Доступність посилання

ТОП новини

Миротворча місія на Донбасі за хорватським сценарієм


Ілюстраційне фото. Український танк Т-84 стріляє під час міжнародних навчань «Танковий виклик сильної Європи-2018». Німеччина, 8 червня 2018 року
Ілюстраційне фото. Український танк Т-84 стріляє під час міжнародних навчань «Танковий виклик сильної Європи-2018». Німеччина, 8 червня 2018 року

Миротворча місія для України повинна бути схожою на місію ООН у Хорватії UNTAES. Про це заявив міністр з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України Вадим Черниш. За його словами, усі країни окрім Росії із цим погоджуються. При цьому, він відзначив, що до цього дві місії у Хорватії виявились не ефективними. Яку місію готує Донбасу світ? Про це в ефірі Радіо Донбас.Реалії розповів колишній посол України в Хорватії (2010-2017) та Боснії і Герцеговини (2011-2017), радник міністра з питань тимчасово окупованих територій Олександр Левченко.

– Олександре, миротворча місія охоплює не тільки військову, але й економічну, поліцейську, цивільну складову. Але вона стала можливою лише після військової операції у Хорватії, коли Сербія і сепаратисти погодились на це піти. Наскільки доречне це обговорення? І наскільки є реалістичною заява Вадима Черниша?

– Пан міністр був у Хорватії декілька разів, вивчав цей досвід особисто. У Хорватії була частково звільнена територія у військовий спосіб, але це була малонаселена територія, гірська і дуже далеко знаходилася від межі з Республікою Сербією.

Була унікальна ситуація, лідери сепаратистів посварилися з лідером Сербії, коли проводилася операція. Перед цим їм пропонувався мирний план врегулювання на межі федерації та автономії. Вони це відбили й сказали, що борються за незалежність. Це розв’язало Хорватії руки, щоб показати, що вони на мир не згодні й вже немає жодного кроку, щоб його досягти.

Сепаратисти пожалкували, це був для них великий шанс. А Хорватії було не просто погодитись на цей крок. Це дипломатія, політика, вміння передбачити й піти на якісь компроміси.

Підставою для мирної реінтеграції була Ердутська угода, за своїм текстом вона дуже співставна з нашим «Мінськом-2». Хорватські фахівці говорять, що свій документ вони отримали після двох великих перемог.

– Як прийшли до цього мирного плану, миротворчої місії, яка за словами Черниша, підходить для ОРДЛО?

– Певний час Росія взагалі не хотіла слухати про питання миротворчої місії. Восени минулого року вони погодилась, але запропонували свої умови. Однак така міжнародна місія вже наперед матиме фіаско, цементує ситуацію. Звісно, місія має бути іншою. Питання у тому, яке завдання ми випишемо цій місії, а це вже буде у майбутній резолюції Ради безпеки ООН.

– За основу якої береться модель хорватської місії?

– Так. Тому що це – єдиний успішний проект ООН – проведення мирної реінтеграції тимчасово окупованої території.

– Обговорімо цю місію по пунктах. Першим етапом була тотальна демілітаризація: виведення усіх сербських військових частин, радників, керівників.

– У нашому випадку це Мінська угода, пункт 10: виведення іноземних збройних формувань, іноземних найманців, а також роззброєння незаконних формувань так звані перший, другий корпуси «ЛДНР». Це, мабуть, найголовніший пункт для української сторони мінського документа.

Олександр Левченко
Олександр Левченко

– Хорвати кажуть, що без цього пункту нічого б не вдалося. Хто цим займався у хорватському Придунав’ї? Хто роззброював, виводив сербських військових?

– Ми моделюємо ситуацію для нас. Це Східна Славонія, населення на цій непідконтрольній території було близько 160 тисяч. Бойовики мали 7 тисяч збройних сил і півтори тисячі своєї поліції. Миротворців зайшло 5 тисяч – військовий контингент, півтисячі поліцейського контингенту і тисяча цивільного.

Реінтеграція території – це мир, плюс повернення у мирний спосіб тимчасово окупованої території. Найкращий варіант для України. Але його не просто зробити, тому не дивно, що вдався тільки один раз.

Поруч з миротворцями, які мають бути озброєними, мають бути поліцейський та цивільний компоненти, які має очолювати перехідна адміністрація ООН. Коли вона заходить на окуповану територію, перебирає усю повноту влади на цій території. У складі місії не було хорватів.

– Чи був спротив у цьому роззброєнні й хто цим займався?

– За умовами Ердутської угоди давалося 3 місяці, щоб зайшла місія. Розміщення, плюс встановлення комунікації. Потім протягом 30 днів, це було визначено заздалегідь, незаконні іноземні формування добровільно виходять, а інші складають зброю. Враховуючи, що попередньо були підписи сербської сторони під угодою, то все пройшло більш-менш організовано й тихо.

У нашому випадку ми говоримо, що додатково резолюція Ради безпеки, мабуть, має поставити завдання втілення мінського документа, зокрема тієї ж 10 статті. Якщо ми грамотно випишемо цю майбутню резолюцію, то російській стороні буде важко його заблокувати. Тому що під мінським документом стоїть її підпис.

Мінський документ не діяв, тому що не було механізму його реалізації, а механізм – це миротворча операція

Мінський документ не діяв, тому що не було механізму його реалізації, а механізм – це миротворча операція. У хорватському варіанті це два роки: через рік провели вибори, а потім підготували підґрунтя і передали всю повноту влади хорватському уряду.

– Так, другим етапом було введення перехідної поліції, третім – повернення біженців, а на четвертому були проведені вибори до місцевих органів влади.

Слухачка, окупована територія: Як можна спрогнозувати за якимись сценаріями це буде відбуватися, якщо «умом Россию не понять»?

– Чи буде у захваті Москва від нашого плану? Ні, тому що від плану мирної реінтеграції виграє Україна та її народ. Я не думаю, що це інтерес Москви. Я очікую великий спротив.

Також Росією будуть фінансувати певні політичні сили в Україні, які різними способами будуть торпедувати цю ідею.

Це вікно можливостей – у мирний спосіб повернути території, яке в України є і ним треба скористатись

На Донбасі концентрація населення більша у 10 разів, ніж та територія, яка за хорватськими мірками була сильно заселеною. Тому цей сценарій може бути кривавим. Але це вікно можливостей – у мирний спосіб повернути території, яке в України є і ним треба скористатись.

– Як були проведені вибори у місцеві органи влади у сепаратистських регіонах Хорватії?

– Вибори проводили за законодавством країни, до якої належить ця територія. У нас будуть проводитися вибори за українським законодавством, і Мінський документ про це говорить.

– Які гарантії, що українські силовики з’являться до того, як там будуть проведені вибори й не вийде якийсь самосуд? Все ж таки є велика напруга серед силовиків.

– Це питання договору. Якщо ми підписуємо резолюцію Ради безпеки, голосуємо за неї, ми несемо повну відповідальність, міжнародну у тому числі.

Окрім того, на лінії розмежування залишаються війська ООН. Навіть якщо хтось вирішив сам піти та зробити самосуд, там стоятимуть оонівці. Прямого проходу не буде.

– У Вуковарі досі є напруга, за словами балканістів, не зважаючи на успішність місії. І кажуть, що рано чи пізно конфлікт може вибухнути. Як зробити так, щоб на Донбасі це було назавжди?

– Так, ми говоримо про реінтеграцію території – це два роки. А реінтеграція умів – це може бути 10 років, 20, 25 років. Росія веде потужну інформаційну війну, у Хорватії також була пропаганда.

Чи будуть внутрішні образи? Так. Будуть рецидиви? Так, але потрібно бути готовими до них. У Вуковарі ситуація кращає з кожним роком.

ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС.РЕАЛІЇЇ:

(Радіо Свобода опублікувало цей матеріал у рамках спецпроекту для жителів окупованої частини Донбасу)

  • Зображення 16x9

    Денис Тимошенко

    Народився і виріс в Донецьку. Закінчив філологічний факультет Донецького національного університету імені Василя Стуса, магістр журналістики. У медіа – із 2008 року, співпрацював із газетами Донеччини. Після переїзду до Києва співпрацював із низкою всеукраїнських телеканалів як сценарист та журналіст. На Радіо Свобода – із січня 2016 року. Цікавлюся культурою, історією, документальним кіно.

  • Зображення 16x9

    Донбас.Реалії

    Донбас.Реалії – проєкт для Донбасу та про Донбас по обидва боки лінії розмежування. З 2014 року ми створюємо та добуваємо унікальний контент – ексклюзиви з окупованих міст і лінії фронту, відео й фото, мультимедійні репортажі, розслідування, радіо та телепрограми. 

    У соцмережах:

    – Facebook

    – Telegram

    – Instagram

    – Twitter

    – Телепроєкт Донбас Реалії на YouTube

    – Радіо Донбас Реалії на YouTube

XS
SM
MD
LG