Верховна Рада завершила ранкове засідання, в перебігу якого, зокрема, остаточно затвердила зміни до Конституції про обмеження недоторканності народних депутатів – законопроєкт про це розглядався майже два роки, з жовтня 2017-го.
Нині остаточний розгляд закону «Про внесення змін до статті 80 Конституції України (щодо недоторканності народних депутатів України)» визначив як невідкладний нинішній президент Володимир Зеленський, який виступив на засіданні парламенту.
Він наголосив: «Хочу вкотре розвіяти всі міфи і маніпуляції. У депутатів зберігається індемнітет. Вони не будуть нести відповідальність за політичні рішення, за голосування чи будь-які політичні і публічні виступи. Мова про дозвіл на притягнення до кримінальної відповідальності».
Відтак зі статті 80 Конституції України вилучені слова: «Народним депутатам України гарантується депутатська недоторканність» і «Народні депутати України не можуть бути без згоди Верховної Ради України притягнені до кримінальної відповідальності, затримані чи заарештовані».
При цьому Конституція, як і досі, й далі гарантує: «Народні депутати України не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп».
Ці зміни набудуть чинності 1 січня 2020 року.
За зміну проголосували 373 народні депутати за принаймні 300 необхідних.
Фракції голосували таким чином:
«Слуга народу»: 252 голоси «за» із 252;
«Опозиційна платформа – за життя»: 27 не голосували, 17 – відсутні;
«Європейська солідарність»: 24 – «за», троє – утрималися;
«Батьківщина»: 23 – «за», один – відсутній;
Група «За майбутнє»: 22 – «за»;
«Голос»: 19 – «за», один – відсутній.
Також за обмеження недоторканності проголосували 33 позафракційні депутати, ще один – не голосував.
Президент Володимир Зеленський подякував депутатам за таке рішення і, зокрема, заявив: «Ми отримали парламент, у якому депутати не ховатимуться від закону, і суспільство, в якому відтепер не буде «касти недоторканних».
У фракції «Опозиційного блоку – за життя», яка не голосувала за зміни, дали знати, що збираються оскаржити закон у Конституційному суді, вважаючи, що при його ухваленні були процедурні порушення.
У відповідь голова Верховної Ради Дмитро Разумков і голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія відкинули такі припущення й запевняли, що всі процедурні моменти при ухваленні змін до Конституції були належно дотримані і що підстав для звернення до Конституційного суду немає.
Крім того, на ранковому засіданні Верховна Рада розглянула ще кілька пропонованих змін до Конституції, процедура розгляду яких лише починається.
Зокрема, народні депутати вирішили внести до порядку денного другої сесії Верховної Ради і направити до Конституційного суду для одержання висновку щодо відповідності вимогам Конституції України проекти законів про внесення змін до Конституції України з таких питань:
- скасування адвокатської монополії;
- закріплення повноважень президента України утворювати незалежні регуляторні органи, Національне антикорупційне бюро України, призначати на посади та звільняти з посад директора Національного антикорупційного бюро України і директора Державного бюро розслідувань.
На цьому ранкове засідання Верховної Ради завершилося, вечірнє почнеться о 16-й годині.
П’ятий президент України Петро Порошенко, який за свого президентства й подав ухвалений нині закон про конституційні зміни про обмеження депутатської недоторканності й активно просував його, пояснив, чому фракція його партії «Європейська солідарність» голосувала за цей закон:
Але не всі депутати від «ЄС» голосували за цей закон. Один із тих, хто утримався, Микола Княжицький пояснив свій крок:
У соцмережах кепкують із приводу конституційних змін
Думка політолога щодо нової конституційної зміни:
Іще одна думка іншого політолога:
Голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія вважає, що після набуття чинності законом про скасування депутатської недоторканності в Україні буде відкрито багато резонансних кримінальних проваджень
А ось думка юриста, директора Центру демократії та верховенства права, співініціатора руху «Чесно» Тараса Шевченка: змінити Конституцію замало, потрібні ще й зміни низки законів, щоб обмеження недоторканності запрацювало.
Українську версію обмеження недоторканності народних депутатів і перспективи подальших подій коментують:
- Олексій Гарань, професор політології Києво-Могилянської академії (НАУКМА), науковий директор Фонду «Демократичні ініціативи»;
- Ігор Когут, ексдиректор Лабораторії законодавчих ініціатив, який зараз керує програмою допомоги парламентові USAID «РАДА»;
- Михайло Погребінський, політолог
На вечірньому засіданні Верховної Ради народні депутати продовжують розглядати нові пропоновані зміни до Конституції.
Зокрема, на цей час вони проголосували за внесення до порядку денного другої сесії Верховної Ради і направлення до Конституційного суду для одержання висновку щодо відповідності вимогам Конституції України проектів законів про внесення змін до Конституції:
- щодо законодавчої ініціативи народу;
- щодо уповноважених Верховної Ради України.
На порядку денному на сьогодні – також такі ж пропозиції змін, що, найімовірніше, теж будуть схвалені:
- щодо зменшення конституційного складу Верховної Ради України та закріплення пропорційної виборчої системи;
- щодо додаткових підстав дострокового припинення повноважень народного депутата України;
- щодо консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів Верховної Ради України.
Координатор громадського руху «Спільна справа» Олександр Данилюк іронізує з приводу способу внесення цих змін:
Увага, наш «Ньюзрум»!
Україна перед викликом авторитаризму – депутат від партії «Європейська солідарність» Олександр Гончаренко у виступі під час обговорення закону про депутатську недоторканність порівняв чинного президента Володимира Зеленського із президентом Росії Володимиром Путіним
У Росії побачили загрозу в обмеженні депутатської недоторканності: ухвалений в Україні закон «створює загрозу незалежності парламентаріїв», вважає голова комітету Ради федерації (верхньої палати парламенту Росії) з конституційного законодавства і державного будівництва Андрій Клішас
Парламентський імунітет сприяє незалежності депутата, а ухвалений Верховною Оадою закон є загрозою незалежності законодавчої влади в країні, вважає він.
«Недоторканність парламентаря не може розглядатися як його особистий привілей. Парламентський імунітет є гарантією більш високого рівня в порівнянні з конституційними гарантіями недоторканності особи. Недоторканність покликана забезпечувати підвищену охорону особи парламентарія в силу здійснення ним публічних функцій, а також сприяє його незалежності», – сказав Клішас.
А чи знаєте ви, що скасування недоторканності фігурувало у програмах різних політсил мало не перед кожними виборами?
Ось історія питання:
Ні обіцянок, ні пробачень: історія скасування депутатської недоторканності за шести президентів