«Національні дружини» – самооборона від криміналу, неонацизм чи «модерний націоналізм»?

«Національні Дружини», які днями провели ходу в Києві, спростовують повідомлення про свої зв’язки з міністром внутрішніх справ Арсеном Аваковим та про отримання коштів від бізнесу. Також вони відкидають звинувачення їх у неонацизмі, згадуючи про «представників різних народів» у своїх лавах. Між тим чимало експертів, а також волонтери й громадські активісти говорять про «Національні дружини», як про силове крило певних політичних партій в Україні.

Правозахисники стверджують, що праворадикальна ідеологія «дружинників» є загрозою для прав людини. Частина ж експертів вважає подібні ініціативи закономірними в умовах фактичної війни з Росією та неспроможності влади приборкати злочинність.

500 затриманих і переданих до рук поліції браконьєрів, стільки ж закритих точок продажу нелегального алкоголю, припинення роботи 75 гральних салонів в Україні та допомога кільком тисячам потерпілих від вибухів на військових складах у Калинівці. Про такі результати першого року діяльності «Національних дружин», які працювали «без зайвого розголосу», розповідають керівники цього об’єднання, презентуючи фільм про свою діяльність.

Серед цілей руху – зменшення рівня злочинності в Україні, а також спортивне й ідеологічне виховання молоді, а в разі ескалації українсько-російського конфлікту – формування озброєної самооборони і партизанських загонів, стверджує командир «Національних дружин» Ігор Михайленко («Черкас»).

Саме цим, за словами керівника «Національних дружин», пояснюється наявність в анкеті для охочих приєднатися до них пункту про наявність легальної зброї.

Проте ця зброя для патрулювання вулиць чи боротьби з точками продажу алкоголю застосовуватися не буде, переконують учасники руху.

Між тим, представники інших праворадикальних об’єднань та низка експертів наполягають на тому, що «Національні дружини» – це парамілітарна структура, створена в інтересах партій «Національний корпус», «Народний фронт» та особисто міністра внутрішніх справ Арсена Авакова.

Лунають також припущення про те, що Аваков таким чином хоче натиснути на президента Петра Порошенка й переконати його з’єднати свою політичну силу з «Народним фронтом» на виборах. А також – збільшити свій вплив на силовий блок, який зменшився через ухвалення закону про реінтеграцію Донбасу.

Ветеран бойових дій на Донбасі та волонтер Євген Дикий не виключає, що в разі порушень закону «Національними дружинами» та відвертого підігрування певній партії можуть з’явитися інші форми самооборони за участі ветеранів війни на Донбасі, які матимуть за мету приборкати «дружинників».

«Національні дружини» не пов’язані з Аваковим – керівник організації

Блогер Антон Василенко згадує про те, що один із ініціаторів створення «Національних дружин» Андрій Білецький очолював ультраправі об’єднання «СНА» та «Патріот України», які активно діяли в Харкові, у час, коли Арсен Аваков був керівником Харківської ОДА. Більше того, блогер бачить ознаки того, що силові акції цих організацій збігалися з бізнес-інтересами тодішнього керівника області.

Зі свого боку, журналістка Ірина Ромалійська наводить відеозаписи з інтерв’ю Андрія Білецького того часу, які, на її думку, ілюструють тодішню діяльність очолюваних ним рухів.

Сам Ігор Михайленко доводить, що громадська організація «Національні дружини» не пов’язана з міністром внутрішніх справ Арсеном Аваковим.

«Ми жодним чином не пов’язані з Аваковим. Ні Аваков, ні Порошенко, представники чинної влади не є для нас авторитетами. У 2014 році в України були шанси вирішити купу проблем, тоді багато речей дуже швидко вирішувалися. Але вони все проґавили, щоб не сказати гірше. Яке після цього може бути ставлення до Авакова? Негативне!» – відповів на запитання Радіо Свобода Михайленко.

Щодо зв’язку «Національних дружин» з лідером партії «Національний корпус» Андрієм Білецьким, який долучився до складання присяги «дружинниками» у Києві 28 січня, то Ігор Михайленко відповів, що його особисто пов’язує з Білецьким дружба й спільний бойовий досвід на Донбасі.

Але Білецький, за словами Михайленка, не впливає на «Національні дружини».

«Білецький не є керівником «Національних дружин». Я є їхнім керівником», – відповів Михайленко.

«Національні дружини» і партія «Національний корпус» є ідеологічно спорідненими й «побратимськими» організаціями, заявив Радіо Свобода речник партії Олександр Алфьоров.

Він уточнив, що дружини і партія послуговуються різними інструментами, мають різне керівництво, тож «їх треба розділяти». При цьому він згадав про дружні міжособистісні зв’язки членів двох організацій. Алфьоров також не виключив, що «Національні дружини» під час майбутніх виборів «протидіятимуть тітушкам» і охоронятимуть дільниці, якщо «Національний корпус» або інша політична сила проситимуть їхньої допомоги.

Спілкуючись із журналістами, дружинники не стали розкривати того, які суми йдуть на утримання організації. За словами Ігоря Михайленка, організація не отримує коштів від бізнесу (окрім благодійних внесків приватних осіб). Також він відкидає повідомлення про те, що «дружинники» отримують кошти за патрулювання вулиць або за участь в акціях на підтримку або проти того чи іншого бізнесу.

Між тим, кияни звернули увагу на нову форму та прапори, які використовували «дружинники» під час своєї останньої ходи Києвом. Одяг та символіка є найбільшими витратами, і все це оплачується членами організації, а знайомі бізнесмени організували пошиття, переконують у «Національних дружинах».

Українське суспільство має запит на безпеку, і чинна влада не може задовольнити його повною мірою, стверджує низка українських політологів, серед яких і Володимир Цибулько.

«Запит на партнерство громади з поліцією, на посилене патрулювання вулиць – є в суспільстві. Це запит на безпеку. Адже ми бачимо хвилю міграції, посттравматичний синдром у тих, хто пройшов війну, а відтак – і спалах насильства. Але така форма самоорганізації є й способом вирішення політичних завдань. Це щось на зразок силових сервісів для малого бізнесу і фермерів, для зупинення «маски-шоу», наприклад. З подібними ініціативами захисту фермерів раніше особисто виступав Арсен Аваков, – нагадує політолог. – Загалом такі рухи в Україні є давньою традицією: згадайте, як з’являлися УНА-УНСО, «Тризуб», а пізніше – ліві силові рухи. Фактично, ми бачимо парамілітарні або спортивні утворення при політичних проектах. Адже в Україні політичний інструментарій на місцях є досить обмеженим, і тому силова компонента завжди задіяна».

Про те, що поява «Нацдружин» та інших форм громадської самооборони є закономірною, говорить і політолог Костянтин Матвієнко.

«Ми маємо справу з мілітарно-політичним рухом, який намагається заповнити вакуум влади передусім у сфері безпеки… Прогноз: влада і провладні партії намагатимуться загравати з «Національними дружинами», тим самим сприяючи зростанню їхнього суспільного впливу. Назагал виникнення «НД» є реакцією зневіреного суспільства на той стан речей у державі, який створено поточним режимом», – підсумовує Матвієнко.

Натомість політолог Вадим Карасьов заявив Радіо Свобода, що в умовах посилення фінансування Національної поліції додаткова громадська структура для підтримання порядку на вулицях виглядає як непотрібна. Відтак він вважає, що засновники ставлять перед собою не правоохоронні, а політичні цілі. При цьому він наголошує, що йдеться не про збільшення радикальності вуличних рухів в Україні, а про «дерадикадізацію», коли впливові українські політики намагаються згуртувати праворадикалів під своїм контролем.

Самооборона від криміналу, неонацизм чи «модерний націоналізм»?

Тим часом міжнародні правозахисні організації вже зробили різкі заяви щодо активізації «Національних дружин» і відсутності реакції на це влади. Подібні парамілітарні утворення є загрозою для демократії, для основоположних прав людини та можуть ослабити підтримку України Заходом, стверджують вони.

Подібні побоювання висловив і український правозахисник та колишній політв’язень Семен Глузман.

«Як на мене, це дуже близько до запаху 1933 року в Німеччині. І я не перший це кажу. Тут у Києві у лавах «дружин» різні хлопці йшли. Звісно, чимало з них впевнені, що діють на користь України. Але проблема не у цих людях: убивцями можуть стати різні люди, а в дитинстві ми всі є хорошими… Трагедія в тому, що є мушкетери короля, і є гвардійці кардинала Ришельє. Чому президент не реагує? Можливо, він нині є слабким, і думає лише про відпочинок. Що там відбувається у владі, важко сказати, але схоже, Аваков дограється. Я скажу страшну річ: я розумію приховану ідеологію Білецького і його однодумців, там усе очевидно. Мені багато розповідають про ситуацію всередині цього руху. І про те, як там ставляться до Авакова. Аваков для них той самий, цитую дослівно, «чорнож…й», – вибачте, що послуговуюся їхніми термінами», – обурюється правозахисник.

У відповідь на подібні звинувачення керівники «Національних дружин» згадують той факт, що в їхніх лавах є чимало представників тих національних меншин, які зазвичай переслідують неонацисти.

«Нам закидають нацизм та й багато чого. Але в наших лавах є різні національності: українці, білоруси, багато грузинів, і навіть росіяни, якщо вони підтримують український націоналізм», – запевнив Ігор Михайленко.

За його словами, його організація стоїть на засадах «модерного українського націоналізму», який в жодному разі не передбачає переслідування національних меншин. Речник цього руху Ігор Вдовін додав, що до лав «дружинників» можуть долучатися й ті, хто не вважає себе націоналістом, але готовий боротися зі злочинністю й діяти на благо України.

Водночас українські та міжнародні правозахисні організації наголошують, що «Національні дружини» «Національний корпус» та інші організації, пов'язані з Андрієм Білецьким і так званим «азовським рухом», підтримують неонацистські та ксенофобські ідеї. Так, за словами представниці Харківської правозахисної групи Галини Койнаш, «Патріот України» та інші праворадикальні рухи, які увійшли до складу «Національного корпусу» під час його створення у жовтні 2016 року, «підтримували ксенофобські та неонацистські ідеї, займалися жорстокими нападами на мігрантів, на іноземних студентів у Харкові та загалом на тих, хто виступає проти їхніх поглядів».

28 січня у Києві учасники організації «Національні дружини» склали присягу «на вірність і служіння українському народу». Понад 600 учасників організації провели ходу центром міста. Ця хода вже викликала обурення в соцмережах. Загалом до організації вже вступила понад тисяча осіб у 18 регіонах, кажуть її керівники.

Як заявляють у «Національному корпусі», мета діяльності громадської організації «Національні дружини» – забезпечення порядку в українських містах.