Ще шість російських компаній були додані до списку суб’єктів підприємництва, які підпадають під санкції через дії, що підривають або загрожують територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України. Про це 31 липня повідомила Рада Євросоюзу.
На сайті Ради Євросоюзу мовиться, що санкційний список поповнився компаніями, які беруть участь у будівництві Керченського мосту, що з’єднує Росію із незаконно анексованим нею Кримським півостровом.
«Своїми діями вони підтримали консолідацію російського контролю над незаконно анексованим Кримським півостровом, що, в свою чергу, ще більше підриває територіальну цілісність, суверенітет та незалежність України», – зазначили в ЄС.
Таким чином, 31 липня під європейськими санкціями перебувають дві компанії Аркадія Ротенберга – ПАТ «Мостотрест» і ТОВ «Будгазмонтаж». Обидві компанії перебувають і в американському списку санкцій.
Також під санкції ЄС потрапили АТ «Інститут Діпробудміст – Санкт-Петербург», АТ «Суднобудівний завод «Залив», ТОВ «Будгазмонтаж-Міст», АТ «ВАД».
Обмежувальні заходи полягають у замороженні активів в ЄС, що належать цим суб’єктам, а особи та організації від ЄС не можуть надавати їм фінансові послуги.
З огляду на це, кількість компаній, які потрапили під санкції ЄС, збільшилася до 44. Крім того, ЄС за цим режимом санкцій запровадив заборону на в’їзд та заморожування активів для 155 фізичних осіб.
Реагуючи на набуття чинності санкцій проти чергового набору російських компаній, речниця МЗС Росії Марія Захарова заявила, що цими санкціями Захід «заохочує тих, хто займався енергоблокадою Криму, та переслідує тих, хто будує об’єкти громадської інфраструктури… Це підривна політика, націлена проти мешканців Криму».
Три санкційні пакети
Назагал, після анексії українського півострова в 2014 році ЄС запровадив три пакети санкцій: заборона на всі європейські інвестиції в Крим та Севастополь, був створений «чорний список» осіб та компаній, які звинуватили в участі в дестабілізації України, та ціла низка економічних санкцій проти Росії, які були поновлені на шість місяців на Європейському саміті 25 червня 2018 року.
Кількість компаній, які потрапили під санкції ЄС, збільшилася до 44. Заборона на в’їзд та заморожування активів діє для 155 фізичних осібЄвропейська Рада
Ці економічні санкції стосуються російських банків, оборонних компаній та нафтових компаній, і забороняють європейцям здійснювати фінансові інвестиції в Росію.
Зі свого боку, Росія відреагувала на європейські санкції впровадженням ембарго на західні продовольчі та сільськогосподарські товари, яке було продовжене в липні до кінця 2019 року.
У рамках політики невизнання незаконної анексії Криму і Севастополя Євросоюз впровадив значні обмеження на економічні відносини з цією окупованою Росією територією.
Кримські санкції
До так званого «кримського» санкційного пакету відносяться:
– заборона на імпорт товарів, вироблених в Криму або Севастополі, якщо у них немає українських сертифікатів;
– заборона на інвестиції до Криму: європейські чи зареєстровані в ЄС компанії більше не можуть купувати нерухомість або підприємства в Криму, фінансувати кримські компанії або надавати їм відповідні послуги. Крім того, вони не можуть вкладати кошти в інфраструктурні проекти в секторах транспорту, телекомунікацій, енергетики й розвідки, освоєння і видобутку нафти, газу і корисних копалин;
– заборона на надання туристичних послуг в Криму і Севастополі. За винятком екстрених випадків європейські круїзні лайнери не можуть заходити в порти Кримського півострова. Це поширюється на всі судна, які належать або знаходяться під управлінням європейських компаній, або ж ходять під прапором будь-якої з країн-членів ЄС. Європейські судоплавні оператори – незалежно від класу кораблів – забороняється здійснювати будь-які платежі адміністрації порту Керч і адміністрації порту Севастополь.
Товари й технології для транспортного, телекомунікаційного та енергетичного секторів або для розвідки родовищ нафти, газу і корисних копалин не можуть експортуватися кримським компаніям або для використання в Криму.
Їм не можуть також надаватися технічна підтримка, посередницькі, будівельні або інженерні послуги, пов’язані з інфраструктурою в зазначених секторах.
Європолітика невизнання анексії Криму
Європейський Союз не визнає і продовжує рішуче засуджувати незаконну анексію Росією українського півострова, бо це є порушенням міжнародного права, яке стало викликом для міжнародної системи безпеки. Ця позиція грунтується на Статуті ООН, де прямо говориться, що територія держави не може бути об’єктом придбання іншою державою внаслідок погроз або застосування сили. Також у Гельсінському заключному акті країни-підписанти заявили про свій намір поважати непорушність кордонів і територіальну цілісність інших держав.
В ЄС звертають увагу на те, що 27 березня 2014 року Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй підтвердила свою прихильність суверенітету, політичної незалежності, єдності і територіальної цілісності України в її міжнародно визнаних кордонах, підкресливши недійсність так званого «референдуму», проведеного в Криму 16 травня.
Генасамблея ООН ухвалила резолюцію «Територіальна цілісність України», яка закликає держави, міжнародні організації та спеціалізовані установи не визнавати будь-які зміни статусу Криму або чорноморського міста-порту Севастополь і утримуватися від будь-яких дій або кроків, які можна було б витлумачити як визнання.
Політика ЄС щодо невизнання включає широкий спектр заходів. Мета – продемонструвати, що ЄС незгідний із незаконною анексією, використовуючи для цього відчутні заходи на додаток до регулярних політичних і дипломатичних дій.
Відданість ЄС позиції невизнання анексії Криму була вперше заявлена на засіданні Європейської ради в березні 2014 року. Відтоді Рада ЄС неодноразово підтверджувала цю позицію.
Незаконна анексія Криму позначилася й на угодах ЄС із Росією: співдружність офіційно повідомила Москву про те, що вважає, що двосторонні угоди між ЄС і Росією застосовуються тільки на території Росії, яка визнається міжнародним співтовариством, а отже, всі ці угоди не є чинними на території Криму і Севастополя.
