У 2021 році будуть нові парламентські вибори – Єрмолаєв

Результати парламентських виборів і подальший розвиток подій в Україні, майбутня взаємодія партій у новому скликанні Верховної Ради та роль Віктора Медведчука в українській політиці – про це говорили в ефірі Радіо Свобода директор Інституту стратегічних досліджень «Нова Україна» Андрій Єрмолаєв та народний депутат України 8-го скликання, №16 у списку партії «Європейська солідарність» Вікторія Сюмар.

– До парламенту проходять «Слуга народу», «Опозиційна платформа – За життя», «Європейська солідарність», «Батьківщина», «Голос». Пане Андрію, як прокоментуєте? Очікували, що «Слуга народу» отримає одноосібний контроль над Верховною Радою 9-го скликання?

​Андрій Єрмолаєв: Я не спостерігаю за відсотками, я дивлюся на абсолютні показники і тренди. Колись в одній із робіт я назвав процеси, які ми переживали на початку 2000-х та у 2013-2014 роках, ре-еволюційними петлями. Кожного разу, коли люди підтримували радикальні глибокі зміни, це оберталося переворотом і приходом панівної сім’ї.

Але виборця не обдуриш і те, чого не вдавалося у попередніх політичних циклах, зараз втілено у надії на режим Зеленського. Проєкт Зеленського – це своєрідний пінно-миючий засіб, який змиває стару еліту. Але справа не тільки у прізвищах. Прихід нової сили – це ще не перемога політичної партії, це перемога процесу, в якому всередині буде ще багато змін. Буде боротьба за лідерство у цій партії, боротьба за партію, будуть зміни у лідерському складі.

Не складно припустити, як буде далі діяти новий режим, враховуючи, що у них не партія, а процес, буде постійний кастинг на нових політичних менеджерів. І для збереження отриманої влади вони будуть гнати коней. Попереду – судова реформа, при чому системна, з опорою на самоорганізацію судової системи. І я думаю, буде популярна ідея виборності суддів низової ланки.

Далі – конституційна реформа з глибокою реформою політичної системи.

– Президентові більше повноважень?

Андрій Єрмолаєв: Ні. Буде розпочато конституційний процес, який може завершитися змінами до Конституції, а може, ухваленням нової редакції. Я припускаю, що у 2021 році будуть нові парламентські вибори за новою моделлю. Ймовірно, двопалатний парламент, в якому верхня палата буде представлена регіональними елітам. І третє, як забезпечити майбутній стабільний режим нової сили, щоб не було фрондерства у регіонах. Можливі дострокові місцеві вибори.

– Але цій Верховній Раді ви багато часу не даєте?

​Андрій Єрмолаєв: Ні, два роки. Є один важливий момент. За всіма політичними процесами стоїть певний політекономічний процес. Руйнація старого режиму – це не просто зміна облич. Річ у тому, що зміни складу й сфер впливу потім призводять до наповнення інститутами держави: державний сектор, бюджет та бюджетна інфраструктура, програми, в які часто входить корупційний, корпоративний інтерес. Зараз почнеться засвоєння цих інститутів керування.

А це змінить схеми. І більшість наших корпоративних груп, які звикли використовувати державу як інструмент, втратять ці механізми. Це і є процес деолігархізації.

– Вікторіє, яка ваша оцінка виборів?

​Вікторія Сюмар: Це досить несподівані результати, оскільки Україна вперше у своїй історії буде мати настільки потужну монобільшість. Ба більше, до мене доходять чутки, що «Слуга народу» розглядає можливість перевиборів за новою системою відкритих списків. Якби вибори відбувалися за цією системою, то вони б отримали всі 350 голосів. Тобто, якщо виборець спочатку бере бюлетень партії, а вже потім визначає кандидата за відкритою моделлю, то в такий спосіб «Слуга народу» могла отримати конституційну більшість.

Хоча я погоджуюся з паном Андрієм, що в Україні працює ефект маятника. З одного боку, виборці завжди дають велику довіру, а далі вони від неї дуже багато вимагають. Коли ми говоримо про процес деолігархізації, він несе цілу низку загроз, оскільки це, у першу чергу, загроза приватній власності. А коли почнуться реприватизаційні процеси, то дуже важко буде пояснити інвесторам, що в Україну можна вкладати гроші. Тому отримати кошти на швидше відновлення економіки буде надзавданням для нової влади.

Тому я погоджуюся, що цій Раді можна давати два роки, я б вважала, що це навіть оптимістичний сценарій.

– Коли стали відомі результати екзит-полу, лідер «Європейської солідарності» Петро Порошенко заявив, що головним партнером у новій Раді вважає партію «Голос». Вакарчук-Порошенко – це можливий союз у новому парламенті?

Вікторія Сюмар: Це не питання ні Порошенка, ні Вакарчука. Це питання ідеології, виборців, яких представляють ці політичні сили. Я вважаю, що за дуже багатьма «ноу неймами», даруйте за такий термін, у «Слузі народу», все ж таки, у «Європейській солідарності» і у «Голосі» зібрано більше людей з певною харизмою та ідеологічним спрямуванням, які є зрозумілими для свого виборця.

На цю велику партію буде покладена вся відповідальність в країні та економічна, і політична, і надія суспільства. Всередині вони мають визначитися зі своєю ідеологією. Тому що слухати про лібертаріанство, даруйте, мені сьогодні смішно. Є запит на соціальну державу, підтримку державою, протекціонізм, а лібертаріанство – це абсолютно протилежні речі.

– Пане Андрію, всі опоненти «Слуги народу», які проходять до парламенту, якось можуть об’єднатися?

​Андрій Єрмолаєв: Всі партії програли. Політсила «Слуга народу» перемогла не як партія, а як процес, в якому є символи. Ключовий символ – це президент, який переміг. Але у цьому історична перевага «Слуги народу», я не даю оцінок, цей процес сприймається як прогрес, зміна, оновлення. Тому йому багато що вибачається. Рейтингу довіри у Зеленського та «Слуги народу» немає. Є рейтинг надії.

Великі процеси в самій партії – ще попереду. Боротьба за лідерство, за ідеологічне обличчя. Я думаю, перші пів року «Слуга народу» буде дуже дисциплінована, люди вдячні та зобов’язані. Але політику не зупинити, з початком 2020 року почнуться бурхливі процеси розгрупування за економічними, ідеологічними, кар’єрними інтересами.

Для того, щоб цей процес був на користь Зеленського, щоб вони працювали на режим, а не розривали режим, треба бігти. Тому судова реформа, місцеві вибори, орієнтир на майбутні зміни, оновлений парламент – це і технологія управління власним процесом.

Вибори другого туру президентського завершилися. А третій тур тільки починається – це боротьба еліт. Поведінка режиму Зеленського показує, що ніхто шансів на компроміс не має. Ми входимо в період війни еліт, в якому еліти втратили ключові командні висоти. Вони зараз втратили парламент, силові структури й виконавчу владу. Війна переміститься в регіони.

– Володимир Зеленський після оголошення результатів екзит-полу прокоментував питання щодо полонених моряків та українських бранців, згадав розмову з президентом Росії Володимиром Путіним. Вікторіє, як ви гадаєте, при президентові Зеленському зрушиться це питання?

Вікторія Сюмар: Моряки повернуться додому, і я в це вірю. Тому що є рішення Міжнародного трибуналу, й Росія так чи інакше змушена буде його виконувати. Будуть якісь обміни, пов’язані з Кирилом Вишинським. Але ключове питання – як врегульовувати конфлікт. І цю війну почала не Україна, а Російська Федерація, вона має стратегію стосовно цієї війни. І суть цієї стратегії, наскільки я розумію, це не допустити Україну в НАТО. І це ключовий виклик.

– Постійно спливає фігура політика Віктора Медведчука, кума Володимира Путіна (президента Росії – ред.), представника політичної сили, яка посіла друге місце на цих виборах. Андрію, як ви вважаєте, визволення українських бранців і припинення війни на Донбасі реальні після парламентських виборів? З урахуванням ролі Зеленського та Медведчука?

​Андрій Єрмолаєв: Я завжди категоричний у таких розмовах. Можна ще три роки витратити на всі ці маніфестації щодо полонених в Росії чи в «Л/ДНР», але люди гинуть кожного дня. Ба більше, реальна статистика пов’язана зі смертями в цьому збройному конфлікті за участі не тільки Росії, але й інших сторін, ще попереду. Я думаю, ми ще не готові до правди про війну.

Якщо говорити про практичну сторону, то війна на Донбасі – це головний стримувальний фактор континентальної інтеграції, я кажу про велику Європу.

А стосовно Зеленського, Москва буде працювати з режимом Зеленського, Москва працює з владою. Стосовно Медведчука, мені здається великою ідеологічною помилкою, що проєкт «Опозиційна платформа» став вираженою проросійською партією, особливо у символах та образах.

– Вікторіє, опоненти Петра Порошенка постійно йому закидають, що це він дав можливість розквітнути Медведчуку останні роки.

Вікторія Сюмар: Дуже хороша ментальна теза, яка була вкладена ЗМІ. Вже багато хто повторив, що у ролі переговорника Віктора Медведчука нав’язувала українській владі Ангела Меркель (канцлер Німеччини – ред.). Оскільки в Європі зацікавлені у відновленні відносин з Росією і вона десь йде на зустріч побажанню Володимира Путіна.

Зеленський хоче тримати контроль над процесом сам і йому не подобається, коли йому нав’язують таких посередників.