Голодомор 1932-1933 років припав не на південні регіони України, як вважає більшість істориків, а на центральні регіони. Такого висновку дійшли українські дослідники Гарвардського університету, використовуючи новітні технології для досліджень України. Дослідження також підтверджують думку, що штучний голод був направлений саме на українців.
Професор Гарвардського університету Сергій Плохій навіть не уявляв, що може змінити погляд на українську історію, коли 5 років започатковував новий проект із цифрової гуманістики «МАПА. Цифровий атлас України».
Ми не повірили своїм очам, коли зрозуміли, що найбільш суворий голод, найбільша кількість загиблих під час Голоду була на території сучасної Київської, Полтавської, Черкаської областей. Голод 1932-1933 років був штучнимСергій Плохій
«Ми не повірили своїм очам, коли зрозуміли, що найбільш суворий голод, найбільша кількість загиблих під час Голоду була на території сучасних Київської, Полтавської, Черкаської областей. Перед тим існувало уявлення, що більшість постраждалих на півдні України. Бо південь був традиційний регіон, де через засухи тощо голод повторювався, і це накладалось. Голод 1932-1933 років не накладається на ту саму карту, на яку накладаються інші випадки голоду. Він був штучним», – каже директор Українського дослідницького інституту в Гарварді Сергій Плохій.
Він просто поставив собі завдання – зробити дослідження історії України цікавим для молоді через сучасні технології.
«Ідея атласу вийшла з Інституту історії. Коли до нас звернулися з цією ідеєю, тоді виникла думка про те, що атлас – це добре, але, мабуть, не дуже цікаво. Тоді виникла ідея digital, саме цифрового атласу, це те, де ми могли долучитися. Це базована на програмі GIS інтерактивна карта України, перший проект цифрової гумінастики у сфері вивчення України. Цифрова гумінастика – це те, що зараз дуже активно розвивається тут, у США, та на Заході в цілому», – розповідає Сергій Плохій.
Так почалося оцифрування історичних карт України.
«Ми співпрацювали з Інститутом історії в Україні, де нам відсканували мапи і надіслали електронний їх варіант. Потім ми використовували програми Гарвардського університету, щоб оцифрувати ці карти», – каже менеджер проекту «МАПА. Цифровий атлас України» Костянтин Бондаренко.
Спільний проект отримав назву «МАПА. Цифровий атлас України». На початку містив лише один розділ – про Голодомор 1932-1933 років.
Щоб залучити дослідників до роботи над цим проектом, Український науковий інститут ініціює стипендію для молодих науковців. Так у Гарвард потрапила демограф Наталія Левченко. Її завдання – проаналізувати кількість загиблих унаслідок Голодомору на рівні територіальних районів.
«Ми провели таке дослідження для 391 району, які існували в межах тогочасного поділу України, – каже демограф Інституту демографії України Наталія Левченко. – Попередні результати показують, що була складна динаміка між хлібозаготівлями і колективізацією на обласному та районному рівнях. І починати треба не з 1932-1933 років, а з 1930-1931 років, коли в 1931 році були підвищені хлібозаготівлі в тих областях, які не відігравали ключової ролі у зборі зерна», – пояснює вона.
Крім того, інший аналіз мап – загибель населення в розрізі національностей – підтвердив: найбільших людських втрат унаслідок Голоду зазнали саме українці.
Етнічна група українців має показники втрат щонайменше вдвічі вищі, ніж усі іншіНаталія Левченко
«Етнічна група українців має показники втрат щонайменше вдвічі вищі, ніж усі інші. Спочатку йдуть українці, потім поляки, потім росіяни, німці і євреї. Але українці йдуть набагато вище попереду від усіх інших», – каже Наталія Левченко.
Менеджер проекту розповідає, що ці відкриття були б неможливими без матеріально-технічної підтримки Гарварду: «Гарвардський університет має Інститут географічного аналізу. Вони нам надали програми, технічну допомогу, ми насправді повинні були вчитись географічному аналізу на початку, ми не знали багато про технології GIS. Гарвард був дуже залучений в плані допомоги. Ти в будь-який час можеш звернутись з питаннями, і вони тобі завжди допоможуть», – розповідає менеджер проекту «МАPА. Цифровий атлас України» Костянтин Бондаренко.
«Цифровий атлас України» розрахований на сучасних дослідників, які вивчають Україну і які вже звикли користуватися сучасними інформаційними технологіями.
«Це як відео гра, дуже захоплює. Це не те, щоб ти відкрив і дивився – як фільм. Ні. Це своєрідна гра, де ти докладаєш якісь зусилля і отримуєш результат. І це дуже цікавить студентів. Це може їх ще більше стимулювати глибше вивчати і досліджувати Україну через інформацію, яку ми тут презентуємо», – каже Костянтин Бондаренко.
Аспірантка Меґан Сміт була серед перших, хто скористувався «Цифровим атласом» у своєму дослідженні.
«Мапи, з якими я працювала у своїх дослідженнях – це дані про Голодомор. Можливість розбити інформацію по маленьких регіонах, можливість бачити зміни впродовж певного часу. Це можливість глянути на Голодомор з різних точок зору», – каже аспірантка Гарвардського Університету Меґан Сміт.
За останні 5 років проект «МАПА. Цифровий атлас України» збільшився до 6 розділів. Окрім Голодомору, тут також є інтерактивні карти Революції гідності, Генеалогії Київської Русі, Історичного Поділля в епоху Середньовіччя та Незалежності України.
