Про сценарії, які пише в колонії в Лабитнангі Ямало-Ненецького автономного округу Росії український режисер Олег Сенцов. Про те, як він з-за ґрат корегує постановку своєї п’єси. А також про те, що саме і яким способом може врятувати політв’язня путінського режиму, який оголосив голодування, – в інтерв’ю із кінопродюсером Анною Паленчук.
– Я знайома з Олегом уже багато років. Ми практично одночасно розпочинали робити наші фільми. Я дуже раділа успіху його дебютної картини «Гамер», яка мала надзвичайну фестивальну історію.
Особисто з ним я познайомилася на Одеському кінофестивалі в 2012 році, коли Олег отримав відзнаку на пітчингу (презентація кінопроектів –ред.) за свій другий повнометражний фільм «Носоріг». Цей фільм, на жаль, не вдалося завершити через затримання Сенцова а Криму.
Сенцов – надзвичайно талановита, творча та обдарована людина, яка зробила себе сама
Я вважаю, що Сенцов – це надзвичайно талановита, творча й обдарована людина. До того ж, це людина, яка зробила себе сама. Його реалізація відбувалась без спеціалізованої освіти та відповідного середовища. Сенцов із Сімферополя, з міста, яке ніколи не було осередком кінематографа, але талант його веде. Його дебютний фільм «Гамер» є прикладом сучасного незалежного українського кіно. Сенцов – це приклад для усіх іти за своїм покликанням.
– Чим для Вас особисто стала історія із затриманням і ув'язненням Сенцова? Що вона змінила у Ваших поглядах на життя?
– Про те, що Сенцова заарештували, я дізналася через добу. Я зателефонувала у Службу безпеки України, намагалася достукатись до всіх високоповажних людей, котрих знала на той момент. Вони, в свою чергу, зв’язувалися зі своїми колегами і знайомими з Криму. І в результаті ми отримали відповідь, що звільнити Олега неможливо.
Знаєте, мого дідуся арештували у 1937 році й потім розстріляли у Биківні. Для мене свобода є основною цінністю. Я вважаю, що ніхто й ніщо не може позбавити людину свободи. Я з дитинства чула такі слова, як «репресії», «політв’язень» чи «ворог народу», і я все життя знаю, що потрібно допомагати тим, хто відстоює наші цінності. Так от, саме за право людей на свободу, за ці важливі цінності Олег зараз і страждає.
Важливо, щоб творче надбання Олега Сенцова було прочитане, почуте і осмислене.Анна Паленчук
Бажання допомогти примусило мене братися за речі, яких я раніше не робила. Я ще раз пересвідчилась, що немає нічого неможливого, адже на той момент, коли я видавала книжки Олега, то нічого не розуміла у видавничій справі. Але попри це, наразі, за моїми плечима вже три видання й нагальна потреба поставити п’єсу.
Олег своєю творчістю і позицією дуже стимулює мене робити ті речі, про які я ніколи не думала. І я розумію, як йому важливо, щоб його творче надбання було прочитане, почуте і осмислене.
– Олег Сенцов оголосив безстрокове голодування. Як врятувати Олега Сенцова?
Олег є особистим ворогом Путіна. Ми не маємо права опускати руки, повинні продовжувати рятувати Олега
– Ця новина приголомшила мене. На жаль, дні йдуть. Особисто я мало вірю в те, що українська влада може щось тут зробити. Я вважаю, що в цьому випадку потрібно активно підключати міжнародну спільноту, виходити на найвищий рівень, залучати провідних політиків, щоб вони безпосередньо боролися за визволення Сенцова.
Попри те, що Олег є особистим ворогом Путіна, ми не маємо права опускати руки і повинні продовжувати рятувати Олега. Пишіть листи йому, моліться за нього, виходьте на акції, звертайтеся до світових політиків.
Треба робити так, щоб акції на його підтримку були помітними. Треба підтримувати акції, які проходять у Києві та інших містах і країнах. Ми маємо ходити туди й відстоювати свою позицію, цим самим показуючи солідарність з Олегом.
– Ви займалися виданням книги «Олег Сенцов». Що Вас найбільше вразило під час роботи над цим проектом?
– Від самого початку, коли з’явилась ідея зробити книгу про Олега, ми дуже довго думали над форматом. Ми хотіли зробити все максимально цікавим для читача, щоб факти біографії і творчості Олега зачепили людей. На той момент Сенцов уже був в ув’язненні. Звісно, ми не мали багато інформації про його біографію. Але одного разу мені в руки потрапила книжка розповідей киян про період окупації німецькими нацистами. Ці коментарі були такі дивовижні й живі, що захопили мене.
Коли я закрила книгу, то подумала, що подібним методом – методом збору коментарів близьких родичів та колег Олега потрібно зробити цю книгу. І розпочалося грандіозне дослідження. Словами інших людей ми в книзі розповіли про дитинство, життя і творчість Сенцова, про його фільми «Гамер», «Носоріг», а також про його геймерське минуле, коли в нього був комп’ютерний клуб.
Мене вразило, що в 21-му столітті російський суд може засудити людину з українським громадянством без жодних фактичних доказів
Також ми додали великий розділ, в якому були опубліковані передані адвокатом матеріали справи. Тоді ми були змушені звіряти з адвокатом кожне написане слово, щоб воно не зашкодило Олегу.
Загалом робота над книгою зайняла півтора року. Насправді, цього часу вистачило б і на повнометражний фільм.
Особисто мене найбільше вразило те, що в матеріалах слідства немає доказів його провини. І це насправді дуже страшно. Страшно, що в 21-му столітті російський суд може засудити людину з українським громадянством без фактичних доказів.
– Олег Сенцов і в російському Сибіру – в колонії Лабитнангі – пише сценарії. Про що вони?
– На жаль, Олег не передає свої сценарії. Через адвоката я дізналася, що їх приблизно п’ять. Але я знаю, як Сенцов пише сценарії, тому впевнена – вони викладені дуже хорошою і сучасною мовою. Я думаю, що всі його історії винесені з життя, це вираження його думок.
Після звільнення Олег Сенцов буде режисером зі світовим ім’ямАнна Паленчук
Насправді, мені самій дуже цікаво прочитати ці сценарії, але поки Олег ще, мабуть, не готовий їх передати. Але я впевнена, що це не один шедевр, який побачать великі екрани грандіозних кінофестивалів. Я думаю, що після звільнення Олег буде режисером зі світовим ім’ям. Його, безперечно, будуть знати й упізнавати у всіх куточках світу.
– Яку історію, написану Олегом Сенцовим, Ви хочете поставити й екранізувати? Чому?
– Це п’єса «Номери», яка потрапила до мене ще з «Розповідями», які ми видали три роки тому. Це історія Номерів, які живуть за Правилами, які вигадав Нуль. Номерів десять, Нуль – один, і всі вони живуть в уявному утопічному світі.
Тепер ми бачимо, що ця історія чітко відображає той режим, який забрав у нього свободу і незаконно утримує його. Сенцов ніби спрогнозував те, що з ним сталося.
Поставити цю п’єсу було бажанням Олега. Він про це мріє, і для нього це вкрай важливо. Я пропонувала екранізувати його розповіді, але він відмовився. Я пропонувала декілька інших творчих ідей, які могли б бути пов’язані з його ім’ям, але він відмовлявся і постійно казав про цю п’єсу.
У листах він дає відповіді на питання стосовно костюмів і декорацій. Я сподіваюся, що ця робота буде підтримувати його духАнна Паленчук
Однак, я як кінопродюсер, вирішила зробити ще екранізацію цієї п’єси, щоб якомога більше глядачів побачили здобуток цієї талановитої людини, яка незаконно утримується в російській тюрмі.
Особисто зараз, коли Олег голодує, я продовжую писати йому листи, ставити виробничі запитання, які нам потрібні для організації театральної постановки і екранізації. Наразі у листах він уже дає відповіді на мої запитання стосовно костюмів і декорацій. Я сподіваюся, що ця робота, котра хоч і ведеться дистанційно, буде підтримувати його дух. Він буде знати, що його робота не закінчена, що нам потрібні його коментарі.
Я впевнена, що з ним не може статися нічого поганого. Я чомусь думаю, що ідея реалізації його твору допоможе йому. Це додасть йому сили, це дасть йому відчуття, що він не один.
Якщо чесно, то я абсолютно закохана в цю п’єсу, я постійно думаю про сюжет, про те, як будуть грати актори. Я можу з упевненістю сказати, що це найцікавіший проект і матеріал, над яким мені доводилось працювати.
Я буду реалізовувати цей проект не тільки тому, що це потрібно Олегу. Окрім цього, я впевнена, що така інтелектуальна історія необхідна нашому суспільству для усвідомлення реальних рамок і цінностей світу, в якому ми живемо.
Анна Паленчук – український кінопродюсер, засновниця української компанії 435 FILMS, українсько-грузинсько-індійської компанії MAQ INRERTEIMENT. Постійний представник української кіноіндустрії на міжнародних фестивалях. Фільмографія: Рідні (2016), режисер Віталій Манський; Маріуполіс (2016), реж. Мантас Кведаравічус, Істальгія (2012), режисер Дар'я Оніщенко; Герой мого часу (2018) режисер Тоня Ноябрьова.
НА ЦЮ Ж ТЕМУ:
Олег Сенцов зробив із себе зброю – правозахисник Максим Буткевич
Глобальна акція #SaveOlegSentsov відбудеться 1 і 2 червня – активісти
