Країни НАТО своїми каналами вимагатимуть від Росії звільнення моряків – результати екстренного засідання Комісії Україна-НАТО
Звільнення членів екіпажів українських військових кораблів, вимоги розблокувати морський рух через Керченську протоку й досягнення деескалації напруження, – такі основні результати засідання Комісії Україна-НАТО, скликаного в екстренному порядку на вимогу офіційного Києва.
«Україна представила всі докази агресії Росії в Керченській протоці й всі в НАТО зрозуміли, що відбувається. Були ухвалені рішення звільнити всіх моряків, і країни-союзниці вимагатимуть це від Росії через свої контакти. По-друге, для України має бути розблокована протока. Й останнє – деескалація напруження та вирішення всієї цієї ситуації», – пояснив у штаб-квартирі НАТО голова Представництва України Вадим Пристайко.
Зі свого боку, генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ закликавши Росію припинити свої агресивні дії, запевнив, що блок намагається знайти шляхи подальшої підтримки України, а Москва за свої дії має нести відповідальність.
Західний аналітик Аріяна Ґіць закликає до обрежного прочитання новин, які йдуть з Росії. «Як і з багатьма значущими подіями, російський напад на Україну у Керченській протоці підняв хвилю повної нісенітниці та брехні стосовно внутрішньої політики України та міжнародних справ. Читайте (новини) мудро».
Представники західних країн висловили підтримку України. Зі спільною заявою про це від імені США, Великої Британії, Нідерландів, Польщі, Франці і Швеції виступила постійний представник США в ООН Ніккі Гейлі.
Вона, зокрема, назвала провокацією саме дії Росії. Її напад на українські кораблі є «небезпечною ескалацією і порушенням міжнародного права», наголосила Гейлі.
На фото – український моряк Андрій Артеменко.
За словами віце-спікера парламенту Ірини Геращенко, він – один серед тих, хто опинився в полоні.
Його батько Анатолій Артеменко розповів, що син уклав вже другий контракт з Військово-морськими силами Збройних сил України, а востаннє він спілкувався з Андрієм півтора тижні тому.
Читайте більше про моряків, які ймовірно опинились у полоні, у нашому матеріалі.
У Верховній Раді виступає народний депутат Юлія Тимошенко. Вона висловлює воєнний стан, але при цьому просить виключити з указу президента третій пункт, назвавши його «руйнацією житя українців»: «Батьківщина» за воєнний стан, але не за такий (бо цей про руйнацію прав і свобод). Ми не бачимо необхідність, навіщо зараз це робити».
А тим часом в київських обмінниках валюти:
Цікаве спостереження голови Інституту національної пам'яті Володимира В'ятровича:
У Берліні проходить акція на підтримку України:
Політичний журналіст Марк Мюррей в соцмережах ставить питання:
«Протягом останньої доби Трамп твітнив про мігрантів, «60 хвилин», Фундацію Клінтона і НАТО, але не про це»
Американський журналіст Саймон Островський пише: «Пам'ятаєте, як Трамп сказав, що Обама дозволив Росії забрати Крим? Тепер Трамп дає Росії забрати Азовське море?»
З 19-го століття з запровадженням воєнного режиму зіткнулася 81 країна – від США, Китаю, Канади та Японії до Лівії, Сирії та Туреччини.
В 1981 році це пережила і Польща. І ось що там відбувалось:
- У грудні 1981 року генерал Войцех Ярузельський запровадив у Польщі воєнний стан для придушення руху протесту на чолі з першою незалежною профспілкою «Солідарність».
- Як заявляв сам Ярузельський, так він не допустив збройного втручання СРСР в польські справи.
- Історики досі сперечаються про те, чи була реальна можливість вторгнення у 1982 році до Польщі військових частин Варшавського договору.
- У грудні 1981-го комуністична влада кинула до в’язниць понад десять тисяч членів опозиційної «Солідарності», а також відомих польських інтелектуалів. Понад 100 опозиціонерів та учасників робітничих страйків загинуло.
- Ярузельський на 30-річчя запровадження воєнного стану попросив у поляків пробачення за завдану їм кривду. Але висловив переконання, що вчинив правильно, наголосивши, що таким чином рятував польський народ.
- Після встановлення у Польщі демократії питання про долю Ярузельського було предметом бурхливих суперечок у польському суспільстві.
- Частина антикомуністичних діячів домагалася засудження й ув’язнення генерала-диктатора.
Про досвід інших країн у запровадженні воєнного стану читайте у матеріалі.
Із заявою виступив також міністр зовнішніх справ Великої Британії:
«Сполучене Королівство засуджує російську агресію проти українських суден, які вчора прямували до Азовського моря, а також насильне захоплення трьох українських суден і їхніх екіпажів».
Тим часом у столиці Чехії:
Президент Петро Порошенко у Верховній Раді про Радбез ООН: «Росії ніхто не вірить. Український проект був підтриманий абсолютною більшістю голосів»
Президент Петро Порошенко у Верховній Раді: «Зараз ми, як ніколи потребуємо об'днання, нам треба буде ухвалити надважливе рішення про воєнний стан, який буде застосований винятково у випадку наземної російської агресії. Щойно російський солдат перетне кордон, я не буду втрачати жодної секунди, аби забезпечити захист української землі. Я вніс новий проект указу, в якому термін дії воєнного стану буде скорочений до 30 діб. На сьогоднішній день він зареєстрований у ВР, офіційно внесений на заміну. І зараз ви будете голосувати саме за нього»
Президент Петро Порошенко у Верховній Раді називає області, в яких пропонує ввести воєнний стан: це Вінницька, Луганська, Миколаївська, Одеська, Сумська, Харківська, а також Чернігівська, Херсонська і внутрішні води Керченської акваторії
У Верховній Раді починається голосування за запровадження воєнного стану.
267 голосів "за". Верховна Рада запровадила воєнний стан в окремих областях України на 30 діб. Андрій Парубій заявив, що готовий одразу закон підписати.
Батько одного з захоплених у полон українських моряків:
Міністр закордонних справ Албанії Дітмір Бушаті висловлює глибоке занепокоєння щодо подій на Керченській протоці.