По дорозі до земель Віктора Гушана човняр Микола розповів «Схемам» про життя у Вилковому.
«Човен – це не розкіш і не засіб пересування. Човен – це необхідність, човен – це сенс життя. Човен – це все, – розповідає журналістам човняр Микола, стоячи у керма. – Дівчина навіть в щічку не дозволяє хлопцеві себе поцілувати, якщо в нього немає човна. На човні в садок, на човні в школу, на човнах зустрічаються, закохуються, цілуються, одружуються. І, на жаль, в інший світ теж відвозять на човні. Місто бідне, підприємства закриті, молодь їде. Рибалка – єдиний годувальник в сім’ї. Місто, як і 300 років тому, живе з води і з роси. Тобто, що зловили в річці і що виростили на своїх островах».
