Міжнародний трибунал ООН з морського права – незалежний судовий орган, який розглядає правові суперечки на основі положень Конвенції ООН з морського права – має оприлюднити 25 травня рішення щодо позову України про захоплення українських кораблів з моряками в Керченській протоці. Росія не була присутня на засіданні у німецькому Гамбурзі, яке відбулося 10 травня, відмовившись від участі у ньому.
Україну представляє команда юристів і заступник міністра закордонних справ Олена Зеркаль. В ефірі телевізійної програми «Настоящее время» – проекту Радіо Свобода за участі «Голосу Америки» дипломат розповіла, якого рішення українська делегація очікує 25 травня.
Ми очікуємо почути те рішення, про яке ми попросилиОлена Зеркаль
– Ми очікуємо почути те рішення, про яке ми попросили. Ми попросили про тимчасові заходи, які стосуються звільнення наших моряків, звільнення наших кораблів і повернення їх – і кораблів, і моряків – в Україну.
– Поясніть, будь ласка, що означають ці тимчасові заходи? [Вони повинні бути схвалені] ще до того, як суд почне розглядати позов по суті?
– Тимчасові заходи є можливими в ситуації, коли існує ризик заподіяння подальшої шкоди, якщо не вжити їх відразу. Ми вважаємо, що кожен день продовження перебування наших військових моряків у «Лефортові» є великою шкодою для України, те ж саме стосується і наших кораблів. Тому ми звернулися до суду [і сказали], що ми вважаємо, що є необхідність ухвалення швидкого рішення. Щоб зменшити цей ризик і зменшити шкоду, яку може завдати подальше подовження [терміну].
– Що трапиться, якщо Росія відмовиться виконувати рішення трибуналу?
Росія є стороною конвенції, і рішення трибуналу для неї обов’язкове
– Росія є стороною конвенції, і рішення трибуналу для неї обов’язкове. Питання – як вона буде виконувати [це рішення]. Нас уже це не цікавить. Головне – це те, щоб наші хлопчики повернулися в Україну.
– Не дивлячись на те, що Росія є стороною конвенції, Росії не було на засіданні.
– У них є це право – не брати участі в розгляді справи. Це передбачено статутом трибуналу, в цьому немає порушення. Трибунал може ухвалити рішення без їхньої участі. Це вже було в справі, яка стосується Arctic Sunrise, коли Росія теж не брала участі в слуханнях.»
«Питання не у вартості, а в захисті». Адвокати України
– Світ міжнародних судових засідань – це світ, де адвокатами виступають найкращі голови юриспруденції. Скажіть, хто «грав» на вашому боці [на засідання 10 травня]?
– Це особливий привілей – бути серед цих найкращих голів. Із нами була компанія Covington & Burling, яка надає юридичний супровід наших справ. Крім цього, з нами в команді були Жан-Марк Тювенін і Альфред Соонс – два дуже відомі професори міжнародного права.
Один із них, Альфред Соонс, спеціалізується виключно на міжнародному морському праві. Він брав участь у ключових суперечках, які стосувалися рішення щодо Південно-Китайського моря, щодо тієї ж Arctic Sunrise. Жан-Марк Тювенін є керівником академії міжнародного права в Гаазі.
– Як Україні вдалося залучити на свій бік таких людей і скільки це все коштує? Чи у результаті за рахунком заплатить сторона, що програла?
– Питання не в вартості, питання в захисті суверенних прав. Тут не може йти мова про те, скільки це коштує. Суми, які виплачуються юристам, природно, не можуть зрівнятися з тим, які зарплати отримують держслужбовці. Але мова йде про захист суверенних прав. Тому кожна країна, яка виходить у подібні суперечки, розуміє, які матеріальні витрати вона може нести.
Імунітет військових кораблів
– Яким чином Україна зможе в подальшому гарантувати безпеку своїх суден у Керченській протоці і в акваторії Чорного і Азовського морів?
Ми розраховуємо на застосування міжнародної морської конвенції
– Ми розраховуємо на застосування міжнародної морської конвенції. Це і є основна гарантія захисту кораблів. І імунітет військових кораблів є засадничим принципом цієї конвенції. Тому ми і захищаємо наші кораблі і наших моряків тут, у трибуналі.
– Що означає – імунітет військових кораблів? Виходить, на військові кораблі взагалі не можна нападати, не можна затримувати? Про що йде мова?
– Суверенітет військових кораблів. Військові кораблі підкоряються тільки країні свого прапора, ніхто інший не може ні затримувати, ні заарештовувати, ні судити військові кораблі, які йдуть під прапором іншої держави. Тільки та держава, чий прапор вони несуть.
Україна vs Росія: трибунал й інші суди
– Я так розумію, що нинішнє слухання – це продовження набагато ширшої судової боротьби [з Росією], яку Україна веде в різних інстанціях.
– У нас є ще кілька справ, пов’язаних із Російською Федерацією. А саме: справа в міжнародному суді ООН, яка стосується фінансування тероризму та расової дискримінації, на початку червня будуть слухання з питань юрисдикції. Другий тиждень червня – це слухання щодо міжнародної морської конвенції, яка стосується наших прав як прибережної держави і порушень їх із боку Росії.
– Що може бути результатом усіх цих судових розглядів? Хтось може сісти у в’язницю?
– Ні, це розгляди між двома країнами. Це розгляди, які стосуються порушення прав держави. І тут уже мова йде про те, що порушуються наші суверенні права, які засновані на міжнародному праві. І ми захищаємо їх за допомогою інструментів міжнародного права.
– Україна і багато країн Заходу стверджують, що Росія порушує міжнародне право протягом уже досить довгого часу. Як зупинити ці порушення, коли вже будуть рішення судів, а Росія, скажімо, далі їх порушуватиме?
– Розумієте, вся логіка статуту ООН ґрунтується на необхідності вирішення мирним шляхом. Суди – це єдиний легітимний шлях вирішення конфліктів. Тому ми розраховуємо на те, що спільно з міжнародним співтовариством ми зможемо повернути Росію в рамки міжнародного права.
25 листопада 2018 року у Азовському морі прикордонники та співробітники ФСБ Росії вчинили силове захоплення із застосуванням зброї трьох українських військових кораблів та членів їхніх екіпажів. Українські моряки отримали поранення. Із порушенням усіх норм міжнародного права.
Росія звинуватила 24-х українських моряків у нібито незаконному перетині кордону Росії. Моряків помістили у СІЗО в Москві.
Захоплені катери Росія доправила в Керч, що в анексованому Криму.
Росія довго не надавала українським морякам належної медичної допомоги і намагалася представити їх кримінальними злочинцями.
Україна називає цей інцидент біля берегів окупованого Росією Криму – актом воєнної агресії і наполягає, що українські моряки є військовополоненими.
Позицію України підтримали США, НАТО і Євросоюз.
ООН визнала, що українські моряки підпадають під захист Женевської конвенції.
17 квітня 2019 року Лефортовський районний суд у Москві вчергове задовольнив клопотання Федеральної служби безпеки Росії щодо подовження терміну арешту українським морякам.
