Доступність посилання

ТОП новини

Сепаратистам «злили» дані про журналістів на фронті: хто винен і що робити?


Український морпіх показує журналістові свою позицію на передовій поблизу селища Водяне, що під Маріуполем
Український морпіх показує журналістові свою позицію на передовій поблизу селища Водяне, що під Маріуполем

Склад українських знімальних груп, які працюють на лінії фронту, період їхнього перебування, номери телефонів та марки автівок: всі ці дані станом на кінець серпня отримали підтримувані Росією сепаратисти угруповання «​ЛНР»​. Сепаратисти стверджують, що ці дані їм нібито надав офіцер ЗСУ. Самим журналістам, чиї дані злили бойовикам, телефонують сепаратисти і місцеві жителі та звинувачують у підготовці до підриву об’єктів інфраструктури на лінії зіткнення. В командному центрі ЗСУ та у штабі Операції об’єднаних сил на Донбасі обіцяють провести перевірки, виявити винних у зливі інформації та подбати про додаткову безпеку журналістів у зоні конфлікту. Експерти ж говорять про елементарне недотримання штабом ООС вимог інформаційної безпеки.

Підтримувані Росією сепаратисти на Донбасі отримали копію списку імен і персональних даних журналістів, які подавали до штабу Операції об’єднаних сил заявки на відвідування зони бойових дій на Донбасі у другій половині серпня, ідеться на сайті сепаратистів «Русская весна». Сепаратисти стверджують, що ці знімальні групи викликали нібито для того, щоб вони зробили сюжет про масштабний теракт на Луганщині у сірій зоні, у підготовці якого бойовики звинувачують українську сторону. Інформація, яка опинилася у розпорядженні сепаратистів, частково збігається з тими даними, які українські медіа надавали штабу ООС: імена та прізвища членів знімальної групи, номери телефонів та моделі автівок, стверджують самі журналісти, які опинилися у списку. Однак вони не виключають, що сепаратисти не опублікували, але знають також і номери автомобілів, і маршрути пересування знімальних груп (цю інформацію медіа теж надавали штабу ООС – ред.).

Зокрема, у списку згадують журналістів Радіо Свобода і його проектів «Донбас.Реалії» та «Настоящее время», інформагенції Tabor Production, а крім того, українських телеканалів ТРК «Україна», «1+1» (проекти «ТСН» та «ТСН-тиждень»), «5 канал», «Інтер», «ICTV» та «24».

В ЗСУ не виключають, що оприлюднення списку – це підготовка до провокацій

Багатьом із журналістів, згаданих сепаратистами у цьому списку, телефонували люди які називалися місцевими мешканцями або представниками сепаратистського угруповання «ЛНР», і стверджували, що українська сторона допустила медіа в зону конфлікту нібито для того, щоб зробити сюжет про підрив мосту через Сіверський Донець у Станиці Луганській.

Ось як змалював Радіо Свобода ситуацію один із журналістів зі списку, імені якого ми не згадуємо задля його безпеки.

Зайшов на ворожі ресурси, і побачив там себе, свою знімальну групу та колег з інших медіа. Мені телефонували з так званого «ЛНР», і казали, що нібито ми, журналісти,будемо підривати мости, та просили цього не робити.
Журналіст, акредитований в ООС

«Дізнався про це ще вчора. Зайшов на ворожі ресурси, і побачив там себе, свою знімальну групу та колег з інших медіа. Мені телефонували з так званого «ЛНР», і казали, що нібито ми, журналісти,будемо підривати мости, та просили цього не робити. Наші телефони (журналістів, які працюють в зоні ООС – ред.) – не те, чого не можна знайти в інтернеті, це не щось секретне. Але штаб ООС має й більш серйозні дані щодо журналістів. Ці дані під час акредитації ми скидаємо на пошту, яка не є достатньо захищеною. Торік пошту прес-служби АТО на цьому сервісі вже зламували. І вже було рішення перенести її на Gmail, який є набагато більш захищеним», – стверджує журналіст. Однак він не виключає, що цього разу спецслужби Кремля та підтримувані ним сепаратисти могли не зламати пошту штабу ООС, а просто отримати ці дані від своїх шпигунів у лавах української армії.

Між тим, версію про підготовку українською владою підриву мосту, поширювану сепаратистами, українці висміюють у соцмережах як абсолютно неправдоподібну.

Прес-служба Операції об’єднаних сил запевнила журналістів, що вже розпочалися перевірка та внутрішнє розслідування щодо витоку інформації. Повідомлення про це отримали журналісти, які працюють на Донбасі та є у оприлюдненому сепаратистами списку.

Підіймаємо всю вихідну документацію, перевіряються комп'ютери, порівнюються списки. Своє розслідування мають розпочати і компетентні органи
Прес-служба ООС

«З цього неприємного приводу вже проводиться службове розслідування. Звичайно, це не в нашій компетенції, але намагаємося знайти істину з усіх боків. Наразі підіймаємо всю вихідну документацію, перевіряються комп'ютери, порівнюються списки (якщо ніхто не помітив – у них є розбіжності). Своє розслідування мають розпочати і компетентні органи. Наразі – це все, що можемо сказати з цього прикрого приводу»,– ідеться в повідомленні, яке отримали журналісти, що працюють на лінії фронту.

Чому виник витік інформації про журналістів та як запобігти таким випадкам у майбутньому? Про це Радіо Свобода розпитало Богдана Бондаря, начальника Головного командного центру Збройних сил України:

«Я вже переглянув всі ці списки… І це є серйозна проблема: можуть здійснюватися подальші провокації проти журналістів і не тільки. Надалі це може буде використано і проти волонтерів, які також залишатимуть свої певні дані. Найгірше, що там є телефони. Отже, у будь-який момент можуть зателефонувати журналістові, його дружині чи дітям, а це, в умовах гібридної війни і того, з ким ми маємо справи, неприпустимо. Питання дуже серйозне, і я доповідатиму керівництву Генштабу і ООС, для того, щоб максимально обмежити можливості таких витоків».

Богдан Бондар вважає, що персональні данні журналістів, які акредитуються в ООС, мають надходити не звичайною електронною поштою, а більш захищеними каналами. Він не виключає іншого варіанту: журналістам, які акредитувалися, надають номери і позивні, за якими їх ідентифікуватимуть в зоні ООС; решта ж інформації про знімальні групи має зберігатися не в різних відомствах, а в одному місці, в захищеній базі даних.

У цих умовах, за словами Богдана Бондаря, у Генштабі ЗСУ налаштовані принаймні не зменшувати можливостей для роботи українських медіа у зоні бойових дій, а де це буде можливо, навіть спростити їхню роботу.

Торік мала місце схожа ситуація, коли сепаратисти отримали дані журналістів, які працювали у зоні бойових дій. Зокрема, оприлюднили персональні дані журналістів, номери автівок та орієнтовні маршрути знімальних груп Радіо Свобода, інформагенцій Associated Press та France Press, австрійської телерадіокомпанії ОRF, інформагенції «МедіаПорт», французького телеканалу France24 та швейцарського – RTS, а також агенцій Laif, ERA та телекомпанії Arte TV.

Тоді воєнною операцією на Донбасі опікувалося СБУ. Однак ні тоді, ні тепер Служба безпеки України цих інцидентів не коментувала.

Експерти: дані журналістів у руках сепаратистів – ознака системних проблем з безпекою

Оксана Романюк
Оксана Романюк

Україна має залучити найкращих спеціалістів для посилення кібер-безпеки та виявлення російських шпигунів у силових структурах, так відреагувала на оприлюднення списку знімальних груп виконавча директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк.

Згадка про підготовку підриву мосту – це прямий заклик атакувати журналістів. Потрібно провести внутрішнє розслідування
Оксана Романюк

«Цей випадок вчергове свідчить або про проблеми з кібербезпекою і шифруванням даних, або ж – хтось свідомо зливає їх супротивнику. Це однозначно наражає на представників медіа на небезпеку. Адже там багато зброї обертається, навіть на підконтрольній частині Донбасу, – пояснює свою думку Оксана Романюк. – Між тим, згадка про підготовку підриву мосту – це прямий заклик атакувати журналістів. Потрібно провести внутрішнє розслідування, зокрема і для виявлення та подолання проблем з кібербезпекою».

За словами Оксани Романюк, дані про журналістів, що працюють на фронті, мають бути запаролені від початку збройного конфлікту на Донбасі. Втім, навіть зберігання цих даних у захищеній хмарі на Google-диску зробить їх більш убезпеченими, ніж вони є зараз, констатує вона.

«Це вже п'ятий раз, не менше, коли дані та маршрути журналістів, передані ООС і АТО, зливають. А в даному випадку – ще й з прямим закликом фактично атакувати журналістів, бо їх ідентифікують як ворогів. Це жесть. Я не знаю, чи у вас в ООС проблеми з основами кібербезпеки, що вас так просто «хакнути», чи у вас працюють «кроти»! Або ви просто дані журналістів і не думали шифрувати, і вони у вас валяються під ногами: бери, полюй, влаштовуй провокації! Пятий рік війни», – обурюється Романюк.

Небезпека для журналістів, персональні дані яких отримали сепаратисти, є надвисокою, і редакції мають подбати про їхній максимальний захист, стверджує у розмові з Радіо Свобода Ірина Земляна, експертка з безпеки журналістів у зоні конфлікту.

Точка зору журналістів і експертів тут розходиться. Журналісти хочуть підготувати якнайкращий матеріал. Для експертів краще живий журналіст, ніж гарний матеріал
Ірина Земляна

«Точка зору журналістів і експертів тут розходиться. Журналісти хочуть підготувати якнайкращий матеріал. Для експертів краще живий журналіст, ніж гарний матеріал. Телеканалам, на нашу думку, зараз краще не надсилати своїх кореспондентів у зону конфлікту. Або ж замінити знімальні групи, автівки, телефони, замінити все. Що робити державі? Весь світ нині рухається до технічного прогресу, тож державі Україна час теж навчитися забезпечувати інформаційну безпеку, щоб не траплялися такі ситуації. І почати треба з персональної безпеки. Як бачимо, персональні дані журналістів надходять на незахищені мейли та зберігаються на звичайних серверах», – констатує Ірина Земляна.

Наразі ні СБУ, ні Міноборони ні ООС не коментували на своїх офіційних ресурсах ані факту оприлюднення списків знімальних груп, ані звинувачень сепаратистів нібито у підготовці до підриву мосту у Станиці Луганській.

Однак після цих повідомлень у штабі ООС заявили, що призупиняється робота КПВВ на мості, про який ідеться у повідомленнях сепаратистів, нібито на час реконструкції пропускного пункту.

  • Зображення 16x9

    Євген Солонина

    На Радіо Свобода працюю журналістом з 2008 року.  Народився 1979 року в місті Мелітополь Запорізької області. Закінчив факультет журналістики Запорізького Національного університету. Як журналіст найбільше цікавлюся економічною, екологічною та соціальною тематикою. На дозвіллі захоплююся садівництвом та альпінізмом.

XS
SM
MD
LG