П’ятого листопада у Палаті громад Парламенту Об’єднаного Королівства Великої Британії і Північної Ірландії відбулася зустріч родичів українських громадян, нелегально утримуваних у Росії й окупованому нею Криму, та українських правозахисників із депутатом від Консервативної партії і членом комітету з закордонних справ Робертом Сіллі.
Марія Томак із Медійної ініціативи за права людини (МІПЛ) передала британському політику список росіян і українців, що їх МІПЛ вважає причетними до катувань українців, яких нелегально утримують у російських та кримських в’язницях і СІЗО.
Родичі українських громадян, утримуваних зараз Росією, впевнені, що питання їхнього звільнення в першу чергу можна вирішити завдяки потужній міжнародній підтримці.
Член британського парламенту і прихильник антиросійських санкцій Роберт Сіллі запевнив, що комітет із закордонних справ, в якому він засідає, вимагатиме від уряду включити імена причетних до катувань у британський «акт Магнітського». Хоча, як зазначає Сіллі, успіх тут не гарантовано.
Такі зустрічі для українських правозахисників Марії Томак і Ігоря Котелянця – не рідкість. Правозахисники уже побували зі схожими візитами у Франції та Італії. Впродовж нетривалої подорожі до Лондона, окрім Роберта Сіллі, вони передали списки Міністерству закордонних справ Британії, а також низці неурядових організацій, зокрема Amnesty International та European Human Rights Advocacy Centre.
«Ми зустрілися з кількома дуже авторитетними неурядовими організаціями. Такими, які дійсно є потужними і голос яких дійсно має значення», – наголошує Томак. Так, European Human Rights Advocacy Centre давно займається порушенням прав людини в Росії, а від початку війни на Сході України активно займається і справами на українській території.
У Британії правозахисники були приємно здивовані тим, що пропозиція зустрітися і обговорити ситуацію із незаконно ув’язненими в Росії українцями надійшла від члена британського парламенту Роберта Сіллі. Зокрема, щире зацікавлення британської сторони допомогти відзначив батько Павла Гриба, якого ФСБ Росії викрала з території Білорусі.
Марія Томак сподівається, що зустріч із консерватором допоможе організувати дебати у стінах парламенту щодо порушення Росією прав людини загалом і українських громадян зокрема. Принаймні, попередня реакція на пропозицію була позитивна, каже правозахисниця.
Ігор Котелянець відзначає, що і українська діаспора, і посольство України у Великій Британії є набагато активнішими, ніж в інших країнах Європи. З іншого боку, Велика Британія є саме тією країною, яка має власний еквівалент американського «закону Магнітського», і саме тому українські правозахисники намагаються зосередити свою увагу на таких країнах.
Активісти сподіваються, що їм вдасться переконати уряд Британії внести у свій «акт Магнітського» фігурантів такого ж списку у США, який набагато ширший за аналогічні списки країн ЄС. У списках, які склали українські правозахисники, є принаймні одне прізвище, яке зустрічається і в американському санкційному акті – це голова Слідчого комітету Росії Олександр Бастрикін. Внести його у «список Магнітського» у Британії може бути найлегше, бо його причетність до порушення прав людини вже визнана одним із головних партнерів Об’єднаного Королівства.
Після «брекзиту» Велика Британія зможе самостійно вирішувати питання накладання санкцій, не залежачи від проросійських настроїв деяких урядів ЄС. Зокрема, 5 листопада Роберт Сіллі висловив надію, що політика Британії залишатиметься суворою, бо приклад реакції уряду на отруєння Скрипалів був «доволі разючим».
Ігор Котелянець поділяє його оптимізм.
Марія Томак каже, що українські активісти обрали підтримку саме санкційного шлях, а не юридичного, бо він є більш ефективним. За її словами, механізми міжнародного розслідування дуже часто є повільними, а інколи і неможливими. Тому правозахисники сподіваються перевести боротьбу у політичну площину.
Аби співпрацювати з міжнародними урядами на державному рівні, дуже важливим є включення осіб, причетних до катувань, до урядових санкційних списків, За інформацією посольства України у Британії, такі перемови із британським МЗС уже ведуться, і відомство налаштоване на співпрацю.
Із доказів, які є у МІПЛ, переважна кількість – це документи, які свідчать про відмову розслідувати скарги потерпілих, а також свідчення свідків у судових процесах над українськими громадянами. Об’єднання родин політв’язнів, яке очолює Ігор Котелянець, збирає докази тортур, які отримує від своїх учасників, і потім передає їх МІПЛ для складання списків і організації зустрічей із закордонними партнерами. Доказова база, яку надають правозахисники закордонним відомствам і неурядовим організаціям, також складається і з інформації з відкритих джерел – такої, як, наприклад списки прокурорів і суддів у справі Олега Сенцова, бо цей процес був відкритим.
