Чим бойовики розважають телеглядачів на Донбасі? Як талант-шоу перетворюють на засіб маніпуляції, а гумор – у зброю інформаційної війни? Про розважальний контент на телеканалах бойовиків – у матеріалі журналістів проекту Радіо Свобода «Донбас.Реалії».
В Україні, як і в усьому світі, серед найбільш рейтингових програм залишаються талант-шоу. Правила прості – люди приходять, співають, танцюють або показують інші уміння, а журі каже – «так» або «ні». Все це обов’язково розбавляють історіями з життя учасників та закулісними інтригами. І щотижня телеглядачі з величезною цікавістю спостерігають за долею своїх улюбленців.
У так званій «ДНР» вирішили від трендів не відставати і ще в 2015-му, під Новий рік – запустили свій проект.
«Усім привіт, ви дивитеся перше талант-шоу в історії «ДНР» – «Зірка республіки», – так розпочиналося шоу.
Перший сезон проходив у трохи незвичному форматі: люди надсилали відео, іноді в поганій якості, а телеглядачі голосували в соцмережах. Але вже з першого випуску – почалося:
«Ви лягали під кулі жорстоких безжальних тварюк. Рядові солдати спецназу донецької землі», – з такою піснею у військовій формі прийшов донеччанин Віталій.
У другому – в хід пішли і діти.
«Це дурні, жадібні діти, а нам потрібен мир, щоб бачити сонце, нам потрібен мир, щоб бачити красу», – співала маленька учасниця.
А іноді в шоу з’являлися навіть іноземці.
«Нехай у цю мить ідуть [повз нас] негоди, нехай буде мир і спокій на Донбасі», – співав Володимир, який нібито приїхав на Донбас із Росії та залишився там «жити і працювати».
Другий, третій, а зараз уже і четвертий сезон – стали більш схожими на стандартні талант-шоу. Наприклад, там з’явилося журі. Кастинг проходив вживу.
«Піднімайтеся з колін, люди російські, поверніть та-та-та», – забула слова учасниця шоу і додала: «Я не знаю, що я співаю».
А глядачам розповідали історії з життя конкурсантів.
«Я хочу бути схожим на Кобзона, Газманова та Білана», – розповів школяр, який узяв участь у шоу. Репертуар йому обрали відповідний: «Не стріляй, не стріляй, не стріляй, очі благали, але безжально їх «косили» міномети і снайпери. Що ж давай, гаде, стріляй».
В кінці сезонів влаштували гала-концерти, на які навіть приїжджали російські виконавці. Наприклад, Юлія Чичеріна заспівала аж із симфонічним оркестром.
«Я бачу попереду очі ворога, він чекає на мене і немає шляху назад… Я пропускаю удар за ударом, але зірки повинні сяяти над Москвою і зірки мають сяяти над Донеччиною!», – співала російська зірка.
Тарас Тополя про талант-шоу в окупації
Тарас Тополя – соліст української групи «Антитіла», колись він теж був учасником одного з перших в Україні талант-шоу «Шанс».
Ольга Теребинська: Я не знаю, який в Україні відсоток учасників подібних проєктів потім продовжують реалізовувати себе в тому ж творчому напрямку, припускаю, що невеликий. Але що може чекати на учасників шоу в цих псевдореспубліках? Чи є у них шанси рухатися кудись, окрім місцевих сцен? Як ви вважаєте?
Тарас Тополя: Я впевнений, що будь-який талант із системною працею, з командою може досягнути успіху. Незалежно від того, на якій території народився і в які умови потрапив. Інше питання – що ці люди, які пройшли через ці шоу, будуть нести своєю музикою.
Якщо це та ідеологія, умовно кажучи, «ополченочки», то, скажімо, з такою риторикою, я думаю, що вони не довго протримаються і вилізуть на високу сцену в Україні так точно, в Росії – під питанням. Тому що там ця ніша зайнята вже іншими людьми. Там є Чичеріна, Газманов, вони цю нішу зайняли – народ Донбасу, вони за нього борються і співають, тому навряд чи хтось пустить цих «зірок» на це поле.
– Як ми бачили – тематика їхніх пісень досить одноманітна. Безумовно, є і ті, хто приходить зі світовими хітами або навіть оперні співаки, але переважна більшість – все-таки про війну. Як ви вважаєте, ці люди самі рефлексують, чи вони розуміють, що в їхній ситуації більш, так би мовити, вигідним буде подібний репертуар, чи все-таки контент залежить від того, що відбирають творці шоу?
– Я б розставив пріоритети. Люди рефлексують, це головне. А потім вже ті, хто створює ці талант-шоу дивляться: що може викликати інтерес аудиторії і пускають цих людей в ефір. Тобто всі три, перелічені вами, пункти – мають вагу.
Коли запрошують цих людей, вони самі приходять, їх не примушують перевдягатися, співати ці пісні, люди самі це обирають. У цьому є певна мета – показати реалії воюючої сторони, реалії так званих «народних республік» Донбасу і актуалізувати тему «війни і боротьби за своє самовизначення», як вони це називають.
– Багато учасників українських шоу з Донецька і Луганська. Дехто перемагав, у декого – зараз доволі успішні сольні кар’єри. Але є і ті, хто після цих шоу повертався назад, припиняючи боротися, так би мовити, за столичне сонце. І зараз, попри окупацію, продовжують там жити, хоча, як мені здається, у декого були шанси зачепитися тут. Чому так відбувається?
– Мені здається, мотивація може бути різною. У когось дійсно – амбіції, хтось, наприклад, спробував життя тут і зрозумів, що він ненавидить Україну, якщо щось у твоїй голові не співпадає, то ти їдеш туди, де тобі комфортно. Можливо, і з економічних питань. Різна мотивація може бути, може, у нього там дівчина з Донецька, а вона затята «ополченка».
Люди сидять там із різних мотивів, я за це не засуджую. Кожен робить свій вибір.
Як «Саша Долар» став бойовиком «Зубастиком»
Донеччанин Олександр Попов, або як його можуть пам’ятати українці – учасник шоу «Х-Фактор 4» у 2013 році «Саша Долар».
– Говорять, що у вас на зубах – грошові знаки? – запитали його під час кастингу в Донецьку [члени] журі.
– Долари – відповів Попов.
– З яким президентом?
– Віктор Федорович, наш президент.
Восени 2013-го фанат президента-втікача ще співав «Я поїду жити в Лондон, мені Донецьк буде снитися», але незабаром передумав і приєднався до бойовиків. Тільки замість клички «Долар» отримав позивний «Зубастик».
«Для мене «Х-Фактор» – яскравий святковий спогад, який можна порівняти тільки з тим, що зараз відбувається, коли вперше береш участь», – розповідав бойовик, беручи участь eже в шоу «Зірка республіки».
Група «Два з половиною кума» – переможці «Караоке на Майдані» у 2009-му, тепер також часті гості різноманітних місцевих розважальних шоу на непідконтрольному Донбасі.
Гумористичні шоу непідконтрольного Донбасу
Формат західних гумористичних «нічних шоу», які теж дуже популярні в усьому світі, в «ДНР» намагалися запустити одночасно із «Зіркою республіки». Студія – із заставкою нічного міста, ведучий – за столом, поряд – популярні гості. Але вийшла не найбільш вдала копія одного з найвдаліших шоу.
– Це учасник такого вокального шоу – «Х-Фактор», – знайомить глядачів із гостем шоу ведучий.
– Це було у 2013 році. Будинок суддів – це останній етап перед прямими ефірами, але, на жаль, після цього туру ми поїхали додому – розповів учасник гурту «Кава з молоком».
– І потрапили в нашу передачу! – каже ведучий.
Але чи то «зірок» виявилося мало, чи то політики – шоу не протрималося і року.
Медіаексперт проаналізувала шоу на телеканалах бойовиків
Марія Ряпулова – оглядач українських телешоу і в житті побачила різне. «Донбас.Реалії» вирішили поцікавитися у медіпексперта: що не так із розважальними шоу на телеканалах бойовиків.
Ольга Теребинська: Скажи, будь ласка, ти дивилася цю нібито гумористичну програму, чому, на твою думку, вона не прижилася так, як «Зірка республіки»?
Марія Ряпулова: Після перегляду «Хорошо-шоу» я тепер дійсно можу сказати, що бачила різне. Програма жахлива по картинці, по звуку, за змістом – по всіх параметрах, з яких складається телепродукт. Але зважаючи на те, що «Зірка республіки» продовжує в такій жахливій якості виходити вже третій або четвертий сезон, якість – не те, що «повалило» «Хорошо-шоу».
Проблема в тому, що гумор, а формат «лейт найт шоу» – це в першу чергу гумористичний контент, це така штука, яку не зупинити. Тобто коли ти починаєш про щось жартувати, то ти починаєш жартувати про все, що тебе оточує. А почати жартувати про те, що відбувається в так званих «ДНР» і «ЛНР» і не зрозуміти в якийсь момент, що жартуєш над тим, що довкола тебе просто якийсь абсурд відбувається – дуже складно. А довгий час триматися в рамках, що ми ось про це жартуємо, а цього всього не помічаємо – довго так не пожартуєш. Просто вичерпуються теми.
По-друге, «лейт найт шоу» – це формат із запрошеними зірками. Я знаю, що у нас в Україні був проєкт – інтерв’ю з зірками, але навіть він закрився через те, що закінчилися «зірки». Що вже говорити про маленькі псевдореспубліки. Хто до них приходить у гості? Актор, який знявся в кліпі когось там?
– Наприклад, учасник програми «Х-Фактор» в Україні.
– Ось, але вони закінчуються. Там не так вже й багато їх. Тому це спочатку смішно – ось у нас зірка, учасник «Х-Фактора» – 2012.
– Наскільки я розумію, вони навряд чи платять творцям цих форматів за те, що використовують їх. Хтось може їх за це покарати?
– Як тобі сказати, карма їх «покарає». Насправді, якщо люди на цій території не вважають ганебним, щоб порушити всі можливі закони – міжнародного права, української Конституції, невже ти думаєш, що для них болісним є порушення авторського права форматів цих шоу? Звичайно, ні. Я не думаю, що хтось із американських засновників формату спробує їх засудити за те, що вони використовують безкоштовно формат.
– Як ти вважаєш, чому саме така тематика цих шоу, чому таке засилля розмов про війну і про «захист» на телеекранах бойовиків?
– Розважальний контент – один із найпотужніших різновидів інформаційної зброї. До розважального контенту не варто ставитися поблажливо, це дуже потужна штука. Вона б’є по емоціях. А як ми розуміємо, змусити людину думати – набагато складніше, ніж змусити людину відчувати. Тому якщо ти хочеш заволодіти людським розумом – примусь його сміятися, плакати, бути шокованим – і він твій, повністю і весь.
– Бойовики використовують як зброю буквально все. У тому числі і, здавалося б, нешкідливі розважальні програми, які впливають на свідомість, можливо навіть, більше, ніж щоденна пропаганда під виглядом новин.
ДИВІТЬСЯ ПОВНИЙ ВИПУСК ПРОГРАМИ «ДОНБАС.РЕАЛІЇ»:
