Росія утримує ще 110 громадян України на своїй території й в анексованому нею Криму, повідомила уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова.
Вона сказала про це в аеропорту «Бориспіль», куди 7 вересня повернулися звільнені Росією українці.
«Не обмін – звільнення, звільнимо всіх, у наших списках – це 110 осіб у Росії й окупованому нею Криму», – сказала Денісова.
Про те, що робота над звільненням всіх утримуваних у Росії українців триває, повідомив і міністр закордонних справ Вадим Пристайко.
Спецпосланець Державного Департаменту США з питань України Курт Волкер вітає обмін, вважаючи, що він повинен дати поштовх мирному процесу на Донбасі.
«Дуже радий бачити українських моряків, які повернулися додому, і обмін в’язнями між Україною та Росією. Сподіваюсь, що це створить нагоду для подальшого обміну в’язнями, поновить припинення вогню і прогрес до повного втілення Мінська»:
Володимир Балух: «Велика вдячність, правда, всій-всій Україні, рідним, державі Україна, людям України, Батьківщині».
Каже, що в першу чергу відчував підтримку людей: «Найбільше, що мене підтримувало, – це листи від людей»:
Канцлер Німеччини Анґела Меркель привітала обмін ув'язненими між Росією і Україною.
«Обмін ув'язненими між Росією і Україною – знак, що дає надію», – наводить слова Меркель її речник Штеффен Зайберт у Твіттері.
За словами Меркель, вона радіє тому, що український режисер Олег Сенцов і українські моряки нарешті повернулися додому.
«Це спонукає і надалі щосили працювати над реалізацією Мінських домовленостей. Уряд Німеччини до цього готовий», – додала вона.
Президент Європейської Ради Дональд Туск привітав звільнення Олега Сенцова та інших українців і закликав Росію звільнити всіх політв'язнів.
«Нарешті! Зі звільненням Олега Сенцова і українських моряків я зітхнув з полегшенням. Я продовжую закликати Росію звільнити всіх політв'язнів і поважати територіальну цілісність України», – написав Туск у Твіттері:
З 35-ти в’язнів, які полетіли з Києва до Москви в рамках обміну, 22 мають українські паспорти, один – молдовський, решта – російські. «Цемах, який є «свідком» у справі про МН17 підтверджений офіційно як обміняний», – зазначає кореспондент ВВС у Києві Йона Фішер:
Англомовний місячник Business Ukraine: «Сьогоднішній обмін в’язнями ставить деякі незручні питання перед Кремлем:
1. Якщо Росія не задіяна в конфлікті з Україною, чому дві країни проводять обмін в’язнями?
2. Якщо Росія не збивала літак рейсу MH17, чому підозрюваний у цій справі Цемах є для Росії топ-пріоритетом (на обмін)?»
Президент США Дональд Трамп привітав обмін в’язнями між Росією та Україною, вважаючи це великим кроком до встановлення миру.
«Росія та України щойно обміняли велику кількість в’язнів. Дуже гарна новина, імовірно перший гігантський крок до миру. Вітання обом країнам!» – написав президент США у Твіттері.
Іще кілька фотографій від Радіо Свобода, зроблених в Борисполі раніше, які передають емоції:
Міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічус: «Важливо, що українські політв'язні нарешті знаходяться вдома, в Україні. Прикро, що це сталося ціною ключового свідка у справі про збитий літак MH17»:
Глава МЗС Естонії Урмас Рейнсалу також привітав звільнення українців: «Радий, що Росія нарешті звільнила незаконно утримуваних українських моряків і політичних в'язнів. Факт залишається фактом, що вони від початку не мали бути затримані»:
Нідерланди сказали, що думають про передачу до Росії в рамках обміну утримуваними з Україною Володимира Цемаха. Як заявив у листі до парламенту Нідерландів міністр закордонних справ країни Стеф Блок, він глибоко шкодує з приводу рішення Києва.
Як мовиться в листі, що його цитує Агентство «Франс-прес», уряд Нідерландів контактував із українською стороною «кілька разів і на найвищому рівні» в намаганні відвернути передачу Цемаха Росії.
Міністр додав, що перед передачею до Росії Цемаха змогли допитати. Тепер, заявив Блок, уряд Нідерландів звертає увагу, що Росія мала б співпрацювати з розслідуванням у справі MH17.
В інтерв’ю Білоруській редакції Радіо Свобода український політичний експерт Євген Магда прокоментував обмін: «В нинішньому обміні є певні нюанси. Серед тих, кого вимагала Росія для обміну, – біля двох десятків громадян України. Наше законодавство забороняє видавати громадян України іншій державі. Не знаю, може їх позбавили громадянства».
Щодо моряків, то Магда вважає, що вони мали бути звільнені без передумов ще в червні цього року за рішенням Міжнародного морського трибуналу.
«Тут Росія нагадує шулєра, який пересмикнув карти, і скористався сильними очікуваннями в Україні», – додав експерт.
Коментатор Радіо Свобода Віталій Портников: «Треба визнати, що обидва учасники «великого обміну» – і Володимир Зеленський, і Володимир Путін – максимально наблизились до досягнення цілей, які вони пов’язували з цим процесом. Зеленський домігся звільнення українських в’язнів, яких ми сьогодні з полегшенням зустріли на Батьківщині. Путін домігся видання Цемаха, дискредитації української позиції перед Заходом, продовження «конструктивного» переговорного процесу, який може привести або до нового серйозного конфлікту, або до капітуляції і полегшення позицій російських «доброзичливців» на Заході. «Великий обмін» завершився, але «велика гра» за Україну лише починається»:
Глава МЗС Словаччини Мирослав Лайчак, який також нині головує в ОБСЄ, заявив, що надзвичайно задоволений сьогоднішнім обміном між Росією та Україною. «Це позитивний розвиток і це призведе до величезних змін в житті десятків людей, їхніх родин та друзів!» – написав Лайчак у Твіттері:
Реакція на обмін в’язнями колишнього прем’єр-міністра Швеції Карла Більдта:
Кілька деталей і емоційних вражень від сьогоднішньої зустрічі українських моряків і в’язнів Кремля в «Борисполі»:
А це допис у Фейсбуці про враження від зустрічі в московському аеропорту «Внуково»:
Ексміністр охорони здоров’я Уляна Супрун про повернення бранців в Україну: «Тепер надважливим завданням є повернення їх до нормального життя. Наслідки перебування у неволі дуже серйозні, тому всі бранці потребують якісної та вчасної фізичної і психологічної реабілітації.
Ступінь стресу, викликаний цим досвідом, залежить від умов перебування, психологічного досвіду, ступеня жорстокого поводження, а також культурного контексту. У випадку з українськими полоненими ситуація була вкрай критична. Багато з них, живучи у неволі, не мали доступу до нормальної медичної допомоги, постійно перебували під фізичним та емоційним тиском, нерідко переживали тортури та не мали можливості спілкуватися зі своїми рідними».