Павія, Італія – В італійському трибуналі міста Павії на судовому (десятому) засіданні щодо загибелі фотожурналіста Андреа Роккеллі відбувся допит підозрюваного нацгвардійця Віталія Марківа. Марків вже 21-й місяць перебуває за ґратами у Мілані, і йому інкримінують сприяння в убивстві репортера-італійця та його перекладача на Донбасі п’ять років тому. Марків завжди заперечував свою причетність до інциденту, про що 15 березня докладно пояснив суду присяжних протягом п’яти годин.
У коридорі трибуналу чисельні спостерігачі, близько сотні осіб, три телекамери, фотографи, більше охоронців – увага до засідання особлива.
Восьмий місяць, відколи триває суд, і ось дійшла черга допиту підозрюваного українця. Починає прокурор Андреа Дзанончеллі: кілька годин домагається від підсудного назвати імена знайомих побратимів на фото чи відеокадрах. Обвинувачення шукає можливих спільників.
«Ні, – відповідає Марків, – не можу називати службовців, бо люди виконують військовий обов’язок. Щоб вказати їх, потрібен дозвіл командування, а мене на це ніхто не уповноважував».
Повідомляє, що у період несення служби на горі Карачун (травень – червень 2014 року) з бойової позиції бачив лише село Андріївку неподалік Слов’янська. Людські постаті біля залізниці поблизу фабрики Zeus, де загинули репортер з перекладачем, солдат, каже, не бачив і бачити не міг на тій відстані 1,7 км. На озброєнні жодного міномета, лише автомат АК-74 (Калашникова), дальність прицільного пострілу якого не перевищує 700 метрів.
Він уточнив, що цей автомат не мав оптичних пристроїв, щоб фіксувати ціль на великих дистанціях. Про загибель італійського репортера дізнався від фотографа Марчелло Фаучі, з яким був знайомий раніше і котрому подарував бронежилет.
Спростування
Прокурор час від час демонструє невдоволення відповідями підсудного.
«Як? З-поміж 146 знімків Ви вказали лише кілька знайомих осіб?» – вигукує Андреа Дзанончеллі і міняє тему. Лунають запитання про рацію, яку уздріли на камуфляжі Марківа. Очевидно, для підтвердження тези обвинувачення комунікація між бійцями може бути зачіпкою.
На екрані знову і знову демонструють відеокадри, фото 2015–2017 років та просять згадати знайомих осіб або описати обставини зображеного.
Після кількох годин допиту суддя Анна Марія Ґатто запитує підсудного, чи не втомився він давати відповіді. Він миттєво відповідає: «Ні. Я чекав цієї нагоди 2 роки».
Адвокатка родини загиблого Алессандра Баллеріні зосереджує свій допит на базі фото зі свастикою, кадрів із захопленим заручником і подвійному громадянстві підсудного.
Солдат Марків спростовує компрометуючі фотосцени та пояснює законність своєї служби у лавах Нацгвардії України. Хто б не ставив запитання, відповідаючи, солдат дивиться у бік судді і присяжних: свою невинуватість він доводить виключно їм.
Роль медіа у процесі
Багато матеріалу і розмов про справу, але вони, як і раніше, не проливають світло на головне: що сталося тоді травневого дня і який стосунок до того має боєць Марків?
Так підсумовує засідання адвокат захисту Раффаелле Делла Валле.
«Підзахисний підтвердив, що був чутливим до проблем журналістів на війні, попереджав їх не їхати у небезпечне місце, подарував жилет. Як можна думати, що він хотів убити журналіста?» – коментує Делла Валле підсумки допиту.
Адвокат від цивільних позивачів журналістської профспілки FNSI Джуліано Пізапія чекає заключних засідань і потім робитиме загальні підсумки. У п’ятницю, за його словами, виявилися цікаві подробиці для розуміння того, що сталося 24 травня 2014 року. Які саме подробиці його зацікавили, він не уточнив.
Батько загиблого Ріно Роккеллі каже в коментарі, що родині важко було відстежувати перебіг засідання через надмірно детальний аналіз місцевості, де загинув його син. А про розповідь підсудного додав: «Він військовий, і, звісно, захищав себе».
За стінами трибуналу помітну роль у процесі відіграють італійські медіа. Чим ближче процес до завершення, тим більше з’являється тенденційних матеріалів. Попри наразі відсутність «залізних» доказів, часто ЗМІ маніпулятивно поширюють версію прокуратури. При цьому не забувають акцентувати на «повній залі українських націоналістів у яскравих сорочках (вишиванках)», як це зробив у вечірніх новинах перший канал державної телекомпанії RAI.
Представники журналістських організацій, які виступають на суді цивільними позивачами, уникають коментарів про роль вояка Марківа в цій трагічній історії.
Вони повторюють про необхідність пошуку правди і солідарність із сім’єю загиблого.
«Ми будемо поруч з родиною Роккеллі аж до кінця процесу», – заявили Раффаеле Лоруссо і Джузеппе Джульєтті, керівники журналістської профспілки FNSI.
