Доступність посилання

ТОП новини

Більшість рейтингів кандидатів є «дутими» (огляд преси)


Голосування на одній з виборчих дільниць Києва під час виборів президента України, 25 травня 2014 року
Голосування на одній з виборчих дільниць Києва під час виборів президента України, 25 травня 2014 року

Президентська виборча кампанія набирає обертів. Потенційні кандидати навипередки озвучують свою першість у рейтингах, однак більшість із них «дуті», стверджує «Голос України». Настрої електорату змінюються постійно. На думку координатора Громадянської мережі «Опора» Ольги Айвазовської, підтримка того чи іншого кандидата часто залежить від настрою, новин, подій у країні. Тож агітація в основному спрямована на тих виборців, які ще не визначилися, за кого голосуватимуть. А це 30% виборців. Саме ця група є цільовою аудиторією політтехнологів, рекламної кампанії, підкупу виборців тощо. Докладніше йдеться в матеріалі «Вибори-2019. Маємо обрати не лише яскраву особистість, а й компетентного керівника держави».

Газета «Голос України» нагадує, що рівно сто років тому, 22 січня 1919-го, у Києві на Софійській площі під час проголошення Акта злуки УНР і ЗУНР пролунало вікопомне «Однині воєдино»…». Українцям тривалий час втлумачували, що вони не здатні на самоідентифікацію, на створення власної держави, зазначає експерт видання. Радянській владі було невигідно досліджувати історію українського державотворення. Однак, унікальний документ доби Української революції 1917–1921 років – Акт Злуки ще раз нагадує: Україна є. На думку історика Євгена Кучерука, цей документ на рівні «Руської правди», універсалу Богдана Хмельницького, Конституції Пилипа Орлика, IV Універсалу Центральної Ради, яким було проголошено незалежність Української Народної Республіки, Декларації про незалежність України. Проголошення Соборності експерт називає основоположною подією української історії, завдяки якій держава існує в сучасних координатах. Стаття називається «Од синього Дону до сивих Карпат одна нероздільна родина».

Дописувач газети «День» історик Іван Гошуляк стверджує, що українофобія в сучасній Росії, щедро замішана на неймовірних вигадках, ненависті і злісній брехні щодо всього українського буквально полонила її інформаційний простір. У кандидата історичних наук склалось враження, що вона стала немовби повітрям, яким там дихають і без якого задихнуться. Щоб переконатися в цьому, він радить хоча б зрідка дивитися російські телевізійні шоу або знайомитися з публікаціями в пресі. Аналізуючи сучасну зовнішню політику Росії, спрямовану на відродження неоімперії й досягнення геополітичного реваншу за поразку у Холодній війні з ненависним їй Заходом, дописувач усе більше переконується в тому, наскільки пророчим виявилося передбачення відомого російського релігійного мислителя, історика і публіциста Георгія Федотова. Майже сім десятиліть тому він писав: «Як забезпечити мир і в майбутньому від навислої над ним загрози російської агресії? Більшовизм помре, як вмер націонал-соціалізм. Але хто знає, які нові форми прийме російський фашизм і націоналізм для нової російської експансії?». На жаль, як зазначає історик, весь цивілізований світ, і насамперед сучасні українські політики не дослухалися до цього попередження. Автор вважає, що найбільша провина сучасної української провладної політичної еліти полягає в тому, що вона проігнорувала повчальний кількарічний досвід українсько-російських відносин і недооцінила загрозу новітньої російської експансії. Зовнішня політика незалежної України тривалий час безпорадно хиталася між Сходом (Росією) і Заходом, аж поки не було упущено вікно можливостей для вступу до НАТО.

2019 року Україна має сплатити $14,7 мільярда. Погасити треба $8,4 мільярда внутрішньої заборгованості та $6,3 мільярда – зовнішньої. Однак, як стверджує «Газета по-українськи», виплата зовнішнього боргу не вплине на добробут українців, як це було 2015-го. Українська економіка достатньо зміцнилася, переконує економічний експерт видання Олександр Охріменко. Він вважає, що причин для паніки немає. Україна зможе спокійно пережити цей рік.

Газета «День» розповідає, чому варто перечитувати Оруелла. Видання нагадує, що Джордж Оруелл, всесвітньо відомий майстер такого унікального «реалістично-фантастичного» жанру, як антиутопія. У країнах Заходу він був визнаний класиком, однак у колишньому СРСР перебував під цілковитою забороною. Чому так трапилося? Бо Ерік Артур Блейр блискуче дослідив, як «генетично» притаманна будь-якій деспотичній владі нетерпимість до інакодумства (а СРСР, як і Німеччина 30-х років, був тут просто класичним зразком) неминуче призводить до фізичного знищення носіїв «мислєзлочинів» (слово-винахід Оруелла), до абсолютного панування вказівок та ідей «Старшого брата», таємничого й страшного, до «єдино правильного» тлумачення теперішнього, майбутнього, і, що найголовніше, минулого – про нього дозволено знати тільки те, про що вкаже Старший брат! Більше про творчість письменника і паралелі із сьогоденням йдеться в публікації «Хвороба спотвореної свідомості».

  • Зображення 16x9

    Ірина Біла

    На Радіо Свобода працюю з кінця 1990-х. Закінчила Київський університет культури і мистецтв – інформаційна, бібліотечна та архівна справа.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG