Доступність посилання

ТОП новини

Збройні сили більшої частини країн-членів НАТО переживають кризу обороноздатності – Белесков


Президент США Дональд Трамп на прес-конференції після Саміту НАТО, Брюссель, Бельгія, 12 липня, 2018
Президент США Дональд Трамп на прес-конференції після Саміту НАТО, Брюссель, Бельгія, 12 липня, 2018

Саміт НАТО у Брюсселі, за словами оглядачів, виявився найбільш скандальним та складним з часів завершення Холодної війни. Чи чекають Альянс глобальні зміни? Що на Саміті отримала Україна? І чи вплинув Саміт на позицію Трампа напередодні зустрічі в Гельсінкі з Путіним? Це в ефірі Радіо Донбас.Реалії обговорили заступник директора Інституту світової політики Микола Белесков та керівник громадської ліги «Україна-НАТО» Сергій Джердж.

– Було дуже багато заяв, новин з цього Саміту. Наскільки серйозні розбіжності були між союзниками?

Дональда Трампа в його політиці щодо Альянсу цікавлять виключно внутрішньополітичні питання
Микола Белесков

Микола Белесков: Насправді, цей Саміт чітко показав, що Дональда Трампа в його політиці щодо Альянсу цікавлять виключно внутрішньополітичні питання. На другий день він після першого дня підготовки «залпів», зрежисував кризу, драматизував ситуацію, для того щоб потім вийти на прес-конференцію і забрати собі усі лаври.

Мова йде про те, що країни НАТО не витрачають на оборону 2% ВВП. У цьому році лише 8 країн вийдуть на цей показник. Дональд Трамп все це робить з внутрішньополітичних розрахунків. Для нього головне завдання показати, що він впорався там, де не впорався Барак Обама та усі його посередники. Поведінка Трампа на Саміті дає йому можливість це показати.

Він своєю діяльністю як поганий поліцейський може допомогти Альянсу вийти з кризи. Так, наразі збройні сили більшої частини країн-членів НАТО переживають кризу обороноздатності.

– Його претензії у багато в чому невиправдані?

Микола Белесков: Абсолютно. Його діяльність може мати позитивний ефект. Головне, треба розуміти, що НАТО існує на основі міждержавної Вашингтонської угоди й виконавча гілка влади не має тут усіх повноважень. Тому я б не драматизував ситуацію.

Микола Белесков, заступник директора Інституту світової політики
Микола Белесков, заступник директора Інституту світової політики

– За даними німецьких ЗМІ, під час дискусії Дональд Трамп пригрозив виходом США з НАТО. Чи можливо, щоб американський президент одноосібно прийняв таке рішення?

Де-юре знищити НАТО Трамп не може, де-факто він може його підірвати
Микола Белесков

Микола Белесков: Щодо виходу, цього не було. Він сказав, що у випадку якщо почнуть витрачати більше, то США можуть обійтися самі. Це правда. Де-юре знищити НАТО Трамп не може, де-факто він може його підірвати. Чого зараз побоюються перед майбутнім Гельсінським Самітом, що після розмови вони вийдуть з Путіним і Трамп так само, як після переговорів з Кім Чен Ином скаже, що США не будуть брати участь у наймасштабніших навчаннях НАТО, які заплановані на цю осінь.

Але я підозрюю, що радники Трампу пояснили, що краще цим не займатись. Тому що втрутиться законодавча гілка влади, оскільки серед американського істеблішменту існує консенсус, що НАТО потрібно зберігати.

Лондонський інститут стратегічних досліджень рахував реальні витрати США на європейську безпеку, ту військову присутність, яка є, це на рік 30,7 мільярди доларів. Зовсім не та сума, яку озвучує Трамп, це не весь військовий бюджет США.

– Станом на минулий рік тільки п’ять європейських країн виконують цей двовідсотковий мінімум, домовились, що наступного року на мінімум вийдуть 8 країн. Наскільки для обороноздатності Альянсу критична така ситуація?

Сергій Джердж: Я не думаю, що це критично. НАТО це все ж таки потужне об’єднання і якщо порахувати всі видатки на оборону, які витрачають країни члени-НАТО 29 країн, то десь дві третини – США, але вони витрачають це на свою армію. І європейці – одна третина. Кожна країна витрачає свій бюджет на власну армію.

Росія навпаки стала агресивною державою, яка розв’язала війну і запустила нову гонку озброєнь
Сергій Джердж

Ця цифра 2% існує з часу створення НАТО 1949 року, була така рекомендація для нових країн. Останні 20 років було затишшя в Європі, усі сподівалися, що Росію можна реформувати, вкладалися величезні кошти. Це виявилось зовсім марним. Росія навпаки стала агресивною державою, яка розв’язала війну і запустила нову гонку озброєнь.

Звичайно, тепер вже як відповідь Росії країни-члени НАТО, європейські країни повинні збільшувати видатки на оборону. Трамп справедливо закликає робити те, що домовлялися.

Сергій Джердж, керівник громадської ліги «Україна-НАТО»
Сергій Джердж, керівник громадської ліги «Україна-НАТО»

– А як так вийшло, що Дональд Трамп чіткіше розуміє загрозу від Росії, ніж багато європейських країн?

Сергій Джердж: Американська дипломатія, американський Держдеп один з найпотужніших дипломатичних ресурсів у світі. Тому вони мають всі прогнози, аналітику. Інша справа досягнення мети та форма подачі – це власна ініціатива Трампа, він собі дозволяє такі речі, які не дозволяють інші.

Але за закритими дверима ці розмови вже точаться давно, як краще посилити безпеку НАТО.

– Щодо заяв, резолюцій, які звучали на Саміті НАТО вказано, що Російська Федерація порушила основоположний акт НАТО-Росія від 1997 року у підсумкові резолюції Саміту. Це означає, що НАТО визнало себе вільною від зобов’язань щодо Росії?

Сергій Джердж: Думаю, що так. Росія розпочала війну в Україні, порушила безліч міжнародних домовленостей. Домовленості з НАТО з безпеки фактично вже не існують. Рада Росія-НАТО зберігається, НАТО вибудовує політику стримування і діалогу. НАТО посилює свій потенціал, йде розмова про ці 2% на оборону. Але НАТО залишає діалог з Росією, щоб, можливо, з одного боку розв’язати ці проблеми, кризи політичним шляхом, дати Росії зберегти своє обличчя. Але мені мало віриться, що це може бути ефективно.

– Зустріч Володимира Путіна та Дональда Трампа у Гельсінкі обговорювалася на Саміті НАТО. «Ми будемо говорити про Україну», – сказав Дональд Трамп журналістам. Чого очікувати Україні?

Микола Белесков: Звичайно, будуть говорити про Україну. Можна згадати неодноразові тези представників американського уряду, того ж посла США в Росії Джона Хантсмана чітко сказано, що є дві основних перешкоди для нормалізації російсько-американських відносин. Окрім втручання, це конфлікт на Донбасі, окупація.

Росіяни розуміють, що Дональд Трамп по Україні не договороспроможний
Микола Белесков

Інша справа, росіяни розуміють, що Дональд Трамп по Україні не договороспроможний. Навіть гіпотетично він пообіцяє все, що хотів би Путін Росії, але це не можна реалізувати на практиці. Є позиція Конгресу, який повністю обмежує по свободі маневру.

Я підозрюю, що Володимир Путін розуміючи, що немає сенсу обговорювати з Дональдом Трампом те, на що він не впливає, тобто політику щодо Криму, Донбасу, це буде більш загальнофілософська дискусія. Що пішло не так з 1991 року. Путін буде намагатися переконати Трампа, що і США несуть певну відповідальність.

Це відкриває певні не дуже приємні перспективи для України та дає більше шансів Російській Федерації.

Я думаю, Путіну на цю зустріч потрібно їхати здаватись з високо піднятими руками
Сергій Джердж

Сергій Джердж: В американців позиція сили на цих переговорах, у них немає ніяких проблем. Усі створені проблеми, які обговорюються, причина їх Росія. Росія розпочала війну в Україні, веде війну в Сирії, Росія готувала військовий переворот у Чорногорії, отруює людей у Великобританії, кібератаки, втручання у вибори. Тобто все, що не візьміть, вуха стирчать з Росії.

Я думаю, Путіну на цю зустріч потрібно їхати здаватись з високо піднятими руками. Трамп, якщо логічно правильно побудує цей діалог, повинен прийняти цю капітуляцію.

– Ми бачимо непередбачувану політику Трампа, масу заяв, ініціатив. З іншого боку, ми бачимо франко-німецьку ініціативу про створення європейської армії. Чи може якось Альянс у цьому сенсі змінитися?

Сергій Джердж: Я не бачу підстав до цього. НАТО створювалася як ініціатива саме європейських маленьких країн, які розуміли, що вони самі не зможуть забезпечити безпеку. І вони надзвичайно хотіли, щоб до цього Альянсу долучились США.

ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС.РЕАЛІЇ:

(Радіо Свобода опублікувало цей матеріал у рамках спецпроекту для жителів окупованої частини Донбасу)

  • Зображення 16x9

    Денис Тимошенко

    Народився і виріс в Донецьку. Закінчив філологічний факультет Донецького національного університету імені Василя Стуса, магістр журналістики. У медіа – із 2008 року, співпрацював із газетами Донеччини. Після переїзду до Києва співпрацював із низкою всеукраїнських телеканалів як сценарист та журналіст. На Радіо Свобода – із січня 2016 року. Цікавлюся культурою, історією, документальним кіно.

XS
SM
MD
LG