Доступність посилання

ТОП новини

«Мріяли про російську зарплату, а тепер на заробітки їдуть»: як живуть шахтарські селища в окупації


На межі вимирання: що змінилося в шахтарських селищах Донбасу після окупації
На межі вимирання: що змінилося в шахтарських селищах Донбасу після окупації

17 загиблих в тилу угруповання «ЛНР». В кінці квітня вибух метану забрав життя гірників у нещодавно легалізованій бойовиками копанці. Через місяць журналісти спеціального проекту Радіо Свобода «Донбас.Реалії» побували в колишньому шахтарському селищі поруч із місцем трагедії. Ексклюзивний репортаж з непідконтрольної Україні частини Луганської області.

​Міні-шахта «Східкарбон», нині непідконтрольна уряду частина Луганської області. 25 квітня тут стався вибух метану. Завали розбирали два дні, із залученням російських рятувальників. Але нікого з 17 шахтарів робочої зміни врятувати не вдалося.

«Надалі, звичайно ж, ми будемо проводити розгляд з цього питання. Хто винен, і якщо такі знайдуться, вони будуть покарані», – заявив ватажок угруповання «ЛНР» Леонід Пасічник.

Пасічник лукавить: міні-шахту «Східкарбон», фактично, звичайну копанку, урочисто запустили наприкінці минулого року – в рамках його особистої виборчої кампанії.

Міні-шахта «Східкарбон», непідконтрольна уряду частина Луганської області
Міні-шахта «Східкарбон», непідконтрольна уряду частина Луганської області

«Міні-шахта практично нічим не відрізняється від звичайних шахт. Відмінність тільки в тому, що на шахті відсутні потужні стаціонарні установки», – зазначив під час запуску копанки її «директор» Андрій Кононенко.

На міні-шахті не дотримувалися норм безпеки. А після трагедії вибухонебезпечну копанку просто закинули.

Як живуть шахтарські селища зараз

Через місяць після аварії «Донбас.Реалії» їдуть глибоко в тил угруповання «ЛНР», в шахтарські селища поруч із закритою міні-шахтою «Східкарбон». Колись тут головним місцем роботи було велике вугільне об’єднання – шахта «Сутоган».

Шахта «Сутоган»
Шахта «Сутоган»

«Шахта «Сутоган» – лише одна назва, «працює». Зарплати немає, вугілля немає. Вугілля навіть пенсіонерам немає, не те, що продавати», – розповідає шахтар на пенсії Олександр.

«Я на «Сутогані» потрапив під вибух. Тут вибухи, скрізь одне і те ж. Давай-давай-давай план! Вугілля, премії... Газ пре, його треба зупиняти, треба провітрювати. А люди без зарплати!» – нарікає чоловік.

Олександр, шахтар на пенсії
Олександр, шахтар на пенсії

Колишній шахтар розводить кроликів – на пенсійну допомогу від угруповання «ЛНР» не прогодуватися. Грошей не вистачає навіть на вугілля, щоб опалювати піч. Раніше його роздавали гірникам безкоштовно, тепер норми урізали.

«Не вугілля, а бруд якийсь! Раніше давали шість тонн на рік, а зараз дають – дві триста, якщо я не помиляюся. Навіть двох з половиною тонн немає», – скаржиться Олександр.

Селище буквально стоїть на вугільних пластах
Селище буквально стоїть на вугільних пластах

Селище буквально стоїть на вугільних пластах. Але тепер колишні шахтарі опалюють помешкання, чим доведеться.

Ще пройде трошки часу і взагалі тут – або повимирають всі, або порозбігаються
Олександр

«Було б, звичайно, добре, якби газ провели. Але його ж безкоштовно ніхто не проведе. А ми вже всі посадки по окрузі вирубали! Газ – зараз «заборонено» «законом». А опалювати чим? А деякі не в змозі і вугілля купити навіть! Ще пройде трошки часу і взагалі тут – або повимирають всі, або порозбігаються, або… Ой, що сказати?!» – зауважує колишній шахтар.

Шахтарські селища: що змінилося з 2014 року

Микола Волинко – голова Незалежної профспілки гірників Донбасу. В 2014 році переконував шахтарів не підтримувати так звану «русскую весну». Тепер вважає крах вугільної промисловості регіону – закономірністю.

Я знаю, скільки загинуло шахтарів, цих шахтариків, які пішли воювати проти України
Микола Волинко

«Я знаю, скільки загинуло шахтарів, цих шахтариків, які пішли воювати проти України. А всі думали, що будуть отримувати більшу російську зарплату. А зараз всі ці шахтарі на окупованій території їдуть на заробітки у Воркуту! Без соцпакету! На заробітки їдуть – вони самі себе загнали в цю яму», – зазначає Микола Волинко.

Микола Волинко
Микола Волинко

У шахтарських селищах на окупованій території багато будинків – закинуті. На стінах іржавіють супутникові тарілки – як ознака того, що раніше тут був достаток.

«Тут, в селищі, переважно – лише люди похилого віку. А молодь на заробітки виїжджає в основному», – розповідає місцева жителька.

Жінка каже, що молодь виїжджає з селища
Жінка каже, що молодь виїжджає з селища

Про трагедію на копанці по сусідству місцеві жителі воліють не говорити. У багатьох досі жалоба.

«Ось у неї син загинув у цій шахті, 37 років», – розповідає жінка про сусідку.

Угрупованню «ЛНР» вигідно видобувати вугілля тільки найпримітивнішим способом, вважає профспілковий лідер.

З копанки – найдешевше вугілля за видобутком. 100 гривень одна тонна виходить. Ну і якщо це все пропускати, як годиться, через лінію фронту, ця тонна вже коштує – 3100», – каже Волинко.

Економлять на всьому – на умовах праці та на зарплатні.

«В середньому десь 12-14 тисяч рублів! Це сміливо ділите на два. Хоча до війни отримували 15-18 тисяч у гривнях! І хто від цього виграв?» – розповідає про зарплати шахтарів в окупації Микола Волинко.

Селище Біле Луганської області
Селище Біле Луганської області

В те, що у рідного селища є шанс на виживання колишній шахтар Олександр не вірить.

– Чи плануєте отримати російське громадянство?

– Так воно добре ніби, всі кинулися... Але якщо подумати: а сенс? Якби нас в Росію прийняли – так. Ну а сенс, отримаю я це громадянство – виїхати на роботу? Це молоді – так, зараз громадянство вони отримають, виїдуть, там осядуть – і все. Тут взагалі одні літні залишаться, не буде кому заробляти нам – пенсії.

У селищі – чимало занедбаних, покинутих будинків
У селищі – чимало занедбаних, покинутих будинків

На виїзді з села – величезні вітряки. Але плани альтернативного розвитку економіки вмираючого шахтарського краю перекреслила війна.

ДИВІТЬСЯ ПОВНИЙ ВИПУСК ПРОГРАМИ «ДОНБАС.РЕАЛІЇ»:

  • Зображення 16x9

    Андрій Діхтяренко

    Працює на Радіо Свобода з 2014 року. 
    Журналіст, редактор програми «Донбас.Реалії» і рубрики «Листи з окупованого Донбасу».
    Головний редактор «Реальної газети» з Луганська.

XS
SM
MD
LG