(Рубрика «Точка зору»)
Що робити людині з легкими симптомами, схожими на коронавірус, але без направлення на тест? Це питання часто ставлять головному санітарному лікарю Віктору Ляшку і на нього є офіційна відповідь. Та чи працює цей алгоритм? Перевіримо на собі.
По-перше, офіційний алгоритм МОЗ щодо тестування такий:
По-друге, цей алгоритм перевіряю на собі, як пацієнт, який 16 днів поспіль має температуру 37,2 та супутні симптоми у легкій формі.
Сімейна лікарка щодо тестів розводить руками, каже, що лише у випадку температури за 38 і задишки є можливість викликати швидку, яка може забрати у лікарню для тестування, а в них навіть експрес-тестів не має.
Віктор Ляшко неодноразово закликав звертатися на гарячу лінію МОЗ.
За вказаним номером лікар-оператор уважно вислухав, поставив уточнювальні запитання по симптоматиці і попередніх зверненнях і порадив наступне:
– Є декілька шляхів вирішення вашого питання, точніше три.
Перший – найбільш довгий. Ви звертаєтесь знову до поліклініки, просите знову вашого сімейного лікаря, щоб він виписав направлення до інфекціоніста в інфекційне відділення, із цим направленням ви приїжджаєте до інфекційної лікарні: це Олександрівська, 9-а чи 4-а лікарні, і там після огляду вирішують, чи треба брати кров на ПЛР, чи не треба.
Другий шлях трошки коротший. Ви напряму можете звернутися до тієї ж Олександрівської лікарні (краще до Олександрівської саме) до інфекційного відділення – це 8-й корпус – на консультацію інфекціоніста з такими симптомами, тільки із собою обов'язково треба брати всі дослідження, що маєте.
Третій шлях найбільш короткий, але він буде дещо коштувати. Це самостійно через приватні клініки можливо зараз зробити ПЛР».
– Я можу поїхати в Олександрівську і вони мені не можуть відмовити?
– На вчорашній день не відмовляли.
– Навіть з такими легкими симптомами?
– Навіть так. Це ж ваша громадська позиція...
– Просто навколо люди почали мати такі самі симптоми і мене це непокоїть..
– Тим більше, ви це озвучте. Не лякайтеся, що на території лікарні дуже багато поліцейських, військових та охорони, там своя специфіка, але вони пропускають людей. Обов’язково в масці. Підійдіть, я думаю, що все буде добре.
Жодних питань на території лікарні правоохоронці не ставили, документів не просили. На дверях відділення висить оголошення, що вхід лише для бригад швидкої допомоги, бо висока вірогідність інфікуватися. Після дзвінка вийшла медик у захисному костюмі і повідомила, що вони мене не можуть прийняти:
– Ми амбулаторно не приймаємо. Вам треба звертатися до сімейного лікаря.
– Мені сказали, що можна прийти сюди одразу і здати...
– От саме, що ні... Треба або направлення, або по швидкій.
Хоча медиків і обурило, що я прийшла «з вулиці», вони мене впустили і прийняли. Лікар глянула на рентген-знімки, які я взяла із собою.
Жодних лікарських висновків не робила. Повідомила лише, що ПЛР-тест робити не будуть, можуть хіба що експрес-тест зробити – він показав негативний результат.
Тут же повідомили і про те, що експрес-тести не дають точний результат. Про це сказали і на гарячій лінії МОЗ.
«Так, експрес-тести є. Але експрес-тестами на даний час майже не користуються по тій причині, що дуже багато хибно позитивних та хибно негативних результатів. Там дуже невеликий відсоток точності», – зазначили на гарячій лінії.
Протягом 30-40 хвилин перебування на території інфекційного відділення, зранку в будній день, там не було жодної швидкої і черг. Під час прийому з вулиці зайшов чоловік, медсестра повідомила, що прийшли чотири «священники з Лаври» і про це домовлено. Про направлення від сімейного лікаря їх при мені не питали.
Так хто ж вчинив некоректно у цій ситуації? Лікар на гарячій лінії, який порадив йти за тестом в Олександрівську лікарню, чи медики інфекційного відділення, які відмовили у точному тестуванні?
Це наше запитання не зачитали на онлайн-брифінгу головного санітарного лікаря Віктора Ляшка. Проте він розповів про роботу мобільних бригад
Та виходить, що про мобільні бригади не знають, або принаймні не радять їх, ані на гарячій лінії, ані у сімейного лікаря.
Звісно, можна сказати, що з легкими симптомами краще сидіти вдома і не намагатися зробити цей тест. Але хіба вчасне попередження свого оточення про можливе інфікування не є тим фактором, який зменшив би роботу лікарям?
Разом із тим, слід зауважити, що у низці країн вибірково підходять до тестування, роблять його не усім із різних причин.
Ольга Комарова – журналіст
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
