Ключовим питанням для парламенту на нинішню сесію, за словами голови Верховної Ради Андрія Парубія, є національна безпеки країни. Він каже, що рамковий закон вже ухвалений, а тепер потрібно імплементувати ті, що виходять з нього. Тим часом прем’єр-міністр Володимир Гройсман наголошує, що уряд цієї осені планує продовжувати курс на децентралізацію та забезпечення подальшого зростання економіки. А в громадському порядку денному головним завданням до наступних виборів є ухвалення Виборчого кодексу та оновлення Центральної виборчої комісії.
«Багато хто сумнівається, чи зможе Рада ефективно зараз працювати, тому що починається виборчий сезон. Хочу зазначити, що в перший же тиждень нашої роботи було прийнято 29 рішень, із них 23 рішення в цілому», – заявив спікер парламенту Андрій Парубій.
В будь-якій країні кількість державницьких рішень перед виборами зменшується, наголошує член Ради Реанімаційного пакету реформ Юлія Кириченко. Але вона сподівається, що по ключових питаннях влада все ж таки рухатиметься, незважаючи на ризики передвиборчого періоду.
Глобальний ризик – це намагання через популізм, через безвідповідальну політику дестабілізувати ситуаціюВолодимир Гройсман
Про ризики, з якими країні доведеться боротися, розповів прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.
«Глобальний ризик – це намагання через популізм, через безвідповідальну політику дестабілізувати ситуацію, а з іншого боку, ми розуміємо, що для нас найбільший виклик – це забезпечити стабільність в країні і подальше економічне зростання», – каже Гройсман.
Плани парламенту
Питанням №1 для Верховної Ради на цю сесію є національна безпеки, зазначив Парубій.
Відповідний закон парламент вже ухвалив, а тепер потрібно імплементувати низку законів, які виходять з рамкового.
«Це закон про службу безпеки, про розвідувальні органи і про створення окремого комітету у Верховній Раді для посилення парламентських контрольних функцій», – каже Парубій.
Наступним напрямком роботи парламенту на осінь спікер Верховної Ради називає виборчі закони, перш за все ухвалення Виборчого кодексу. За його словами, відтягувати розгляд цього питання вже нема куди, адже скоро вибори. Він передбачає величезні дискусії в залі щодо цього документа.
Пріоритетом для роботи парламенту Парубій називає і оновлення складу Центральної виборчої комісії.
Я планую вже наступного четверга, щоб Верховна Рада перейшла до розгляду складу ЦВК. Я буду пропонувати певні підходи, можливо, навіть нові підходиАндрій Парубій
«Я планую вже наступного четверга, щоб Верховна Рада України перейшла до розгляду складу Центральної виборчої комісії. Я буду пропонувати певні підходи, можливо, навіть нові підходи. Тому що після рішення Центральної виборчої комісії, яка фактично зупинила вибори в місцевих громадах, в мене виникла ідея про повне оновлення ЦВК. І це може зняти дискусії з приводу чисельності», – наголошує спікер парламенту.
Голова правління громадянської мережі «Опора» Ольга Айвазовська також говорить про важливість оновлення складу ЦВК, втім, у ймовірність того, що це станеться наступного тижня, не вірить. Вона наголошує, що вже три роки чує обіцянки переобрати ЦВК «наступного тижня».
«Це питання національної безпеки. Уявіть собі, якби президент сидів чотири зайвих роки на своїй посаді. Яка б розруха в цих органах управління була б. Я переконана, що якщо ЦВК не буде змінено, ми матимемо просто заплатку для делегітимізації виборів. І, можливо, чинні політичні гравці, які будуть кандидувати, вже цього хочуть, тому і опираються», – припускає Айвазовська.
Парламенту вкрай важливо підняти кримінальну відповідальність за порушення виборчого законодавства, каже Парубій. Він наголошує і на потребі вже цієї осені ухвалити закон про мову. Після того, як Конституційний суд скасував закон Ківалова-Колісніченка, в цій сфері – вакуум, пояснює Парубій.
Окремо він підкреслює важливість ухвалення законів, необхідних для виконання Угоди про асоціацію з ЄС. На сьогодні вже є 21 законопроект, каже спікер парламенту Парубій. Він планує, що парламент ухвалюватиме по кілька законів щотижня.
Очільник Верховної Ради має амбіції і щодо реформи парламенту. Найближчими тижнями депутати розглянуть два законопроекти: про розподіл комітетів за методом Д’Онта (спосіб розподілу мандатів при пропорційному представництві – ред.) і про кількість комітетів у Верховній Раді.
Плани уряду
Очільник уряду наголошує на продовженні курсу на децентралізацію та зміцненні територіальних громад. Є 5 найболючіших точок, які Кабінет міністрів хотів би вирішити на цій сесії, зазначає Гройсман.
«Це питання служби в органах місцевого самоврядування, питання планування території, питання адміністративно-територіального устрою, забезпечення субвенції на підтримку розвитку ОТГ», – каже прем'єр-міністр.
Кабінет міністрів цієї осені планує підтримувати і забезпечувати подальше економічне зростання. За словами прем’єра, економіка сьогодні дає достатньо непогані сигнали щодо зростання, але для серйозних зрушень цього поки що не достатньо.
Нам треба продовжити зміни в законі «Маски-шоу стоп» де врегулюється відповідальність і процедури, коли контролюючі структури будуть більш відповідальними перед перед реальним бізнесом за свої діїВолодимир Гройсман
«Є кілька блоків: це захист прав бізнесу, ми маємо домогтися рішення про бізнес-омбудсмена, нам треба продовжити зміни в законі «Маски-шоу стоп», де врегулюється відповідальність і процедури, коли контролюючі структури будуть більш відповідальними перед реальним сектором, перед реальним бізнесом за свої дії», – розповідає Гройсман.
Очільник уряду покладає надії на те, що цієї сесії вдасться вирішити питання про уповноваженого економічного оператора, венчурний капітал, підтримку інновацій та стартапів, індустріальні парки та електронні гроші.
Кабінет міністрів планує провести чергову хвилю дерегуляції. За результатами попередніх шести хвиль, за словами прем’єр-міністра, влада скасувала 760 нормативних регуляцій, які стримували розвиток бізнесу.
Також Гройсман пообіцяв, що на програму теплих кредитів у державному бюджеті буде збільшене фінансування до 100 мільйонів гривень.
До наступних виборів, переконаний прем’єр-міністр, потрібно ухвалити закони про єдиний рахунок для сплати податків та зборів, дерегуляцію реєстраторів розрахункових операцій (РРО), концесію, вдосконалення механізму держзакупівель.
Гройсман наголошує, що уряд подасть бюджет на наступний рік вчасно та стоятиме на позиціях його реалістичності.
Громадянський порядок денний
Президент Європейської бізнес асоціації Томаш Фіала зазначає, що загалом бізнес підтримує всі закони, які уряд планує ухвалити, але вважає за доцільне приділити увагу ще й кільком іншим.
«Що ми бачимо як пріоритети на наступне півріччя: це уповноважений економічний оператор, фіскалізація всіх операцій (фіскальне навантаження на оплату праці не повинно підвищуватися)… служба фінансових розслідувань…» – перераховує Фіала.
Юлія Кириченко каже, що головними пріоритетами громадськості на цю сесію є проект Виборчого кодексу та оновлення складу ЦВК, законопроект про засади адміністративно-територіального устрою, внесення змін до Закону «Про службу в органах місцевого самоврядування», законопроект про всеукраїнський референдум та законопроект щодо податку на виведений капітал.
Вкрай необхідним є розробити новий закон про Кабінет міністрів України та центральні органи виконавчої влади до наступних виборів, каже вона.
Кабмін новий має формуватися за новою процедурою. Головне – сформувати його так, щоб він був з самого початку спроможний виробляти та реалізовувати державну політикуЮлія Кириченко
«Кабмін новий має формуватися за новою процедурою. Головне – сформувати його так, щоб він був з самого початку спроможний виробляти та реалізовувати державну політику», – зауважує Кириченко.
Виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський наголошує на тому, що депутатам варто взятися і за земельну реформу. Він каже, що наразі немає навіть відповідного законопроекту, хоча в уряді ще минулого року говорили, що він вже розроблений.
«Ситуація принципово змінилася за цей рік. В будь-який момент можлива юридична руйнація цього мораторію, а закону, який би врегульовував обіг земель сільськогосподарського призначення, не прийнято», – зазначає Вишлінський.
Лібералізація ринку землі – це те, що дасть найбільший поштовх зростанню ВВП України, каже Фіала. Навіть якщо запускати цей процес із певними обмеженнями, за його словами, це принесе додатково мінімум півтора-два відсоткових пункти зростання ВВП.
«Немає жодної іншої реформи, яка дозволить настільки пришвидшити зростання ВВП. Додаткові інвестиції навіть на першій стадії будуть близько 2 мільярдів доларів. Це перекриває майже весь дефіцит поточного рахунку. Це означає, що наша валюта буде набагато стабільнішою в майбутньому», – наголошує Фіала.
А прем’єр-міністр Володимир Гройсман заначив, що він категорично проти відкриття всього ринку землі, але влада готова до дискусії з цього питання.
