Що це за президент? – запитують нині не лише громадяни західних суспільств, а й їхні політики. Після численних зустрічей і переговорів, сплачених кредитів і позик вони з подивом зрозуміли, що нічого не розуміють у справах України! Цим питаннями переймаються у німецьких ЗМІ, пишучи про Петра Порошенка та війну на Донбасі.
Німецький тижневик «Шпігель» у розгорнутій аналітичній статті розповідає про досягнення й провали в політиці президента України Петра Порошенка, починаючи від революційних подій на Майдані. Кореспондент цього видання звернувся до українських політиків і журналістів, котрі висловлюють власне, українське, бачення ситуації в країні. Автор кілька разів ставить одне й те саме запитання: «Хто він, цей президент, і куди веде країну?
Тим часом Tagesspiegel звертається до тем Конференції з питань безпеки в Мюнхені й аналізує, як саме розвиватиметься зовнішня політика щодо війни на Донбасі, а вся Німеччина захоплюється українкою Альоною Савченко, уродженкою України, яка здобула золоту медаль на зимовій Олімпіаді в скарбничку німецьких спортсменів.
Розкіш на тлі війни
«Сумнівним Петром Інкогніто» називає Крістіан Єш у Spiegel президента України Петра Порошенка, котрий «іде в підпілля» на Мальдівах і орендує цілий острів. А оскільки про це ніхто не має знати, то українське телебачення показує його родину під час різдвяних свят удома. Що це за президент, який витрачає на відпочинок за тиждень півмільйона доларів у той час, коли його країна тоне в бідності?» – запитує журналіст тижневика. (Автор не вказує джерела, водночас розслідування про обставини довкола відпочинку президента України на Мальдівах оприлюднили у січні журналісти Радіо Свобода, програма «Схеми» – ред.)
«Минуло рівно чотири роки після Євромайдану в Києві, але ні співвітчизники Порошенка, ні його партнери за кордоном досі ще не знають, з ким вони мають справу: з президентом, який оголосив запровадження серйозних реформ, як обіцяв після перемоги на виборах у травні 2014 року, чи з підприємцем, котрий використовує свою посаду насамперед для збагачення?» – пише Крістіан Єш.
Далі йдеться про те, що Порошенко мав намір вести країну на Захід, обіцяв прозорість, а також швидке закінчення війни на Донбасі.
«А що сталося? – запитує автор і відповідає: «Минуло чотири роки, а війна триває, реформи загальмували, доходи населення різко скоротилися. (…) Жоден високопоставлений чиновник не був засуджений через корупцію. Чи Порошенко не хоче реформ? Якщо так, то чого він хоче?» – перепитує автор статті, і шукає відповідей в українських політиків і журналістів, які по-різному оцінюють ситуацію. Кореспондент доходить висновку, що сталося подвійне розчарування: українці відчувають, ніби Вашингтон позбавив їх свобод, а американцям і європейцям, які загалом хотіли допомогти Києву побороти корупцію,здається, що в Києві цього зовсім і не хотіли.
Розчарування зусібіч: зневіра суспільства, невдоволення партнерів
«Захід, котрий вітав протести на Майдані, також розчарований тим, що Порошенко дуже неохоче веде боротьбу з корупцією», – зазначає журналіст.
Щодо причин такої поведінки тижневик звертається до історії з Міхеїлом Саакашвілі, котрий стверджує: «Його (Порошенка – ред.) ідея «розшифровується» так: реформи для нього (Порошенка – ред.) – це лише піар. Гроші – ось що реальне».
Незважаючи на реформи, про які згадується в статті, приміром, децентралізації державних фінансів, закриття збанкрутілих банків і дещо інше, процес реформування в Україні відбувається занадто повільно.
«І що менше запроваджується реформ, то патріотичніше лунають заяви про боротьбу з Росією і сепаратистами, і частіше президент з’являється в камуфляжному строї верховного головнокомандувача. Хто знає, можливо, до виборів 2019 року Порошенко ще наздожене ідею, що йому все-таки робити на своєму посту керманича зі своєю країною», – завершує аналіз Єш.
Також і Deutsche Welle занепокоєна розширенням політичних повноважень президента Порошенка. Інтернет-видання наголошує на невдоволенні його політикою і зовнішньополітичному тиску західних партнерів. Київ відмовлявся від ухвалення закону про вибори на територіях, підконтрольних проросійським бойовикам, пояснюючи це тривалими боями, кількість жертв яких перетнули позначку 10 тисяч осіб. «Відтак ухвалений закон до останнього дня перед його голосуванням викликав бурхливі дебати, крім іншого, – через розширення владних повноважень, які одержав президент. Нині лише він вирішує щодо початку чи кінця «заходів безпеки» на територіях військових дій без залучення у цей процес парламенту. Дехто сумнівається, чи це відповідає українській конституції, котра визначає країну як парламентську демократію», – пише інтернет-видання.
Хто скаже, що буде далі?
Deutsche Welle висвітлює також питання безпеки й розвитку зовнішньої політики західних країн щодо Донбасу в рамках Конференції з питань безпеки, що розпочалася 16 лютого в Мюнхені.
«Як Захід має поводитися з Росією»? – цікавиться кореспондент у голови Конференції Вольфганга Ішінгера. «З огляду на конфлікт навколо донбаського регіону, а також анексії Криму, невідомо, яку саме політику мають проводити країни Заходу. Але ж там щодня гинуть люди»,– каже німецький експерт, і додає, що зустріч у Мюнхені є важливим інструментом для переговорів щодо цього.
Tagesspiegel, розмірковуючи над цією темою, вважає, що «в майбутній політиці щодо Росії, переговірники роблять ставку на тривалість процесу: санкції запроваджені проти Росії внаслідок вторгнення її до українського Криму мають бути скасовані лише після виконання Мінських угод. Представники соціал-демократів, котрі вимагали поступового зняття санкцій залежно від часткового виконання цих домовленостей, не змогли досягти реалізації своїх вимог», – пише німецьке видання.
Tagesspiegel також покладає надії на дипломатичні якості нинішнього міністра закордонних справ ФРН Зіґмара Ґабріеля. Під час Конференції з питань безпеки відбудеться зустріч глав зовнішньополітичних відомств, під час якої ітиметься про збройний конфлікт на Донбасі. Як повідомляє видання, в зустрічі братиме участь і президент України Петро Порошенко.
«Незважаючи на затяжні німецько-французькі дипломатичні намагання розв’язати конфлікт на сході України, досі не досягнуте припинення вогню. Відтак до цього процесу долучилися Сполучені Штати, чий предстаник кілька разів зустрічався з посадовцями Кремля. Тому зустріч у Мюнхені можна розглядати як спробу федерального уряду Німеччини не втратити своєї ролі посередника в розв’язанні конфлікту на Донбасі», – підсумовує Tagesspiegel.
Трохи радісних новин з українським наголосом
Україна була також присутня в спортивних повідомленнях з Олімпійських ігор, де в парному катанні фігуристів перемогли спортсменка українського походження Альона Савченко і француз Бруно Масо. Німецькі ЗМІ не приховуючи гордості, захоплюються своїми талантами: Альона мешкає у ФРН від 2003 року. Bunte пише про «найвищі «підтримки» в світі – високе мистецтво в повітрі». BILD пише про «Казку в парному катанні фігуристів – перемога для Німеччини завдяки інтеграції». Телеканал mdr: «Альона, котра, як ніхто інший, говорить по-саксонськи з українським акцентом її батьківщини, витримала неймовірний тиск». Deutsche Welle оприлюднила найвищі похвали журі під назвою: «Альона і Бруно вміють літати!»
