У Раді Євросоюзу на рівні міністрів закордонних справ 18 лютого відбулося засідання, присвячене ситуації в Україні, консолідації підтримки ЄС стосовно посилення санкцій щодо Росії, питанню звільнення українських моряків і політв’язнів, відновлення вільного судноплавства в акваторії Азовського моря та припинення російської агресії проти України.
Міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічус, відповідаючи на запитання брюссельського кореспондента Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода Рікарда Юзвяка, прокоментував висновки дискусії про Україну.
– Я б сказав, що ми дуже близькі у своїх позиціях і оцінках. Також усі засуджують Росію щодо Керчі (дії Росії проти українських кораблів і їхніх екіпажів у листопаді 2018 року в Керченській протоці і в Чорному морі – ред.), а [українських] моряків все ще тримають під арештом [у Росії]. Ми не бачимо руху з боку Росії.
Ми також вимагали вільного судноплавства, яке, відповідно до міжнародних конвенцій, повинне бути [забезпечена], і багато колег підтвердили, що Азовське море не є власністю Росії. Отже, всі ці заяви важливі, тому що позиції однакові. Тому я дуже радий, що нам вдалося досягти політичної домовленості щодо санкцій [проти Росії] через це: так, скоро це станеться. І це, мабуть, головна оцінка.
Звичайно, всі говорять про необхідність продовжувати реформи, як завжди. Знаючи, що зараз триває виборчий процес [в Україні], дуже важко, можливо, [очікувати] непопулярних кроків від українців, але, тим не менше, ми все ще моніторимо ситуацію дуже ретельно, і не тільки моніторимо.
Я дуже вітаю висновки експертної групи [ЄС], яка нещодавно була скерована в район поблизу Маріуполя, і їхні висновки були такими ж, як і наші, коли ми, декілька міністрів [ЄС], відвідали цей регіон. Так що [вони досягли] такої ж оцінки: що [українцям] потрібна підтримка соціальних програм, робочих місць – для молоді, особливо, інфраструктури, транспорту, які необхідно вирішувати. І це не даремно, тому що виділені ресурси на це – 280 мільйонів євро на підтримку східноукраїнських регіонів, особливо тих, які є найбільш вразливими, як Маріуполь, це повністю ізольований регіон. Ми це відчули самі, як я сказав. Отже, це хороша дискусія, і хоча сьогодні не було ухвалено жодних рішень, все ж деякі рішення перебувають у процесі, і цей процес є позитивним.
– Ви говорите про санкції, над якими зараз працюють дипломати, і є згода щодо цього. Чи можете ви розповісти нам трохи більше про це?
Ми були б більш ефективними, якби ми вживали заходів швидко, оперативно і сильно
– Дуже важливо мати санкції як факт, я б сказав, тому що ми домовилися про те, що якби щось пішло не так, ми повинні реагувати. Я можу відразу сказати, що я хотів би реагувати швидше, ви знаєте, тому що [напад на кораблі] був наприкінці листопада [2018-го], нагадаю, а тепер у нас середина лютого. Отже – занадто довго. Ми були б більш ефективними, якби ми вживали заходів швидко, оперативно і сильно. Але це добре, [все ж] – ми розуміємо, що для декого [із країн-членів ЄС] досягти цього [вимагає] додаткових зусиль, і ми це цінуємо. Чимало хто з тих, хто ухвалює рішення, потребує для цього часу, але, тим не менш, важливо, що ми майже отримали результат.
– Але чи не занадто малий і чи не надто запізнілий? Ми говоримо про санкції проти російських громадян, які причетні до затримки та утримання за ґратами українських моряків, а ці росіяни, мабуть, не володіють активами або не їздять до Європи…
– Це саме те, що я хотів донести. Але, тим не менше, сам факт, що ми відреагували на те, що сталося, важливий, тому що інший варіант був би – ніяких реакцій. Я вважаю, що це не варіант, тож візьмімо те, що є, що реалістично, і я сподіваюся, що ми продовжимо цей консенсусний підхід і продовжуватимемо оцінювати ситуацію в Україні і підтримувати Україну, як я вже сказав – це дуже важливо. Хоча я згоден – іноді цього занадто мало, іноді занадто пізно.
Над перекладом і публікацією працювала Людмила Ваннек.
