Ron Synovitz
Ті самі російські «тролі» в соцмережах, які розпалювали ворожнечу перед президентськими виборами у США 2016 року, можливо, також відіграли мимовільну роль у виникненні всесвітньої кризи в охороні здоров’я, вважають дослідники.
Ці «тролі» могли зробити свій внесок у спалах кору в Європі 2018 року, який забрав життя 72 людей і вразив понад 82 тисячі осіб – головно у країнах Східної і Південно-Східної Європи, які й раніше ставали ціллю кампаній дезінформації, що йшли з Росії.
Експерти у США і Європі зараз працюють над тим, як оцінити вплив кампаній російських «тролів» і «ботів» на розповсюдження цього захворювання – тим, що ті поширювали медичну дезінформацію і посилювали сумніви серед громадськості щодо необхідності щеплень.
Дослідження вже задокументували, як кіберкампанії російського «Агентства інтернет-досліджень» із Санкт-Петербурга, так званої «ферми тролів», що її звинувачували у втручанні у президентські вибори у США 2016 року, із 2014-го штучно розпалювали в соцмережах суперечки щодо щеплень, що розмивало в суспільстві довіру до цих щеплень.
А тепер Всесвітня організація охорони здоров’я попереджає, що сумніви щодо щеплень створили одну з найбільших загроз здоров’ю людей у всьому світі.
ВООЗ реєструє 30-відсоткове зростання захворюваності на кір у всьому світі і нову появу цього захворювання в тих країнах, де, як вважали, вже близькі до його повного подолання.
І тепер дослідники у США і Європі докладають нових зусиль, щоб зрозуміти питання з «комплексом недовіри» – коли люди уникають щеплень для себе і своїх дітей.
В Університеті Дюк у штаті Північна Кароліна у США над тим, щоб вивчити це і дати відповідь на медичну дезінформацію в інтернеті, працює центр наукових даних у галузі охорони здоров’я, відомий як The Forge.
Його директор Роберт Каліфф, колишній уповноважений Адміністрації продовольства і медикаментів США, казав, що медична дезінформація може стати «тією проблемою нашого часу, що вимагає найпершого пріоритету».
За його словами, боротьба з кампаніями дезінформації щодо щеплень і вакцин стала нині складнішою – як свідчать дослідження, велика частка дописів у соцмережах є елементом «кібервійни, підтриманої державою, особливо Росією».
А Катаріна Кізліх, політолог із Університету Відня в Австрії, писала, що «сумніви щодо щеплень можна пояснити з політологічної перспективи».
За її словами, аргументів проти щеплень повно скрізь, і це гарантує, що перед політиками і працівниками охорони здоров’я залишатиметься виклик – намагатися достукатися до «громадян, скептично налаштованих до вакцин».
«Негативна дезінформація онлайн»
Фахівець ВООЗ із вакцин Катріне Хаберсот каже Радіо Свобода, що дезінформація – лише один із чинників, які стоять за занепадом рівня вакцинації останнім часом у східноєвропейських і південносхідноєвропейських країнах, у яких значно зросла захворюваність на кір.
Серед інших чинників, каже вона, – самозаспокоєння щодо загрози захворювання і питання щодо зручності послуги щеплення й довіри до медиків, які проводять кампанії вакцинації.
В Україні, яка найбільше потерпіла від епідемії кору 2018 року, також значно скоротилися можливості щеплення і запаси вакцини протягом воєнних 2015–2016 років.
«Ми насправді недостатньо знаємо про вплив дезінформації в інтернеті на наміри і дії щодо вакцинації, – каже Хаберсот. – Напевно ми знаємо те, що в цьому є елемент «кімнати з відлунням» (поняття з теорії засобів інформації: віра в якусь ідею чи впевненість у ній посилюється і зміцнюється, коли цю ідею постійно повторюють у закритій системі – якою може бути і група однодумців у соцмережах – ред.).
«Можливо, ми ніколи всього не дізнаємося, але сподіваюся, що цьому будуть присвячені й нові дослідження, щоб ми знали, наскільки варто боятися негативної дезінформації в інтернеті і як проти неї діяти», – каже вона.
Для цього, за словами Хаберсот, Європейське регіональне управління ВООЗ нещодавно започаткувало «стратегічні відносини» з Міністерством охорони здоров’я Росії. Вони працюють разом із дослідниками з Німеччини, щоб розробити рамковий проект вивчення сумнівів щодо щеплень у контексті російської і східноєвропейської культури. На результати дослідження очікують десь у середині 2020-х років.
Найбільш уражені
Якщо це вийде, каже Хаберсот, цей рамковий проект можна буде запровадити і в дослідженнях ВООЗ в інших країнах, де рівень вакцинації впав, а захворюваності на кір зросла – зокрема, в Україні, Грузії, Сербії, Румунії, Молдові, Казахстані й Киргизстані.
«У таких країнах, як Пакистан чи Афганістан, існує багато нерозуміння, – пояснює Хаберсот. – Безліч дезінформації приводить пацієнтів до рішення не захищати своїх дітей від небезпечних захворювань».
У Європі рівень вакцинації високий, але в усіх країнах є специфічні групи населення з меншим покриттям, зазначає вона.
«Протягом років число людей із цих груп, незахищених від захворювання, зростає, – каже фахівець. – І в якийсь момент їх стає досить для того, щоб хвороба могла розповсюдитися. І от з’являється хтось хворий на кір – і хвороба відразу розповсюджується, бо людей, які можуть передавати її, вже досить багато, і взяти це поширення хвороби під контроль нелегко».
Дані, які ВООЗ опублікувала на початку лютого, підтверджують, що Східна і Південно-Східна Європа взяли на себе весь тягар епідемії кору 2018 року.
В Україні за 2018 рік було 53 тисячі 200 підтверджених випадків захворювання на кір і 15 смертей від цієї хвороби. Також серед найбільш потерпілих були Сербія, Росія, Грузія і Румунія – в них разом зареєстровано ще 8 тисяч 400 випадків захворювання і 40 померлих від нього: ВООЗ зареєструвала минулого року 22 смерті в Румунії, 14 у Сербії, три у Грузії і одну в Росії через кір.
Російська кампанія «тролів»
Дейвід Бронятовскі, професор Університету Джорджа Вашингтона у столиці США, задокументував, як «тролі» з «Агентства інтернет-досліджень» розпалювали суперечки навколо щеплень у США і «підривали суспільний консенсус щодо вакцинації», починаючи з 2014 року.
Як каже Бронятовскі в інтерв’ю Радіо Свобода, він не знайшов доказів, щоб Росія намагалася послабити західні демократії, переконуючи людей перестати робити щеплення. Відомі «тролі», що прикидалися в соцмережах нормальними людьми, радше починали обговорювати тему щеплень у рамках своєї стратегії розпалювання політичної поляризації.
«Це відома стратегія: влізти в групу за інтересами до якогось конкретного питання чи теми і поступово намагатися внести в її обговорення нові речі», – пояснює він.
Дістаючись до вразливої підгрупи і здобуваючи послідовників із цієї підгрупи в соцмережах, каже Бронятовскі, російські тролі наводили своїх послідовників на те, щоб ті поширювали повідомлення і про інші питання, що відповідають лінії Кремля.
Вони, зокрема, ввійшовши до групи супротивників вакцинації, поширювали дописи від відомих борців зі щепленнями, щоб здобути довіру до себе.
Російські «тролі» і «боти», каже Бронятовскі, позірно однаково представляли аргументи і за, і проти вакцинації, але непропорційно розповсюджували сумнівні аргументи скептиків щодо щеплень і тим допомагали додавати легітимності цим твердженням. При цьому вони також привертали увагу до таких гарячих тем, як міжрасові відносини чи свобода вибору.
Наприклад, один із твітів підтвердженого російського «троля» заявляв: «Обов’язкова вакцинація порушує свободу релігії, гарантовану конституцією». Інший наводив на думку, що урядові США не можна вірити, таким запитанням: «А ви знаєте, що існує таємна урядова база даних про дітей, які зазнали шкоди від щеплень?»
Як каже Бронятовскі, інші російські «тролі» розпалювали у твітері недовіру до фармацевтичних компаній і просували самозаспокоєння щодо необхідності щеплень думкою про те, що вакцини не потрібні, бо призначені переважно проти відносно нешкідливих хвороб.
Інші російські «тролі» роздмухували страх, пишучи таку медичну дезінформацію, як «Природні інфекції завжди дають кращий імунітет, ніж вакцини», або «Чи знаєте ви, що вакцини спричиняють аутизм?»