Новий театральний сезон на окупованій частині Донбасу. Які спектаклі грають по той бік лінії розмежування? Чи ходять взагалі в театри в окупованих містах? І чому мистецтво стає особливо важливим під час війни? Про це – в матеріалі журналістів проекту Радіо Свобода «Донбас.Реалії».
Попри окупацію і бойові дії, на Донбасі працюють театри і ставлять вистави. І на вулицях Донецька можна зустріти чимало справжніх театралів.
Це повинно змушувати нас жити далі
«Люди повинні відволікатися від усього того, що відбувається в місті, в країні. Це повинно змушувати нас жити далі», – каже донеччанин.
Жителі Донецька ходять в театр, попри ціни.
Найдешевший квиток виходить 250 рублів. Це дорогувато
«Найдешевший квиток виходить 250 рублів (приблизно 107 гривень – ред.). Це дорогувато, звичайно, дорогувато. Беручи до уваги, яка зараз пенсія у людей, скажімо, які заробітки у людей», – зізнається жінка.
У театрі «Донбас опера» дають «Пікову даму» Чайковського. На прем’єру прийшли не лише донеччани.
«Ми з Макіївки приїхали», – розповідає жінка, в очікуванні на початок вистави.
«Це прем’єра. Перший раз в Донецьку – вирішили відвідати», – каже чоловік.
Класика – популярна серед глядачів. У Донецькому театрі опери і балету – аншлаг.
Ми бачимо людей будь-якого віку
«Ми бачимо людей будь-якого віку: починаючи від дітей і закінчуючи літніми людьми. Зараз всі-всі відвідують», – розповідає чоловік.
«Раніше більше дорослі ходили, а зараз багато молоді», – додає жінка.
«Прийшла, бо люблю Чайковського», – каже жителька окупованого Донецька.
«Зараз, мені здається, люди навіть частіше ходять. Тому що хочеться якось жити», – каже відвідувачка театру.
Звучить третій дзвінок, глядачі поспішають до зали, оркестр налаштовує інструменти, гасне світло. На кілька годин в цьому залі всі забудуть про проблеми і труднощі.
Хліба чи видовищ? І чи потрібен взагалі театр, коли стріляють?
«Не те що необхідний, а вкрай необхідний», – переконаний донеччанин.
Це одна з найкращих розваг, що залишилася
«Безумовно, потрібен. Особливо зараз, тому що в Донецьку – це одна з найкращих розваг, що залишилася», – каже дівчина.
«Необхідний. Просто необхідний. Це бальзам для душі», – посміхається жінка.
«Це дуже таке питання слизьке і часто ми його ставимо собі – чи потрібні такі свята? Ви знаєте, потрібні. Це піднімає і дух, і все-таки трішечки пом’якшує і моральний удар, скажімо, по нервах. Людям потрібні позитивні емоції. А де як не в театрі ми їх отримуємо?!» – переконана відвідувачка театру.
Культура – це та опора, на яку ми повинні спиратися, попри все
«Людина чим відрізняється від тварини? Культурою. Ми повинні пам’ятати, що ми люди. І культура – це та опора, на яку ми повинні спиратися, попри все», – відповів житель Донецька.
ДИВІТЬСЯ ПОВНИЙ ВИПУСК ПРОГРАМИ «ДОНБАС.РЕАЛІЇ»:
