Відповіді президента України Володимира Зеленського західним журналістам породили ще більше запитань, зазначає дописувач газети «День» Сергій Грабовський. Він стверджує, що тексти інтерв’ю Зеленського, яке він дав впливовим західним ЗМІ – Der Spiegel, Le Monde, Time, Gazeta Wyborcza, – відрізняються один від одного, часом в істотних місцях.
Навівши конкретні приклади, автор статті згадує заяву Зеленського про те, що він ніколи не погодиться на війну в разі провалу переговорів у Парижі й не має наміру відвойовувати Донбас зброєю, бо наслідком цього стануть сотні тисяч жертв. На його думку, перемога настає тоді, коли перестає говорити зброя, а починають говорити люди.
Утім, дописувач нагадує, що насправді війна вже триває з весни 2014 року, і попри всі гучно проголошені перемир’я ледь не щодня гинуть чи отримують поранення українські вояки. І що цю війну почала не Україна, а Росія та її «п’ята колона», яку готували до цього багато років. І Зеленський про це знає. Проте з його висловів складається враження, що Україна також винна у цій війні і від неї залежить, припинити її чи ні.
А що робитиме верховний головнокомандувач, якщо сформовані та керовані росіянами «армійські корпуси» (в яких танків більше, ніж у війську Великої Британії) захочуть розширити підконтрольну «ЛДНР» територію та рушать у наступ? Оголосили ж днями в угрупованні «ДНР», що «державний кордон» проходить по межах Донецької області... То невже, щоб «не йти війною на Донбас», буде віддано наказ відступати, залишаючи на поталу ворогові міста і села?
Можна навести й низку інших, пізніших прикладів, які засвідчують зовсім інше: коли йдеться про бойові дії з агресивним диктаторським режимом, то перемога настає лише внаслідок потужних воєнних і дипломатичних зусиль, унаслідок мобілізації всіх сил для опору, а не в силу якихось розмов. На цьому дописувач «Дня» наголошує в публікації «Суперечливе інтерв’ю і беззаперечні істини».
Газета «Україна молода» пише, що на президента Володимира Зеленського 9 грудня чекає справжній іспит – гідно протистояти досвідченому чекісту Володимиру Путіну. Бо є загроза поповнити лави країн, за визначенням політичного оглядача Віталія Портникова, – «вічних інвалідів», котрих такими зробила саме Росія.
Першими з колишніх братніх союзних республік цей список відкрили Молдова й Грузія. І якщо Зеленський погодиться на умови Путіна, то тоді Україні з цього замкненого кола зможе допомогти вибратись лише диво.
На думку українських дипломатів, розмова тет-а-тет між Путіним і Зеленським необхідна. Хоча у цьому форматі переговорів є величезний ризик: Володимир Путін – досвідчений чекіст, який із такими, як Зеленський, провів усе життя, намагаючись їх або завербувати, або залякати. Докладніше про небезпеки зустрічі 9 рудня йдеться в статті «В обійми нахабного шулера, або У розбурханих передчуттях нормандського формату».
Державне бюро розслідувань фактично перетворюється на орган з великими повноваженнями, який має бути підпорядкований президентові, пише газета «День».
Експерт видання Микола Сірий переконує, що голосування 3 грудня за законопроєкт про ДБР засвідчив, що уроки історії в парламенті не засвоюються. З новими змінами ДБР фактично перетворюється у високоцентралізований орган, який підпорядковується президенту.
Тобто, якщо досі президент зберігає великий вплив на СБУ, то тепер він матиме такий саме вплив і на ДБР. Чи добре це для парламентсько-президентської республіки? Звичайно, ні, наголошує експерт.
Негативні наслідки цього кроку обов’язково будуть проявлятися. Коли концентруються надмірні повноваження в поєднанні з високими політичними повноваженнями, це призводить до того, що вимоги законності відходять на задній план. Це означає, що політична доцільність домінуватиме над законністю у боротьбі зі злочинністю, корупцією, зловживаннями тощо. Заголовок статті – «Шляхом… нерозумних експериментів».
Соціологи стверджують, що станом на початок зими уже 25% українців негативно оцінюють політику уряду Олексія Гончарука. Чому так сталося, досліджувала газета «День».
Борги, зношеність тепломереж та відсутність контракту на транзит російського газу сьогодні є серйозними загрозами нинішнього опалювального сезону. А з початком опалювального сезону борги українців за комуналку почали зростати. У жовтні борг населення за спожиті житлово-комунальні послуги збільшився на 1,5%, або на 717,8 мільйона гривень. А паралельною лінією з боргами за комуналку росте рівень незадоволення політикою Зе-уряду.
Докладніше видання знайомить в матеріалі «Борги за комуналку ростуть. Рейтинг падає».
