Гості програми «Ваша Свобода»: Богдан Бондар, начальник командного центру Генштабу ЗСУ; Ольга Решетилова, журналіст, волонтер, співкоординатор «Медійної ініціативи за права людини».
Віталій Портников: 9 жовтня на Чернігівщині в районі Ічні горіли військові склади, де зберігалося майже 70 тонн боєприпасів. Велике щастя, що без жертв обійшлося. Пане Бондар, треба щось робити з цією ситуацією. І насамперед у цьому мають бути зацікавлені ЗСУ, тому що це їхнє майно горить. Завжди виникає питання: це диверсія, це недбалість, як цьому протидіяти? Мені здається, що чим далі до виборів, тим більше буде таких спроб.
Я знаю арсенали, де за рік приростала територія на 200-300 гектарівБогдан Бондар
Богдан Бондар: Звичайно, нашаровуються і вибори, і свято, і дійсний стан на базах, арсеналах і складах. Йде певне покращення. Але, знаючи, які запаси були зосередження після виводу радянських військ з Німеччини, з Угорщини, і все складалося на території України. Я знаю арсенали, де за рік приростала територія на 200-300 гектарів.
Ті умови зберігання, які були, дозволили не мати серйозних наслідків. Є руйнування окремих будівель, які були ближче до епіцентру, є розкидання боєприпасів, але те, що ми зберегли людей, позитивно.
(Повна версія програми)
Сучасні сховища і вихід на новий рівень охоронних периметрів і підготовки особового складу у комплексі дозволить значно покращити цей стан. Розміщення грамотне, розосередження цих боєприпасів дозволить максимально зменшити ризики подібних випадків.
– Пані Решетилова, ви багато пишете про військові проблеми, писали про склади у Балаклії. Як ви бачите вирішення таких проблем?
Ольга Решетилова: Це вже сьомий вибух складу і четвертий чи п’ятий з такими масштабними наслідками. Найбільша проблема в тому, що ми, починаючи з 2015 року з вибухів у Сватовому, так і не знаємо, що насправді відбувається.
Кожного разу після таких вибухів з’являється головний військовий прокурор, який заявляє про те, що основна версія – це службова недбалістьОльга Решетилова
Є багато версій. Є версія, що самі військові підривають склади, в яку я, чесно кажучи, не дуже вірю. Це диверсія чи теракт.
Але у нас системно не розслідуються ці випадки. Кожного разу після таких вибухів з’являється військова прокуратура, головний військовий прокурор, який заявляє про те, що основна версія – це службова недбалість. Але службова недбалість не доводиться. І не розслідується версія теракту або диверсія. Це не дозволяє ні суспільству, ні військово-політичному керівництву, ні самим військовослужбовцям зробити правильні висновки і розуміти, як від того захищатися.
Яка з версій не була би правдивою під час цих вибухів, це є абсолютна відповідальність військової контррозвідки, підрозділу СБУ, яка на п’ятий рік війни є абсолютно некомпетентним і нереформованим органом. Туди кидають найбільш некомпетентних, непрофесійних співробітників СБУ.
Можна безкінечно говорити, що грошей немає, але цифри свідчать, що кошти виділяли, вони не освоєніОльга Решетилова
І у нас не просто немає координації між відомствами, а дуже часто є конфлікти між відомствами. Є «війни» військової прокуратури і СБУ, військової прокуратури і Генштабу, Генштабу і Міноборони, які призводять до катастрофічних наслідків.Це мало би бути одним із питань, яке потрібно розглянути на РНБО.
Щодо забезпечення тих складів, то Міноборони не освоїло за останніх два роки у повному обсязі кошти, які були виділені на захист складів ракетно-артилерійського озброєння. Можна безкінечно говорити, що грошей немає, але цифри свідчать, що кошти виділяли, вони не освоєні. Чому?
– Пане Бондар, на Хмельниччині, де президент Петро Порошенко говорив про необхідність будівництва нових складів, він говорив і про нові види озброєння. У цьому році, за його словами, до українського війська має надійти близько 1 900 одиниць нового або глибоко модернізованого озброєння та військової техніки.
Пане Бондар, у нас ще все ж таки радянська армія, з точки зору озброєння, чи вже не дуже радянська?
Богдан Бондар: Ми все більше підходимо до розуміння та отримання і технологій, і зброї, і організації тісної співпраці з країнами НАТО, країнами Європи. Є проблеми щодо розробок тих же нових зразків мінометів, інших видів озброєння, тому що значна частина таких видів або окремих важливих вузлів в Україні не вироблялася. Замінити, поставити – необхідний певний час.
Питання психології і готовності до застосування зброї дуже складне. 2014 рік показав, коли була і здача зброї, і неможливість ухвалити виважене рішення. Зараз особливо і на тактичному, і на оперативно-тактичному рівні є зрушення. До 2014-го ми готували менше тисячі курсантів, випускалося менше тисячі військовослужбовців-лейтенантів. За чотири роки збільшили кількість військовослужбовців, є певні конкурси. Тобто не говоримо, що немає набору. Але підготовка потребує певного часу, у тому числі і психологічна підготовка, і протидія тим же ж смс, які надсилають на фронті: «все, ви оточені!»
– Пані Решетилова, а ви як вважаєте, це нові боєприпаси чи модернізовані глибоко?
Головне на цьому шляху – модернізувати не тільки саме озброєння, а й «Укроборонпром»Ольга Решетилова
Ольга Решетилова: На жаль, шлях модернізації озброєння України тернистий. Свідчить про це і ситуація з мінометами «Молот», яку Міноборони заперечує і засекречує експертизу, яку отримали від КПІ щодо якості металу ствола «Молота». Але є нові цікаві розробки. І модернізація старих. Наприклад, нещодавня інформація про модернізацію комплексу «Квітник». Цей комплекс дуже і дуже сильно хвилював росіян. У нас є ціла шпигунська справа. З цього приводу засуджений громадянин Росії Макаров. Зараз відбуває покарання за збір інформації про цю розробку.
Але головне на цьому шляху – модернізувати не тільки саме озброєння, а й «Укроборонпром», який є монополістом на ринку озброєння України, і блокує дуже багато цікавих розробок інших приватних підприємств. І треба визнавати помилки на цьому шляху і робити висновки! Як би там не було, на сьогодні і по озброєнню, і по особовому складу Збройні сили України на голову вище за ті, які були у довоєнний період.
