«Азов» повернули на передову. Майже чотири роки цей підрозділ Нацгвардії був у тилу. Весь цей час військовослужбовці «Азову» виконували окремі бойові завдання, але їхню появу на лінії фронту не афішували. Зараз полк безпосередньо відповідає за свою ділянку фронту. Як воює «Азов» і чому командування Об’єднаних сил вирішило повернути Національну гвардію на передову? Про це – у матеріалі журналістів спеціального проекту Радіо Свобода «Донбас.Реалії».
Бійці «Азову» – знову на передовій. Вперше майже за чотири роки полк Нацгвардії отримав свою ділянку фронту.
Звичайно чекали, всі чекалиБоєць з позивним «Круглий»
«З окремих завдань їздили постійно, але щоб саме таким складом великим, зі своїми вогневими засобами, то ми вперше вийшли – звичайно, чекали, всі чекали», – розповідає військовослужбовець полку «Азов» з позивним «Круглий».
По відталому болоту, крізь лісопосадку журналісти «Донбас.Реалії» пробираються на позиції військовослужбовців.
«Це свіжі, це буквально кілька днів тому прильоти були», – показує на вирви від снарядів боєць.
На першій лінії фронту бійці «Азову» перебувають уже понад місяць, кажуть, встигли освоїтися.
«Казали вони (російські і підконтрольні бойовикам медіа – ред.), що заїхав «Азов» і типу знову повернули на передову, як вони люблять нас називати, «неонацистський батальйон», – посміхається боєць із позивним «Круглий».
На «опорнику» в «азовців» – усе, як у звичайної піхоти. Біля кулемета – боєць з позивним «Кефір».
«За ніч доводиться нормально так вистрілювати. Дуже багато людей через це в принципі пішло, тому що не було активних масштабних бойових дій. Ці люди хотіли б взяти участь в такому великому складі, як зараз. І для кожного, хто зараз тут перебуває, це певна радість», – каже військовий.
Поки розмовляємо, вдалині розривається декілька мін бойовиків. Бійцям «Азову» дозволяють відкрити вогонь у відповідь.
«Це були стабілізаційні дії – відпрацювали по вогневих засобах противника, живій силі противника. У відповідь, щоб дати відсіч їхній агресії», – пояснює заступник командира батальйонної тактичної групи полку «Азов» із позивним «Гоголь».
«Вже падало сюди (уламки снарядів – ред.), навіть коли ми були тут. Страху немає. А чого боятися? Це ж війна, ми свідомо сюди йшли», – додає боєць полку «Азов» із позивним «Кефір».
«Азов» з передової вивели у 2015 році – після операції в Широкині і Павлополі. Окремих бійців спецпідрозділу час від часу залучали до завдань на лінії фронту, але цього не афішували.
«Не афішувалося, тому що це підрозділи розвідки спеціального призначення, снайперські підрозділи спеціального призначення. Головне їхнє завдання – прихована робота, також були інші завдання – контрдиверсійна боротьба», – каже заступник командира батальйонної тактичної групи полку «Азов» із позивним «Гоголь».
«Таке застосування, фактично партизанське, не давало можливості застосувати «Азов» як єдину організаційну силу і діяти комплексно», – констатує журналіст, військовий експерт Юрій Бутусов.
За час перебування в тилу в «Азові» активно запроваджували стандарти НАТО і встигли потрапити в немилість американських конгресменів. Ті заборонили Україні використовувати військову допомогу США на потреби полку – через неоднозначну репутацію підрозділу на Заході.
Восени минулого року «Азов» задіяли у масштабних навчаннях спільно з підрозділами Об’єднаних сил. І, як зізнаються самі «азовці», вже тоді зрозуміли – скоро на передову.
«Президентська пропаганда змінила свою думку, раніше усі президентські блогери писали, мовляв, «Азов» – це приватна армія Авакова. А зараз, на щастя, пройшло багато років, і люди зрозуміли, що емоції емоціями, а є практичні речі. Увесь цей час люди тренуються – танки, артилерія і все, але застосовуються або нелегально, або маленькими групами», – зазначає Бутусов.
Ще один фактор, вважає Юрій Бутусов, який вплинув на повернення «Азову» на передову – нестача кваліфікованих і мотивованих кадрів. Минулого року, за даними Генштабу, із ЗСУ звільнилися близько 30 тисяч контрактників.
Усе-таки це більш раціональне використання боєздатного підрозділуБоєць із позивним «Гоголь»
«Я на це запитання відповісти не можу, тому що це кадрове забезпечення, але я вважаю, що справа в іншому. Усе-таки це більш раціональне використання боєздатного підрозділу», – каже заступник командира батальйонної тактичної групи полку «Азов» із позивним «Гоголь».
«Азов» – не перший підрозділ Нацгвардії на передовій після стабілізації лінії фронту. Навесні 2017 року на позиції в районі Світлодарської дуги зайшли бійці бригади швидкого реагування.
«Ділянка нашої відповідальності була дуже великою, людей завжди не вистачало», – пояснює військовослужбовець бригади швидкого реагування Національної гвардії України Віталій.
«Це не була просто робота на другій-третій лінії (фронту – ред.), ми безпосередньо брали участь у бойових діях», – зазначає прес-офіцер бригади швидкого реагування Нацгвардії України Андрій Куліш.
На передовій нацгвардійці воювали до зими минулого року. Розповідають: провели не одну спільну операцію з українською армією.
«На Світлодарській дузі я пробув дві ротації, у нас там змінилось дві бригади Збройних сил і взаємодія завжди налагоджувалась», – каже військовослужбовець бригади швидкого реагування Нацгвардії Віталій.
«Це була взаємодія на такому рівні, якої не було в 2014-2015 роках. Я думаю, що якби ми тоді мали таку дійсно ефективну взаємодію, то нам вдалося б уникнути дуже багато втрат», – додає Андрій Куліш.
Зараз на передовій полк «Азов» – також в оперативному підпорядкуванні однієї з бригад ЗСУ.
Після вогню у відповідь українських бійців запанувала тиша. Саме час покинути позиції. Наостанок «Донбас.Реалії» запитали: чому «азовці» вітаються і проводжають один одного не зовсім звично.
«Напевно, це пішло ще з давньої Спарти, здається, ще вони віталися до передпліччя, і таким чином свою довіру виявляли один одному, що у тебе в рукаві немає ні ножа, ні якогось предмета, яким ти можеш нанести своєму співрозмовнику якусь шкоду. Це символ того, що ми якось пов’язані одним рухом, робимо одну справу і довіряємо один одному повністю», – пояснює військовослужбовець полку «Азов» з позивним «Круглий».
Але на фронті, кажуть військовслужбовці «Азову», вони повністю довіряють і бійцям Збройних сил України. Але, жартують, під час зустрічі з ними обмінюються звичайним рукостисканням.
ДИВІТЬСЯ ПОВНИЙ ВИПУСК ПРОГРАМИ «ДОНБАС.РЕАЛІЇ»:
