В Україні через воєнний стан почали скасовувати міжнародні змагання або переносити їх у столицю. Чому через чотири роки від початку війни на сході України змінилася риторика західних країн? Чому, маючи вдосталь доказів про агресію Росії, лише воєнний стан змінив ставлення до ситуації в Україні? Чи ці події взагалі не пов'язані?
Серпень 2014 року. Групі журналістів, у складі якої Максим Левін (LB.ua), Маркіян Лисейко («Укрінформ»), Іван Любиш-Кірдей, Георгій Тихий (німецьке телебачення ARD), вдається вирватися з оточення в Іловайську. Кореспонденти зізнаються: пережили другий день народження.
Журналісти бачили на власні очі, що відбувалося в Іловайську, відчули на собі, як важко було звідти вибратися. Ці події стали основою документального фільму «Смертоносна війна в Україні: втеча з Іловайська» німецького каналу ARD. Протягом тижня Іван Любиш-Кірдей та Георгій Тихий супроводжували український добровольчий батальйон «Миротворець» та задокументували, як опинившись в оточенні у невеличкому Іловайську, ті відбивають напади російських гібридних сил. Фільм про відчайдушну та смертоносну боротьбу українських воїнів здобув нагороду в номінації «кризовий репортаж» на Deutscher Kamerapreis.
Лютий 2015 року. На 51-й Мюнхенській конференції з питань безпеки президент України Петро Порошенко демонструє світу паспорти і військові квитки солдатів і офіцерів Росії, які воювали на сході України.
«Це найкращий доказ агресії і присутності російських військ… російських солдатів і офіцерів, які «заблукали» на сто кілометрів від кордону на танках, повних боєприпасів, і вбивають моїх солдатів, убивають цивільних українських мешканців», – наголосив тоді Порошенко.
За словами президента, на той момент в боях за захист батьківщини загинули вже 1432 українські солдати, також були вбиті понад 5 тисяч 600 мирних жителів, їхнє число все зростає.
Грудень 2016 року. З’являється перша публічна оцінка обстрілів Росією через кордон українських військ на Донбасі влітку 2014 року – звіт Bellingcat. У документі підтверджується, що Росія умисно здійснила тисячі артилерійських і мінометних ударів у перші місяці конфлікту на Донбасі, участь у якому Москва і досі заперечує.
Грудень 2017 року. Міжнародна розслідувальна група Bellingcat опублікувала інтерактивну мапу з координатами, звідки, за її інформацією, Росія і підконтрольні їй сили бойовиків обстрілювали східну частину Україну влітку 2014 року.
Травень 2018 року. Bellingcat у новому звіті вперше встановлює причетність російського військового до збиття малайзійського «Боїнга» над територією східної України в 2014 році.
Звіт організації оприлюднили після того, як 24 травня голова міжнародної Спільної слідчої групи (JIT) у Нідерландах заявив, що зенітно-ракетний комплекс «Бук», із якого збили пасажирський літак рейсу MH17, належав 53-й бригаді військ протиповітряної оборони Росії, базованій у місті Курську.
За інформацією Bellingcat, причетний до збиття літака Олег Іванников відомий під іменами «Оріон» та «Андрєй Івановіч». Цей чоловік фігурує в документах угруповання «ЛНР», а також на записах перехоплених телефонних розмов, опублікованих міжнародною Спільною слідчою групою з розслідування катастрофи (JIT).
«Bellingcat із дуже високою впевненістю визначив, що під час падіння МН17 Олег Іванников був офіцером Головного управління Генерального штабу Міністерства оборони Росії (ГРУ) і виконував цю функцію принаймні до вересня 2017 року», – йдеться у повідомленні на сайті розслідувачів.
За інформацією групи, Іванников прибув до України в першій половині 2014-го і перебував тут щонайменше до початку 2015 року. А до подій на сході України працював під псевдонімом «Андрєй Івановіч Лаптєв» як «міністр оборони та надзвичайних ситуацій» (2006–2008 роки) у самопроголошеній «Республіці Південна Осетія» – грузинському регіоні, який Росія визнала незалежним.
Реакція західних партнерів звичайно є – санкції та постійні заклики Росії зізнатися у своїх діях. На той час в Україні триває «звичайне життя» – проводять «Євробачення», фінали Ліги чемпіонів, міжнародні турніри, концерти. Все змінюється після запровадження воєнного стану в деяких областях України.
Спочатку скасували вечір нового турніру жіночого боксу, в рамках якого мали зустрітися «Українські левиці» проти збірної Польші.
«З величезним жалем повідомляємо, що вечір Ліги жіночого боксу 19 грудня скасовується, а виступи команди «Українських левиць» переносяться. Це пов'язано із введенням в Україні воєнного стану», – написали у Facebook організатори.
А потім стало відомо, що і УЄФА закликає перенести матчі донецького «Шахтаря» в Лізі чемпіонів з Харкова до Києва, а також «Ворскли» у Лізі Європи – з Полтави до столиці.
То чому ж західних спортсменів більше налякав закон про воєнний стан, ніж сама війна?
Керівник фонду «Майдан закордонних справ» Богдан Яременко вважає: казати, що змінилася політика саме урядів інших країн до ситуації в Україні, неправильно, адже спортивні та культурні заходи скасовують не уряди, а конкретні організації.
«Я особливої реакції урядів – країн-партнерів України – на введення воєнного стану не бачу. Але враховуючи, що воєнний стан має певну юридичну складову, звичайно, що люди на це реагують. Не може не реагувати бізнес, не реагувати громадяни, зрештою, не може не реагувати і уряд в плані інформування своїх громадян про те, що відбувається в Україні. Вони мають інформувати про події, які можуть вплинути на безпеку, благополуччя, або якісь правові обставини перебування своїх громадян, а також дати рекомендації – їхати чи не їхати. Це їхні зобов'язання», – каже міжнародний експерт Богдан Яременко.
Також експерт зазначив, що президент України запровадив воєнний стан у рамках очікування можливої агресії від Росії, а тоді запитання – навіщо в Україну їхати, якщо є така небезпека? Це звичайна реакція, вважає Яременко.
Наприклад, у Туреччині впродовж двох років діяв надзвичайний стан, але потік українців туди на відпочинок майже не зменшувався, кажуть фахівці.
Читайте також: Воєнний стан: як це відбувалося в інших країнах
ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС.РЕАЛІЇ:
Радіо Свобода опублікувало цей матеріал у рамках спецпроекту для жителів окупованої частини Донбасу. Якщо у вас є тема для публікації чи відгук, пишіть нам: Donbas_Radio@rferl.org
