Законопроект президента Петра Порошенка про антикорупційний суд не відповідає повністю вимогам Венеціанської комісії так само, як і рекомендаціям МВФ, стверджує представниця Центру протидії корупції Тетяна Шевчук. Вона вважає, що президент мав би відкликати і доопрацювати його замість покладати це на народних депутатів. Якщо ж закон ухвалять в його нинішньому вигляді, побоюється директор Центру соціально-економічних досліджень «CASE Україна» Дмитро Боярчук, Україна може не отримати наступний транш МВФ, що завдасть удару по національній валюті та інвестиційній привабливості.
Україна наполегливо створює умови, за яких МВФ не зможе її кредитувати, вважає директор Центру соціально-економічних досліджень «CASE Україна» Дмитро Боярчук. Він нагадує, що умова про створення антикорупційного суду була прописана в Меморандумі з питань економічної та фінансової політики між Україною та МВФ.
До речі, згідно з цим документом, законопроект про антикорупційний суд повинен був з’явитись в парламенті ще в квітні 2017 року.
Український уряд не дуже хоче виконувати умови (МВФ), тому що вони змінюють правила гри, зачіпають цілий пласт фінансових інтересів, розподіл силДмитро Боярчук
«Просто український уряд не дуже хоче виконувати ці умови, тому що вони болючі, вони змінюють правила гри, зачіпають цілий пласт інтересів, фінансових інтересів, розподіл сил», – пояснює Боярчук в ефірі «Ранкової Свободи».
Хоча допомога з боку МВФ не є безповоротною, додає він, організація зацікавлена в тому, щоб її кредити розподілялись за призначенням.
«Чиновники, які отримують фінансування – вони ним і розпоряджаються, а борги все-таки лягають на плечі людей. Тому така досить жорстка вимога до українського уряду виправляти цю ситуацію».
В Адміністрації президента запевняють, що законопроект про антикорупційний суд розроблений відповідно до рекомендацій Венеціанської комісії. Однак юристка Центру протидії корупції Тетяна Шевчук зауважує, що це не зовсім так.
«Венеціанська комісія дала доволі чіткі рекомендації щодо того, яким в ідеалі мав би бути антикорупційний суд для того, щоб він діяв в Україні та відповідав принципам верховенства права та українській Конституції. Зокрема для цього було запропоновано, щоб законопроект подавав саме президент. Але окрім цієї рекомендації, є низка інших рекомендацій, які не були виконані в законопроекті», – стверджує вона.
Як приклад вона наводить вимогу надати вирішальну роль при відборі суддів експертам, яких запропонують міжнародні донори антикорупційних програм в Україні.
Натомість в законопроекті, за її словами, закладено ту ж норму, яка свого часу обмежила повноваження Громадської ради доброчесності при відборі суддів до Верховного суду України.
«Вища рада правосуддя своєю більшістю голосів може обійти будь-який вердикт цієї ради експертів. Тобто ця рада експертів буде просто легітимізувати відбір на посаду суддів антикорупційного суду. Ми вже бачили при відборі у Верховний суд, що при великому бажанні Вища рада правосуддя просто ігнорує кричущі випадки», – нагадує юристка.
На думку Шевчук, надання реальних повноважень експертам від світових організацій могло б знизити корупційні ризики при відборі суддів.
В міжнародних експертів є репутація, яку вони цінують. Їхня експертиза та репутація – це гарантія незалежної процедуриТетяна Шевчук
«В міжнародних експертів, на відміну від більшості українських членів тієї ж Вищої ради правосуддя, є, окрім інших якостей, репутація, яку вони цінують. Їхня експертиза та репутація – це гарантія незалежної процедури. Суддями антикорупційного суду можуть бути громадяни України, а не іноземці. Тут не буде ніякого конфлікту інтересів», – аргументує вона.
України на карті інвесторів не існує – Боярчук
Якщо Україна не приведе законопроект у відповідність до вимог МВФ, то залишиться без фінансової допомоги, переконаний менеджер антикорупційної групи «Реанімаційного пакету реформ» Антон Марчук. Більш того – в допомозі можуть відмовити й інші донори.
Співпраця з МВФ є передумовою отримання додаткових траншів макрофінансової допомоги від Європейського союзуАнтон Марчук
«Оскільки співпраця з Міжнародним валютним фондом є передумовою отримання додаткових траншів макрофінансової допомоги від Європейського союзу, то Україна не отримає їх також. Тобто фактично у пікові роки, коли нам потрібно віддавати борги, ми залишимося без макрофінансової допомоги», – констатує Марчук.
Він припускає, що депутати все ж ухвалять законопроект в першому читанні, проте, можливо, внесуть деякі правки до другого.
Дмитро Боярчук нагадує, що у 2017 році завдяки траншу від МВФ Україна змогла розмістити єврооблігації на три мільярди доларів. Це, за його словами, сталося завдяки тому, що інвестори орієнтуються на Міжнародний валютний фонд.
«України на карті інвесторів, можна сказати прямо, не існує. Є деякі інвестори, які дивляться на Україну, але для більшості ми проблематична країна, з якою краще не зв’язуватись. В такій ситуації МВФ – це такий прапорець, показник того, що тут не все так погано. Якщо працює МВФ – значить, можна зайвий раз глянути на цінні папери чи борги, які Україна продає», – пояснює він.
Без додаткових траншів, за прогнозом директора «CASE», економічне становище України в 2018 та 2019 роках погіршиться.
Якщо не буде МВФ – не буде інших кредитних коштів, ми одразу повинні розуміти, що це дасть тиск на курс валютДмитро Боярчук
«Поки що всі намагаються припускати, що якась згода з МВФ буде досягнута і що буде приплив валюти. Просто якщо не буде МВФ – не буде інших кредитних коштів, ми одразу повинні розуміти, що це дасть тиск на курс валют», – застерігає він.
Таким чином, підсумовує Боярчук, вся надія на пріоритети української влади.
За словами Тетяни Шевчук, оптимальним варіантом було б, якби президент Порошенко відкликав законопроект та вніс зміни згідно з рекомендаціями МВФ та Венеціанської комісії. Однак підстав цього очікувати вона не бачить.
Президент вважає, що свою роботу він зробив і тепер парламентарі повинні вносити зміниТетяна Шевчук
«Президент вважає, що закон поданий, він хороший, свою роботу він зробив і зараз можна сховатися за парламентарями. Тепер парламентарі повинні вносити зміни, працювати в комітетах, і відповідні пропозиції МВФ повинні бути імплементовані в процесі змін законопроекту в першому та другому читаннях», – констатує представниця ЦПК.
За найбільш оптимістичними оцінками, законопроект може з’явитись в сесійній залі не раніше середини лютого, припускає Тетяна Шевчук.
Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі
