«Оплот» на експорт: як через Росію ЗСУ залишились без сучасних танків

Танк «Оплот», який називають гордістю української оборонної промисловості, досі не почали поставляти у війська. Хоча ще кілька років тому тодішній президент України Петро Порошенко заявляв: машина потрібна і її будуть закуповувати для підрозділів ЗСУ. Чому ж у 2019 році обіцянки все ще не виконані? І чи з’являться сучасні машини в українській армії взагалі? Про це – у матеріалі журналістів спеціального проекту Радіо Свобода Донбас.Реалії.

2017 рік. Тодішній президент України Петро Порошенко починає активно говорити про необхідність закупівель танків «Оплот» для української армії. Адже попри те, що машину взяли на озброєння ЗСУ ще в 2009-му, постачати її в підрозділи так і не почали.

«Перші танки «Оплот» надійдуть до українських Збройних сил цього року. Це є наша відповідь на побажання українських танкістів», – виголошував Порошенко.

Тодішній верховний головнокомандувач не скупився на компліменти українській розробці.

«Постановка на озброєння в українській армії декілька надзвичайних типів озброєння – це і танків «Оплот», які, за деякими оцінками, є одними з найкращих у світі», – зазначав Петро Порошенко.

З вагою понад 50 тонн «Оплот» здатний розвивати швидкість до 70 кілометрів на годину. Головна зброя – 125-міліметрова гармата. Вона вражає цілі на відстані до п’яти кілометрів і, окрім звичайних снарядів, стріляє керованими ракетами.

Навіть гроші, необхідні для перших закупівель сучасної техніки, начебто вдалося знайти.

«Більше ніж 300 мільйонів гривень йде на закупівлю новітніх танків «Оплот». А то ми за кордон танки поставляємо, а як нашим хлопцями в бій іти – «Оплотів» не було», – наголошував Порошенко.

Весь цей час Україна продовжувала експортувати танки за кордон. У 2018-му «Укроборонпром» виконав контракт на постачання півсотні «Оплотів» для армії Таїланду. Після чого в концерні заявили: готові зосередитися на потребах ЗСУ.

Після заяв Порошенка минуло майже два роки. Журналісти проекту Донбас.Реалії вирішили дізнатися у представників «Укроборонпрому», коли ж сучасна техніка надійде у війська.

«Офіційних замовлень не було, але постійна дискусія з цього приводу ведеться. Тому що оцінюються фінансові можливості замовника, оцінюються кількісні потреби, а також відповідні якісні показники танка», – каже перший заступник генерального директора ДК «Укроборонпром» Сергій Омельченко.

В «Укроборонпромі» також не знають, чи будуть замовлення в найближчі кілька років.

«Міністерство оборони поки що не виробило свою позицію. Чи вони закуповують у 2019 році? Скільки закуповують? Чи є в них фінансування на це? Чи можлива закупівля на 2020 рік? Тому ми очікуємо на цю інформацію», – додав Сергій Омельченко.

Чому ж озвучені президентом плани не вдалося втілити? В Міноборони у відповідь на запит Донбас.Реалії підтвердили: контракти на поставку «Оплотів» дійсно не укладали, причина – російські складові в бойовій машині.

«Причиною зазначеного стало надходження інформації від державного концерну «Укроборонпром» про неготовність до укладання державного контракту у зв’язку з потребою проведення робіт для імпортозаміщення певних складових, які на час розроблення зазначеного танка виготовлялись в Російській Федерації», – мовиться у відповіді Міністерства оборони.

Щоб провести імпортозаміщення російських складових, розпочали спеціальну дослідну роботу. Відповідне технічне завдання видали Харківському конструкторському бюро машинобудування імені Морозова, заявляють в Міноборони. Втім, процес іще не закінчений.

Директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Сергій Згурець пояснює: «Це насправді процес, який виявився набагато складнішим, аніж планувалося на початку. Оскільки, якщо ми вважаємо, що в одному двигуні ми маємо замінити близько трьох десятків компонентів, то кожен з цих компонентів має пройти свій цикл випробувань. Тому що, якщо ми разом ці компоненти поміняємо і двигун вийде з ладу, то ми потім не знайдемо, що було причиною».

У підсумку, додає він, гроші для «Оплотів» витратили на розробку протикорабельного ракетного комплексу «Нептун». Запит на таку зброю зріс після нападу на українську корабельну групу в районі Керченської протоки і ескалацію конфлікту з Росією на Азовському морі.

«Гроші, які були скеровані на закупівлю «Оплотів», було розраховано, що ці витрати не є раціональними, тому що ту кількість танків, з огляду на тривалість процесу імпортозаміщення, завод не виробить. І тому якраз було вирішено ці гроші скерувати на той проект, результати якого ми побачимо швидше, зокрема на проект «Нептун», – зазначив Сергій Згурець.

Ціна одного «Оплота» – 130 мільйонів гривень. Тому, каже він, ставку в ЗСУ роблять на радянську спадщину, точніше, на її ремонт і модернізацію. За інформацією Згурця, створення одного «Оплота» дорівнює вартості модернізації одразу шести танків Т-64.

«Напрямок підвищення боєздатності танкових військ ґрунтується на глибокій модернізації танка Т-64. За рахунок нової системи управління вогнем, за рахунок нової оптики і тепловізора ми отримаємо машину, яка за ефективністю не поступається «Оплоту», – наголошує Згурець.

Але чи справді вдосконалені радянські танки можуть на рівних конкурувати з новою технікою? Про це журналісти Донбас.Реалії вирішили запитати у Романа Багаєва. Його танковий взвод двічі визнавали найкращим в ЗСУ. З початку бойових дій на Донбасі він працював саме на Т-64. На цей момент припинив службу у війську.

«Конкурувати з «Оплотом» він, мабуть, не зможе. Тобто його можуть довести до якоїсь такої модифікації, коли в нього і тепловізори будуть, інша ходова частина, але на машину все не навісиш. Я пригадую, нам в Т-64 поставили нові системи навігації, але танк спроектований так, що там не повинно цього бути. І воно заважає то одне дістати, то інше. І місця менше», – зауважує танкіст Роман Багаєв.

У 2018-му Багаєв представляв Україну на міжнародних танкових змаганнях Strong Europe Tank Challenge. Тоді з восьми армій-учасниць представники ЗСУ посіли останнє місце. Виступали на танках Т-84У – фактично старшому браті «Оплота». Випускати їх почали на десять років раніше, але масового поширення модель так і не отримала.

І ось після кількарічного простою танки відправили на змагання. Де, як розповів Багаєв, у них постійно виникали технічні несправності.

Але попри це і той факт, що працював Багаєв тільки на старшій модифікації Т-84, «Оплот», на його думку, не поступається найкращим іноземним зразкам техніки і повинен бути на озброєнні українських танкістів.

«Танк – це одна з перших цілей. Тому танк повинен бути який? Він повинен бути компактним. Т-84 – наші танки набагато нижчі, менші за західні аналоги. Але вогнева міць більша. В нас гармата – 125 міліметрів. А стандарт НАТО – 120 міліметрів. Вже маємо на 5 міліметрів більший калібр… Хоча б один елітний підрозділ треба купити цих танків. Треба побачити, як машина буде себе поводити в бойових діях. Як це – країна без одного з найкращих танків, які вона продає за кордон. А в самої немає такого підрозділу», – каже Багаєв.

Вибір на користь модернізації радянських танків роблять і в армії Росії. Ще в 2015 році широкій публіці під час параду 9 травня в Москві був представлений новий танк Т-14 «Армата».

Російська телепропаганда любить називати танк «легендарним» і таким, що «не має аналогів у світі». Але, незважаючи на гучні заяви, бойова машина все ще не прийнята на озброєння і існує в одиничних екземплярах. Про те, що масових поставок «Армати» в найближчому майбутньому не буде, кажуть і у військовому командуванні Росії.

А кілька років тому заступник міністра оборони Росії Юрій Борисов заявляв, що Т-72 вичерпав можливості для модернізації. Втім, кількість цих танків в армії Росії продовжує збільшуватися, кажуть фахівці. Так, модифікація Т-72Б3, випуск якої почався в 2011 році, активно використовувалася росіянами у війні на Донбасі – наприклад, їх фіксували під час боїв за Іловайськ. Тоді українські бійці знищили і захопили відразу кілька одиниць модернізованих російських танків.

ДИВІТЬСЯ ПОВНИЙ ВИПУСК ПРОГРАМИ ДОНБАС.РЕАЛІЇ: