І на цьому ми завершуємо сьогоднішній живий блог, присвячений ухваленню закону про внесення змін до статті 80 Конституції України (щодо недоторканності народних депутатів України), який після підпису президента з 1 січня 2020 року значно обмежить цю недоторканність, але не скасує її повністю.
Відтак зі статті 80 Конституції України вилучені слова: «Народним депутатам України гарантується депутатська недоторканність» і «Народні депутати України не можуть бути без згоди Верховної Ради України притягнені до кримінальної відповідальності, затримані чи заарештовані».
При цьому Конституція, як і досі, й далі гарантує: «Народні депутати України не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп».
Закон ухвалили голосами 373 народних депутатів.
Ухвалений Верховною Радою закон щодо обмеження депутатської недоторканності вже підписав голова парламенту Дмитро Разумков, і він направлений на підпис президентові Володимиру Зеленському.
Зняття депутатської недоторканності – шлях до узурпації влади, Володимир Зеленський іде шляхом Віктора Януковича – так вважає Сергій Висоцький, народний депутат попереднього, 8-го скликання.
Ширше про його думки, як і про позицію з цього приводу нинішніх депутатів Василя Мокана («Слуга народу») і Вадима Івченка («Батьківщина»), – в передачі «Ваша Свобода»
Читайте: Зняття недоторканності – шлях до узурпації влади, Зеленський іде шляхом Януковича – Сергій Висоцький
А чи знаєте ви, що скасування недоторканності фігурувало у програмах різних політсил мало не перед кожними виборами?
Ось історія питання:
Ні обіцянок, ні пробачень: історія скасування депутатської недоторканності за шести президентів
У Росії побачили загрозу в обмеженні депутатської недоторканності: ухвалений в Україні закон «створює загрозу незалежності парламентаріїв», вважає голова комітету Ради федерації (верхньої палати парламенту Росії) з конституційного законодавства і державного будівництва Андрій Клішас
Парламентський імунітет сприяє незалежності депутата, а ухвалений Верховною Оадою закон є загрозою незалежності законодавчої влади в країні, вважає він.
«Недоторканність парламентаря не може розглядатися як його особистий привілей. Парламентський імунітет є гарантією більш високого рівня в порівнянні з конституційними гарантіями недоторканності особи. Недоторканність покликана забезпечувати підвищену охорону особи парламентарія в силу здійснення ним публічних функцій, а також сприяє його незалежності», – сказав Клішас.
Україна перед викликом авторитаризму – депутат від партії «Європейська солідарність» Олександр Гончаренко у виступі під час обговорення закону про депутатську недоторканність порівняв чинного президента Володимира Зеленського із президентом Росії Володимиром Путіним
Увага, наш «Ньюзрум»!
Координатор громадського руху «Спільна справа» Олександр Данилюк іронізує з приводу способу внесення цих змін:
На вечірньому засіданні Верховної Ради народні депутати продовжують розглядати нові пропоновані зміни до Конституції.
Зокрема, на цей час вони проголосували за внесення до порядку денного другої сесії Верховної Ради і направлення до Конституційного суду для одержання висновку щодо відповідності вимогам Конституції України проектів законів про внесення змін до Конституції:
- щодо законодавчої ініціативи народу;
- щодо уповноважених Верховної Ради України.
На порядку денному на сьогодні – також такі ж пропозиції змін, що, найімовірніше, теж будуть схвалені:
- щодо зменшення конституційного складу Верховної Ради України та закріплення пропорційної виборчої системи;
- щодо додаткових підстав дострокового припинення повноважень народного депутата України;
- щодо консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів Верховної Ради України.
Українську версію обмеження недоторканності народних депутатів і перспективи подальших подій коментують:
- Олексій Гарань, професор політології Києво-Могилянської академії (НАУКМА), науковий директор Фонду «Демократичні ініціативи»;
- Ігор Когут, ексдиректор Лабораторії законодавчих ініціатив, який зараз керує програмою допомоги парламентові USAID «РАДА»;
- Михайло Погребінський, політолог
А ось думка юриста, директора Центру демократії та верховенства права, співініціатора руху «Чесно» Тараса Шевченка: змінити Конституцію замало, потрібні ще й зміни низки законів, щоб обмеження недоторканності запрацювало.
Голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія вважає, що після набуття чинності законом про скасування депутатської недоторканності в Україні буде відкрито багато резонансних кримінальних проваджень
Іще одна думка іншого політолога:
Думка політолога щодо нової конституційної зміни:
У соцмережах кепкують із приводу конституційних змін
Але не всі депутати від «ЄС» голосували за цей закон. Один із тих, хто утримався, Микола Княжицький пояснив свій крок:
П’ятий президент України Петро Порошенко, який за свого президентства й подав ухвалений нині закон про конституційні зміни про обмеження депутатської недоторканності й активно просував його, пояснив, чому фракція його партії «Європейська солідарність» голосувала за цей закон:
На цьому ранкове засідання Верховної Ради завершилося, вечірнє почнеться о 16-й годині.
Крім того, на ранковому засіданні Верховна Рада розглянула ще кілька пропонованих змін до Конституції, процедура розгляду яких лише починається.
Зокрема, народні депутати вирішили внести до порядку денного другої сесії Верховної Ради і направити до Конституційного суду для одержання висновку щодо відповідності вимогам Конституції України проекти законів про внесення змін до Конституції України з таких питань:
- скасування адвокатської монополії;
- закріплення повноважень президента України утворювати незалежні регуляторні органи, Національне антикорупційне бюро України, призначати на посади та звільняти з посад директора Національного антикорупційного бюро України і директора Державного бюро розслідувань.