Російський телевізор не є знаряддям пропаганди, оскільки не виголошує жодної ідеології, що несе певний образ майбутнього. Путінські медіа – це генератори ненависті. І у виробництві цього продукту вони діють більш винахідливо й успішно, ніж радянська чи гітлерівська пропагандистські машини, оскільки, на відміну від них, не обмежені жодними ідеологічними засадами. Як стверджує московський експерт газети «День» Ігор Яковенко, п’ять років головним об’єктом для створення культу ненависті в російському телевізорі був Петро Порошенко. «Ватажок фашистської хунти», «нацист», «бандерівець», «злодій», «корупціонер», – ось неповний перелік слів, які найчастіше можна було зустріти поряд з прізвищем п’ятого президента України. Після обрання Володимира Зеленського інформаційні знаряддя важко, зі скрипом почали розвертатися у бік нового президента. Перенацілення йде важко. Об’єкт незвичний і для генерування ненависті складний. Погиготіти з клоуна –скільки завгодно. Але ті епітети, якими щільно обліпили Порошенка, до Зеленського приклеюються погано, мають непереконливий вигляд і відвалюються. Ну, який «нацист» і «бандерівець» з людини, що відкрито заявляє про своє єврейське коріння? Залишається натужно хихикати та звинувачувати Зеленського в тому, що він «продовжує курс Порошенка». Експерт переконує, що люта ненависть до України – це та перепустка, за якою пускають у російський телевізор.
У Верховній Раді не вистачило голосів для того, щоб відправити прем’єр-міністра Володимира Гройсмана та увесь склад Кабінету міністрів у відставку. Утім, як стверджують поінформовані джерела газети «День», в адміністрації Зеленського не чекатимуть на зміну уряду, склавши руки. Призначення амбіційного Олександра Данилюка на посаду секретаря Ради національної безпеки та оборони є тому підтвердження. «Данилюк буде робити з РНБО другий Кабмін», – переконує читачів утаємничений експерт видання. На його думку, це велика небезпека – бомба уповільненої дії під політичною стабільністю України. Мовляв, амбіції і запити Данилюка стануть проблемою не лише для чинного прем’єра Гройсмана, а й для того, хто очолить уряд після дочергових виборів.
На необхідності вже зараз надати Раді нацбезпеки й оборони більше повноважень наголошує в «Газеті по-українськи» співголова громадської ініціативи «Права справа» Дмитро Снєгірьов. Зараз голова РНБО не може впливати на процеси в державі, вважає він. Бо усі роки незалежності це була посада без владних повноважень. Коли людину треба було відсунути від реальних механізмів впливу, а з іншого боку, не образити, то призначали туди. І в часи Януковича, і в часи Ющенка секретарі РНБО майже не були дотичні до розбудови українського війська, створення оборонної концепції чи інтеграції в НАТО. Це був відстійник, куди відправляли збитих льотчиків, політичних пенсіонерів, зазначає експерт. Зараз РНБО має стати органом із реальним впливом на силовий блок. Це має бути структура, де виробляють стратегії, наголошує експерт.
Ейфорія 73%, що проголосували в другому турі президентських виборів за Володимира Зеленського, продовжує вирувати й пінитися, констатує дописувач газети «День» Ігор Лосєв. Нарешті обрали чарівника й чудотворця, який дасть кожному те, що йому хочеться. І почала його команда доволі різко – швидко розігнавши парламент, уряд, міністрів, керівників силових відомств та інших. 2014 року Україна встояла, бо мала легітимний центр влади – Верховну Раду (після втечі президента й звільнення прем’єра). Якщо Україна хоча б на два місяці залишиться в її нинішньому стані, то з нікому не відомою командою Зеленського наслідки можуть бути вкрай важкими. Автор також наголошує, що не може бути повноцінної демократії там, де неподільно панує олігархічне телебачення, яке найдеспотичнішим чином контролює свідомість мільйонів українців. На виборах у цьому особливо відзначився канал «1+1», що створив найпотужніший симулятор.
Політичний консультант Олексій Ковжун в «Газеті по-українськи» схвалює повернення українського громадянства Міхеїлу Саакашвілі. Хоча, як зазначає експерт, Зеленський не мав на меті виправити помилку Петра Порошенка. Просто Петро Олексійович і Володимир Олександрович продовжують штиркати один одного. Їхнє «танго» триває і переходить у парламентські вибори. Саакашвілі планують використовувати, як корабель-брандер морських боїв XVI–XIX століть. Коли судно напихали порохом, смолою, запалювали й тікали. Вітрила доносили його до кораблів супротивника. Така собі торпеда. Питання: на кого першого направлять? Одним із таких буде генпрокурор Юрій Луценко. Та є одне але. Зараз логіку і гру Саакашвілі неможливо передбачити. Він політик. Тому Зеленський і його адміністрація мають пам’ятати: коли приручаєш тигренят, вони прикольні та пухнасті, але коли з них виростають хижаки, незрозуміло, що робити.
