Відставка голови косовського уряду Рамуша Харадіная стала несподіванкою для громадян й політичних діячів як у Косові, так і в Сербії. Чимало оглядачів робить висновок, що цей його вчинок не сприятиме поліпшенню відносин між двома народами й країнами й стабілізації в регіоні.
Рамуш Харадінай подав у відставку, коли було оприлюднено, що його як підозрюваного викликав Спеціальний суд для розгляду злочинів, які були скоєні в Косові під час війни 1998-99 років. Він на той час був одним із командувачів повстанської Армії визволення Косова (АВК). Сербська сторона обвинувачує його у причетності до принаймні ста злочинів над сербами, також над албанцями, яких Харадінай підозрював у зраді. Невідомо, в чому його конкретно підозрює Спеціальний суд, котрий у цій справі допитав понад 20 свідків.
Президент Косова Тачі: «Боротьба за свободу була чистою й справедливою»
Харадіная вже двічі судили у Міжнародному трибуналі ООН з питань колишньої Югославії – в 2007-у та в 2011–2012 роках. В обох справах не було якогось покарання, оскільки не було достатньо конкретних доказів про те, що він особисто когось вбивав чи давав накази для вбивств, скоєних підлеглими йому бійцями. Отож, злочини були скоєні, в окремих випадках, відомі навіть імена безпосередніх виконавців, але прокурори тоді не довели вину Харадіная. Під час згаданих двох процесів деякі свідки загинули за незʼясованих умов, інші змінили попередні свідчення.
Разом із Харадінаєм, до спеціального суду наразі викликані колишній командувач Головного штабу АВК Біслім Зурапі, колишній член Головного штабу Соколі Башота та колишній речник АВК Якуп Краснічі.
Президент Косова Хашім Тачі не коментував обвинувачень. Він заявив, що боротьба албанців під проводом АВК була «чистою й справедливою». Він пояснив, що відставка премʼєра означає й відставку уряду, і що політичну кризу буде врегульовано, згідно із конституцією. Глава держави має право призначити нового мандатарія, який сформує уряд. Однак, розклад політичних сил наразі такий, що майже неможливо сформувати необхідну більшість у парламенті. Через це оглядачі прогнозують, що Тачі буде змушений призначити позачергові парламентські вибори.
Белград: це «політичний трюк» Харадіная
Президент Сербії Александар Вучич відставку Харадіная назвав «політичним трюком». Він сказав, що колишній премʼєр Косова повернеться із Гааги після 48 годин, та що стане ще популярнішим серед співгромадян. Сербська преса пише, що Харадінай у минулому був слухняним виконавцем політичних вимог Заходу, зокрема Вашингтона. Останнім часом він нібито втратив довіру західних партнерів через те, що відхиляв діалог із Белградом й відмовлявся скасувати 100-відсоткове мито на товари з Сербії, яке його уряд запровадив наприкінці минулого року. Більшість сербських оглядачів поділяють думку Вучича, що Спеціальний суд не доведе вини Харадіная й не засудить його. Невідомо, чи Белград цим разом надав Судові конкретніші докази, аніж це було в минулому.
Діалог про врегулювання відносин між Сербією й Косовом заблокований від минулого року. Європейський союз і Сполучені Штати Америки останнім часом стали вимагати від сторін продовження контактів й досягнення конкретних угод. Про це відверто сказав президент Франції Емманюель Макрон під час візиту до Белграда в першій половині липня. Сербський президент у відповідь запевнив, що Белград готовий продовжити діалог вже у вересні, за посередництвом Парижа і Берліна.
У заяві з приводу відставки Харадіная Александар Вучич сказав і те, що Захід вимагає й вимагатиме від Сербії визнати Косово. Тиск на Сербію з такою вимогою «буде посилений з усіх аспектів упродовж наступних двох-трьох місяців», зауважив Вучич.
Косово проголосило незалежність від Сербії у 2008 році. Її визнає більшість країн Заходу, включно зі Сполученими Штатами. Не визнали незалежності, зокрема, Сербія і Росія. Україна також не визнала незалежність Косова, колишнього автономного краю у складі Югославії. Приводом до визвольної боротьби косовських албанців стало скасування автономії сербським урядом у час розвалу Югославії.
