Поліція у Москві затримала понад 1300 людей в день протесту проти нібито порушень у проведенні виборчої кампанії на місцевих виборах, як кажуть незалежні групи, які стежать за утисками прав демонстрантів. Правоохоронці, в оснащенні для масових акцій, використали дубці проти демонстрантів, які зібралися біля московської Думи 27 липня і брутально затримували людей. Застосування сили тривало й надалі – вже після того, як протестувальники перемістилися до інших місць в російській столиці, вигукуючи гасло «Росія без Путіна!»
США, Євросоюз та міжнародні правозахисні групи засудили те, що вони назвала «непропорційним» та «невибірковим» застосування сили проти демонстрантів, які протестували проти відмови виборчої комісії зареєструвати кількох опозиційних кандидатів на муніципальних виборах в Москві, які мають відбутися у вересні.
Опозиційні лідери сказали, що заборона в реєстрації є спробою влади не дати можливості опозиції кинути виклик провладним кандидатам.
Поліція повідомила про 1074 арештів, які були здійснені під час несанкціонованого мітингу, у той час як незалежна організація ОВД-Інфо повідомила про 1373 затриманих.
Якась кількість затриманих була звільнена до недільного вечора.
Кілька опозиційних політиків та наразі незареєстрованих кандидатів були серед затриманих поліцією, включно з Іваном Ждановим, Ілією Яшиним та Дмитром Гудковим.
Декого з опозиційних лідерів затримали ще по дорозі на акцію протесту в центрі Москви.
Депутат московської міської Думи Олександра Парушина від позиційної «Справедливої Росії», сказала Радіо Свобода, що її вдарили по голові московські омоновці, які «грубо» розігнали натовп, які намагався організуватися біля московської мерії на Тверській вулиці, яка є однією з головних артерій російської столиці.
«Затримання понад тисячі мирних протестувальників в Росії та застосування непропорційної кількості поліції підриває права громадян на участь в демократичному процесі», – написала в твіттері речниця посольства США у Москві Андрея Калан.
У своїй заяві речниця ЄС Мая Коціянчич сказала, що «непропорційне використання сили проти мирних протестувальників» підриває «основоположні свободи висловлювання, зборів та права на проведення акцій».
Правозахисна організація «Міжнародна амністія» також засудила те, що було названо «невибірковим застосуванням сили поліцією, яка била протестувальників дубцями та збивала їх з ніг».
Директор російського відділення «Міжнародної амністії» Наталія Звягіна сказала, що влада «опустилася до запровадження схожих на військові заходів проти несанкціонованого мітингу, заблокувавши доступ до головних московських вулиць і закривши установи наперед», незважаючи на брак повідомлень щодо потенційного насильства.
Мер Москви Сергій Собянін, який є близьким союзником президента Володимира Путіна, попередив напередодні, що «порядок в місті буде дотриманий».
Наразі неясно, скільки людей вийшли на мітинг, бо влада не дозволила зібратися великому натовпу в якійсь одній точці.
Згідно з повідомленнями поліції, приблизно 3500 людей забралися біля будівлі московської мерії, включно з 700 журналістами та блогерами.
Однак, опозиційні активісти кажуть, що цифра була набагато вищою.
Рішення про недопущення опозиційних кандидатів до виборів до міської Думи Москви, призначених на восьме вересня, з причини – як каже влада – недостатньої кількості зібраних підписів, викликала кількаденні протести цього місяця.
20 липня опозиційний мітинг у Москві зібрав, за оцінками, десь 20 тисяч людей.
Олексій Навальний, найбільш відомий російських опозиціонер, який нині відбуває 30-денний термін ув’язнення за заклики до останнього протестної акції, сказав, що демонстрації триватимуть допоки незареєстрованим опозиційним кандидатам не буде дозволено брати участь у виборах.
До складу московської міської Думи входять 45 депутатів і вони є впливовими, оскільки можуть ухвалювати закони для столиці, а також стежити як витрачаються 43 мільярди доларів бюджету Москви.
(В підготовці матеріалу брали участь кореспондент Радіо Свобода в Москві Метью Луксмор, а також журналісти телеканалу «Настоящее время», який є проектом Радіо Свобода за участі «Голосу Америки).
