Батько загиблого на Донбасі бійця судиться з Росією – вимагає компенсацію за смерть сина

Дніпро – Батько загиблого під час бойових дій на Донбасі бійця зміг довести в суді, що причиною смерті його сина є російська збройна агресія проти України. На це чоловікові знадобилось майже три роки. Наступний його крок – звернення до Європейського суду з прав людини з вимогою до Росії як держави-агресора відшкодувати моральні збитки. Юристи, які допомагають батькові з підготовкою документів, кажуть, що справа має перспективу. Між тим сам батько зауважує, що справедливість повинна перемогти. І додає: за смерть сина він уже помстився. Немолодий чоловік п’ять років прослужив у Збройних силах України, пройшов «​гарячі» точки Донбасу, має нагороди.

63-річний дніпрянин Анатолій Корнієнко – батько загиблого під час бойових дій на Донбасі солдата 25-ї повітряно-десантної бригади Євгена Корнієнка.

У меморіальній залі Музею АТО в Дніпрі є фотографія його сина й книга про нього, написана шкільним вчителем.

Загинув у 22 роки

Батько каже: його Жені виповнилось 22 роки, коли у березні 2014-го, під час першої хвилі мобілізації, його призвали до війська. За плечима в хлопця вже була служба в армії, навчання в індустріальному коледжі, робота за фахом. Було й багато планів та мрій, яким не судилось збутись.

У зоні бойових дій юнак встиг прослужити тільки кілька місяців. Згинув 12 серпня 2014-го під час бою під Вуглегірськом.

«Об 11.30 він мені подзвонив. Каже: вийшли з зачистки міста, багато «сепарів». Потім я йому телефонував, багато разів, до шостої вечора. Тоді хтось із солдатиків взяв слухавку, каже: «Петровичу, ваш син загинув». Там були буряти, російські десантники, «козачки». Наших обстріляла мінометна батарея, 11 загиблих було. Поховали ми його на цвинтарі в Підгородньому», – розказує батько.

«Найстарший десантник»

Немолодий батько не пробачив загибелі сина. І хоча йому було вже 58 і до війська не брали, зумів наполягти на своєму й потрапити до бригади, де служив його Євген.

У своєму підрозділі він був найстаршим. А може, – і в усіх Повітряно-десантних військах, каже Анатолій Корнієнко. Він прослужив майже 5 років, має бойові нагороди.

«Чому пішов? І відомстити за сина, і захистити мою рідну Україну, і щоб війна не прийшла до мого рідного Дніпра. Служив, допомагав молодим, які поприходили», – розповідає Анатолій Корнієнко.

Три роки на суд

Довести, що його син загинув через російську агресію, чоловік взявся, коли дізнався, що в Україні вже є прецеденти. Близько року збирав документи для позову.

Ще майже три роки його справу розглядали в Індустріальному райсуді Дніпра. І ось нарешті рішення. Воно – на користь батька.

«То суддю зняли, то в судді термін скінчився. Багато листування було з Російською Федерацією, з посольством Росії в Україні. Туди документи подаєш – вони не приймають, не дають паперів, що отримали. Посилаєш то поштою, то сам я одного разу возив… Тоді вже суддя ухвалила рішення про російську агресію», – розповів Анатолій Корнієнко.

На черзі – суд у Страсбурзі

Саме по собі рішення про загибель військовослужбовця як наслідок воєнної агресії Росії проти України ще не дає підстав, за українським законодавством, вимагати компенсацій від держави-агресора, каже юристка Правозахисної групи «Січ» Марина Кіптіла. В Україні взагалі відсутній механізм стягнення такого відшкодування з іншої країни.

Але рішення українського суду можна додати до скарги в Європейський суд з прав людини, каже вона. Правозахисниця допомагає батькові загиблого військового скласти скаргу.

«Я вважаю, що батькові загиблого бійця більше не потрібно звертатись до національних судів, а треба звертатись одразу до Європейського суду з прав людини. Відповідачем буде Російська Федерація. Я вважаю, що в даному випадку йдеться про порушення статті 2 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод – право на життя – і статті 3 – заборона катування та нелюдського або такого, що принижує честь і гідність, поводження», – сказала правозахисниця Марина Кіптіла.

За її словами, схожі скарги вже подавались громадянами України до суду в Страсбурзі, але рішень поки немає.

Між тим сам батько загиблого бійця Анатолій Корнієнко зауважує: не так важлива компенсація від держави-агресора, як справедливість. Він планує вимагати від Росії 2 мільйони гривень, остаточну ж суму має встановити суд.

Втрату сина родина переживає дуже болісно.

«Як він загинув, йому було 22 роки, 5 місяців і 7 днів… Був красивий, добрий хлопець. Йому б жити, дітей виховувати, але його немає», – каже батько.

Наразі батько загиблого бійця працює над книгою. Це буде хроніка бойового шляху, каже, рідної для нього й для сина 25-ї повітряно-десантної бригади.