 20-ти місцевих студентів, 9 – це пільговики, які безкоштовно житимуть у гуртожитку.
– Студенти проти об’єднання, багато з них приїжджі з навколишніх сіл, що біля Торецька, для них фінансово неможливо доїжджати до Бахмута. Ви готові до того, що вони можуть відмовитися від навчання?
– Для них ми пропонуємо комфортний сучасний гуртожиток. 31 грудня там не просто закінчився капітальний ремонт, а повністю замінено меблі, кухню та білизну.
– Відбудеться економія фінансів, якщо філію переведуть до Бахмута?
– Тут є економія фінансів, але важливіший рівень надання освіти і можливості педколективу. А 49% викладачів у Торецьку мають понад 60 років. Жодного разу за 5 років не бачила хор Торецька. А реорганізація –це стимул підвищення рівня викладачів і коледжу.
Два навчальні корпуси там капітально відремонтовані. Екс-міністр культури Євген Нищук сказав, що у Києві немає таких умов, як у Бахмуті, де навчається 187 студентів. На черзі – ремонтуватимемо Маріупольський коледж, в якому 169 студентів, у Торецькому ж – 57 студентів. (Проте і населення Маріуполя становить 440 тис., Бахмута – 74 тис., Торецька – 33 тис. – ред.)
Ми відремонтували Бахмутський коледж, тому що йдемо до створення 3-4-го рівнів акредитації
Ми відремонтували Бахмутський коледж, тому що йдемо до створення 3-4-го рівнів акредитації. Це була моя ідея, її підтримали викладачі та директор ще 5 років тому, розпочали навчання – і тепер 9 викладачів закінчують вже аспірантуру у Бахмутському коледжі.
Людина, яка хоче розвиватися, шукає дорогу, і якщо вона бачить, що все перекопано, – то не тікає назад. Хто хоче – той шукає можливість. Оце найголовніший момент, чому все так, а не інакше. У Торецьку кажуть, що можуть зробити нові спеціальності, але окрім слів «ми можемо» – нічого.
– Чи розглядали альтернативне фінансування, закордонні освітні програми та донорів?
– Міжнародні донори можуть покращити матеріально-технічний стан, зробити ремонт, але не утримуватимуть коледж, для цього потрібні бюджетні кошти. Ми вже багато часу говоримо керівництву закладу, щоб зверталися до міжнародних донорів. Нещодавно вони звернулися до USAID, які відремонтували спортивний зал, – студенти там займаються і гімнастикою, і греко-римською боротьбою.
– Як управління культури бачить реінтеграцію Торецька і подібних до нього міст?
Не всі батьки готові віддати дітей на навчання у місто сірої зони, де поруч 3 км – і Горлівка
– Торецьк – історичне місто, і тому увійшло до концепції єдиного культурного простору Донеччини. Його ніхто не виводить з культурного поля, воно постійно тут. Але треба покращити профорієнтаційну роботу у коледжі. Ми ухвалили відповідну програму, та це не збільшило кількості студентів. Не всі батьки готові віддати дітей на навчання у місто сірої зони, де поруч 3 км – і Горлівка. Хоча деяким, навпаки, подобається маленький Торецьк, де мало розважальних закладів.
