Польща скористалася своїми повноваженнями члена Європейського союзу і заборонила українській правозахисниці в’їзд до всіх 26 країн-членів Шенгенської зони, заявивши, що вона становить загрозу безпеці.
Активістка Людмила Козловська, керівниця Фундації «Відкритий діалог,» та її польський чоловік Бартош Крамек 20 серпня повідомила медіа, що вони розглядають такий крок як покарання за їхню відкриту протидію чинному уряду Польщі.
Козловська повідомила агентству AFP, що вона перебуває під «сильним тиском», розповідаючи про те, як внесення її до чорного списку польськими силовими структурами спонукали бельгійську владу депортувати її до Києва минулого тижня після її прибуття в аеропорт Бельгії.
«Міністерство закордонних справ [Польщі] хотіло змінити керівництво нашої організації і виключити мене, вони не змогли досягти успіху, і тому вони вирішили фізично вивести мене з території ЄС», – заявила активістка.
Людмила Козловська, чия організація має офіси у Варшаві, Брюсселі та Києві, сказала, що її робота в основному полягає у просуванні демократії в Україні, Казахстані та Молдові.
Організація також лобіювала в ЄС запровадження санкцій щодо людей, близьких до президента Росії Володимира Путіна.
Після того, як польська націоналістична партія «Право і справедливість» прийшла до влади у 2015 році та почала реформувати судову владу, пара активістів також звинувачувала варшавський уряд у порушенні верховенства права.
Після висунення цих звинувачень, зазначила Козловська, вона зіткнулася з політичним тиском, а деякі члени правлячої партії та онлайн-тролі звинуватили її у зв’язках з Росією.
«Це брудна кампанія проти нас, – сказала вона агентству AP. – Якщо я російський агент, чому б тоді я включала людей з оточення Путіна до санкційного списку? Це нісенітниця, що я – якийсь агент».
20 серпня польське Агентство внутрішньої безпеки повідомило, що його підрозділ контррозвідки має «серйозні сумніви» щодо фінансування фонду Козловської та заявило, що заборона на поїздки в ЄС стала результатом відхилення агентством її прохання про надання довгострокового дозволу на проживання.
Козловську зупинили 13 серпня в брюссельському аеропорту Завентем після приїзду з Києва, залишили на ніч і наступного ранку відправили назад до Києва.
Бельгійська влада так вчинила після того, як Польща внесла її до Schengen Information System (SIS) – бази даних, спрямованої на забезпечення безпеки європейської безвізової Шенгенської зони.
Цей крок не тільки не дозволяє 33-річній Козловській в’їхати до ЄС, але й фактично змушує її 32-річного Крамека жити окремо або залишити Польщу.
Вони сказали, що вважають заборону поїздок, яку вимагає Польща, пов’язаною з відкритим маніфестом, який Крамек опублікував минулого року, закликаючи до громадянської непокори проти уряду.
У своєму зверненні Крамек тоді писав: «Звичайних протестів та закликів недостатньо; надзвичайні і рішучі дії, засновані на ідеї громадянської непокори, повинні бути вжиті негайно. Ніхто не хоче Майдану або кровопролиття в Польщі, але загострення напруги змушує нас розглядати практично будь-які неможливі сценарії – і бути готовими до них».
Крамек зазначив, що посилався на свою підтримку Євромайдану, хвилю прозахідних демонстрацій та акцій громадянської непокори в Україні, що почалася в 2013 році і призвела до відставки тодішнього президента Віктора Януковича, який втік до Росії в 2014 році.
«Я не закликав до насильства, – пояснив Крамек. – Я намагався пояснити, що Майдан був мирною революцією, і що ніхто не чинив насильства, поки влада не спробувала придушити демонстрантів, використовуючи надзвичайне насильство».
Рішення польського уряду включити керівницю Фундації «Відкритий діалог» Людмилу Козловську до списку Schengen Information System засудила низка правозахисних організацій.
Артур Ломпард, керівник прес-служби МЗС, письмово повідомив агентству AP про те, що імена вносять до Schengen Information System «з міркувань оборони, національної безпеки та громадського порядку».
«Заяви, зроблені паном Крамеком та його дружиною про те, що відмова на в’їзд до Шенгенської зони для пані Козловської була результатом їхньої антиурядової діяльності, надзвичайно перебільшена», – сказав він.
«Пан Крамек відкрито публікує антиурядові тексти і він часто бере активну участь у антидержавних маніфестаціях або протестах. Польща є демократичною країною, де існує повна свобода думки та вираження політичних поглядів», – додав Артур Ломпард.
Багато демократичних активістів все ж побоюються, що цей крок є частиною спроби дискредитувати опозицію до уряду після трьох років частих вуличних протестів.
Міхал Щерба, депутат від опозиції, заявив, що влада Польщі «поводиться як Росія, Казахстан і Туреччина».
Останнім часом Польща прийняла майже два мільйони українців, а українська незалежна журналістка з Варшави Олена Бабакова сказала, що уряд надсилає повідомлення українській громаді через поводження з Козловською.
«Це попередження для всіх іноземців, які вважають, що Польща є їхнім домом і що вони можуть брати активну участь у суспільному житті», – сказала журналістка.
За матеріалами інформаційних агентств AP і AFP
